Рішення

від 26.04.2018 по справі 818/115/18

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2018 р. Справа № 818/115/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

позивачки - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, третя особа: Об'єднана профспілкова організація управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1.) звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУНП в Сумській області), третя особа: Об'єднана профспілкова організація управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України (далі - третя особа, ОПО УМВС України в Сумській області), в якій просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 30.11.2017 №506 Про позбавлення премії працівників Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області у частині позбавлення 50% премії інспектора сектору превенції Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_1 в листопаді місяці 2017 року;

- зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплатити інспектору сектору превенції майору поліції Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 премію за листопад 2017 року в повному обсязі.

Свої вимоги мотивувала тим, що оскаржуваний наказ в частині є протиправним. Стверджує, що керівництвом не ставилось питання про охорону громадського порядку в Тростянецькому районному суді. Посилання в наказі на самовільне залишення служби є недостовірною інформацією, оскільки 22.11.2017 вона на виконання вимог щодо проходження періодичного психологічного тестування та з повідомленням безпосереднього керівника ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6), 22.11.2017 виїхала до м. Суми, що підтверджується відповідною довідкою за результатами тестування. Безпідставним також є посилання в наказі на систематичне запізнення на службу, так як дане твердження не підтверджено жодним актом чи іншим доказом.

Ухвалою суду від 02.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

15.02.2018 відповідач надав суду відзив на позовну заяву (а.с.21-69), в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що оскаржуваний наказ був виданий у відповідності до Закону України Про національну поліцію , постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції , Положення про преміювання поліцейських, затвердженого наказом ГУНП в Сумській області від 06.04.2016 №260, за результатами розгляду протоколу оперативної наради Тростянецького ВП ГУНП в Сумській області від 22.11.2017 №120, в якому, окрім інших питань, розглядалося питання про стан виконавської та службової дисципліни окремими працівниками ВП. Враховуючи, що начальник ГУНП в Сумській області відповідно до вказаного Положення про преміювання має право позбавляти премії повністю або частково за невиконання хоча б одного з показників преміювання, та враховуючи, що позивачкою було допущено ряд порушень службової дисципліни, відповідачем був прийнятий оскаржуваний наказ, в тому числі і відносно ОСОБА_1 . При цьому, зазначає, що преміювання працівників є виключно правом, а не обов'язком керівника.

У зв'язку з витребуванням доказів у сторін, викликом свідків, в судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви, та відкладався розгляд справи - за клопотанням сторони позивача.

В судове засідання, призначене на 26.04.2018 представник третьої особи - ОПО УМВС України в Сумській області не з'явився, надіслав заяву, в якій зазначив, що оскільки позивачка ОСОБА_1 не є членом їх організації, розгляд справи просив здійснювати у їх відсутності, на підтвердження чого також надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повідомлення про список особового складу та членів профспілки від 18.12.2017 (а.с.111-115).

Враховуючи, вказане, в тому числі заяву представника третьої особи про розгляд справи у його відсутності, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника третьої особи.

Позивачка в судовому засіданні, позовні вимоги підтримувала з підстав, викладених у позові, та просила їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позов, та просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення позивачки, представників відповідача, свідків ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7.), дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У судовому засіданні встановлено, що позивачка проходить службу в ГУНП в Сумській області на посаді інспектора сектору превенції Тростянецького ВП.

22.11.2017 була проведена оперативна нарада керівного складу Тростянецького ВП, на якій було ухвалено за порушення службової дисципліни, що виразилося в систематичному запізненні на службу, а також за самовільне залишення служби 22.11.2017 з 09:00год. до 16:00год. без сповіщення керівництва та за систематичну відмову у заступанні на охорону громадського порядку в приміщенні Тростянецького районного суду клопотати перед керівництвом ГУНП про позбавлення премії 50% строком на один місяць позивачку, що підтверджується протоколом №120 від 22.11.2017 (а.с.32).

24.11.2017 наказом начальника ГУНП в Сумській області №477 о/с Про встановлення додаткових видів заробітної плати і грошового забезпечення , яким згідно Списку, що є додатком до наказу, премія, зокрема ОСОБА_1 була встановлена в межах затверджених асигнувань, в розмірі 40,21% (2300,01грн.), що підтверджується розрахунковим листом (а.с.135), наказом від 24.11.2017 №477 о/с та додатком до нього (а.с.135,136,137).

30.11.2017 був виданий наказ начальника ГУНП в Сумській області №506 о/с Про позбавлення премії працівників Тростянецького П Охтирського ВП ГУНП в Сумській області (а.с.6-7,30-31), який попередньо був погоджено, в тому числі з головою профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України в Сумській області відповідно до Колективного договору (а.с.28-29,56-69).

Відповідно до вказаного наказу позивачку було позбавлено 50% премії у листопаді 2017 року строком на один місяць за неналежне виконання службових обов'язків, що виразилося у систематичному запізненні на службу, самовільному залишенні служби 22.11.2017 з 9год до 16год без сповіщення керівництва відділення поліції, систематичній відмові у несенні служби по охороні публічної безпеки в приміщенні Тростянецького районного суду.

22.12.2017 був виданий наказ №542 о/с Про встановлення додаткових видів заробітної плати і грошового забезпечення (а.с.133-134).

Згідно списку поліцейських ГУНП в Сумській області для встановлення додаткових видів грошового забезпечення за грудень 2017 року, який є додатком до наказу №542 о/с від 22.12.2017, та розрахунку за грудень 2017 року інспектора сектору превенції Тростянецького ВП майора поліції ОСОБА_1 позбавлено у грудні 2017 року премії у розмірі 1150,29грн. за листопад 2017 року (а.с.134,135).

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-ІV (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок грошового забезпечення поліцейських, у тому числі преміювання, врегульований Законом України Про Національну поліцію від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон України Про Національну поліцію ), Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції (далі по тексту - Постанова КМУ №988), Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 06.04.2016 № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі по тексту - Порядок №260).

Відповідно до ч.1 ст.94 Закону України Про Національну поліцію поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Пунктом 1 постанови КМУ №988 установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 2 пункту 4 вказаної Постанови керівникам органів, закладів, установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надано право здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Порядок №260 визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять в тому числі і премії. Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку №260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Обґрунтовуючи свою позицію, з посиланням на вказані норми, представник відповідача посилається на те, що преміювання працівників відноситься до права керівника, а не до його обов'язків. Разом з тим, суд зазначає, що зменшуючи розмір премії відповідач повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Так, зокрема, відповідно до пункту 12 розділу ІІ Порядку №260 виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Аналіз приписів пункту 12 Розділу II Грошове забезпечення Порядку №260 вказує на те, що у разі якщо з боку поліцейського мав місце проступок, який впливає на розмір премії, то за умови винесення наказу про преміювання працівників за відповідний місяць, до наказу вносяться зміни, а розмір премії перераховується в наступному місяці.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем, не було надано суду доказів, які б підтверджували факт внесення змін до наказу про преміювання працівників за листопад 2017 року. За таких обставин суд визнає, що відповідач позбавляючи позивачку премії в такий спосіб діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.04.2018 (справа №804/4588/17).

Крім того, на виконання Порядку №260 в ГУНП Сумський області наказом №1109 від 05.09.2017 було затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Сумській області (далі - Положення про преміювання поліцейських (а.с.33-34), відповідно до п.4 якого керівник підрозділу, який ініціює позбавлення премії (повністю або частково), готує проект наказу про позбавлення премії (повністю або частково) підпорядкованих поліцейських, погоджує його у встановленому порядку та повідомляє під розписку.

Разом з тим, на виконання вказаного пункту Положення, проект наказу не був наданий позивачці для ознайомлення під розписку. Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано.

При цьому, відповідно до п.3 вказаного Положення преміювання поліцейських визначається за результатами служби за місяць залежно від особистого внеску в загальний результат служби за такими показниками:

- неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

- професійність виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

- виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, відповідного територіального органу та підпорядкованого йому структурного підрозділу;

- виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та відповідного територіального органу);

- своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України;

- стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів;

- виявлення причин та умов, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення;

- уживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення;

- службова дисципліна.

- Пунктом 4 Положення передбачено підстави для позбавлення премії повністю або частково, а саме:

- невиконання хоча б одного з показників преміювання;

- невихід на службу без поважних причин;

- уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння);

- порушення статутних правил несення служби у добовому наряді або під час патрулювання;

- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо збереження державної таємниці;

- скоєння аварій, подій, пов'язаних із загибеллю або травмами людей з вини поліцейського під час виконання ним службових обов'язків;

- порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до псування спеціальної техніки і озброєння, пошкодження майна.

Вказаним пунктом також передбачено, що рішення про зменшення розміру премії або позбавлення оголошується наказом начальника ГУНП на підставі рішень, протоколів, висновків керівників структурних підрозділів.

Тобто, системно аналізуючи норми Порядку №260 та вказані приписи Положення про преміювання, підставою для зменшення розміру премії є, насамперед, допущення поліцейським проступку (порушення службової дисципліни) та видання наказу уповноваженого на те керівника про накладання дисциплінарного стягнення, у якому повинні міститися відомості про зменшення розміру премії на відповідний відсоток чи позбавлення її у повному розмірі на певний період.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 була позбавлена премії саме за неналежне виконання службових обов'язків. Разом з тим, на вимогу суду, відповідачем не було надано функціональних обов'язків позивачки, чинних в 2017 році, натомість надано функціональні обов'язки ОСОБА_1, затверджених 29.12.2017, з протоколом оперативної наради щодо ознайомлення з такими функціональними обов'язками (а.с.48,78,79) та пояснення інспектора сектору моніторингу Охтирського ВП, в якому вона зазначила, що функціональні обов'язки за 2016 рік знищені (а.с.77).

При цьому, як вбачається з протоколу оперативної наради та оскаржуваного наказу, однією з підстав для його прийняття стало систематичне запізнення позивачки на службу.

Однак, в судовому засіданні позивачка заперечувала вказаний факт, а на його спростування, відповідачем, на порушення ст. 77 КАС України, не було надано жодного доказу, та як зазначив представник відповідача акти щодо запізнення ОСОБА_1 не складались.

Враховуючи, що відповідачем, не надано жодного доказу на підтвердження систематичного запізнення позивачки на службу, суд визнає, що посилання в протоколі оперативної наради та в оскаржуваному наказі на вказаний факт є безпідставним.

Ще однією з підстав винесення оскаржуваного наказу стало те, що позивачка, 22.11.2017 самовільно залишила службу, не повідомивши керівництво поліції. Однак, вказане судом не приймається до уваги, виходячи з наступного.

Дорученням від 22.06.2017 №68 (а.с.121), виконуючим обов'язки начальника сектору превенції Тростянецького ВП з 10.06.2017 був призначений ОСОБА_6 Саме він, як вбачається з пояснень представників відповідача, був безпосереднім керівником ОСОБА_1

При цьому, 22.11.2017 позивачка, у відповідності до Порядку проходження комплексного медичного огляду (диспансеризації) поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2015 №1561 проходила обов'язковий психіатричний огляд, що підтверджується відповідною довідкою медичного закладу №2685 (а.с.97). Про те, що її не буде на службі, вона повідомила безпосереднього керівника ОСОБА_6, з яким вона і прибула до м. Суми. Доказів на спростування вказаного відповідачем не надано. У зв'язку з цим, посилання в оскаржуваному наказі на самовільне залишення служби 22.11.2017 без повідомлення керівництва, є безпідставним та не підтверджено жодним доказом, тим паче, що відповідачу було відомо, що до 22.11.2017 ОСОБА_1 такого огляду дійсно ще не пройшла (а.с.94-96).

Посилання в оскаржуваному наказі на систематичну відмову у несенні служби охорони публічної безпеки в приміщенні Тростянецького районного суду, також на переконання суду, є необґрунтованим, виходячи з наступного.

26.12.2016 рішенням Вищої ради юстиції №3470/0/15-16 та наказом Міністерства внутрішніх справ України №1352 був затверджений Тимчасовий порядок забезпечення охорони судів, органів та установ системи правосуддя, а також підтримання громадського порядку в них (а.с.51-55).

Постановою Прем'єр-міністра України від 01.12.2017 №902 було затверджено перелік судів, інших органів та установ системи правосуддя, охорона яких здійснюється підрозділами Національної поліції, згідно з Додатком 1, до яких відноситься і Тростянецький районний суд (а.с.49-50).

Позивачка в позові стверджувала, що її до відома не доводились накази керівництва щодо охорони громадського порядку в Тростянецькому районному суді та в судовому засіданні зазначала, що жодні графіки щодо охорони суду їй під підпис до відома не доводили.

Викликаний в судове засідання свідок ОСОБА_7, повідомив, що він в листопаді 2017 року виконував обов'язки старшого інспектора чергового та на нього було покладено обов'язки, в тому числі по забезпеченню оперативного управління силами й засобами, які задіяні на забезпечення публічної безпеки і порядку в суді. Щоразу після того, як заступав на службу, з'ясовував можливість поліцейських, прибути для виконання обов'язків по охороні Тростянецького районного суду, відповідно до складених та затверджених керівництвом графіків, однак, позивачка неодноразово відмовлялась від охорони громадського порядку у Тростянецькому районному суді, у зв'язку з чим доводилось заступати іншим. За вказаним фактом складались рапорти як осіб, які замінювали ОСОБА_1, так і ним особисто.

Свідок ОСОБА_4 також повідомляв, що для поліцейський складались відповідні графіки чергування стосовно охорони в суді та позивачка відповідно до своїх функціональних обов'язків та вимог чинного законодавства, які доводились до відома на відповідних заняттях (а.с.138-142) зобов'язана була нести службу по охороні громадського порядку в суді.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовлялась нести охорону громадського порядку відповідачем, крім іншого надано пояснення поліцейських (а.с.35-47), та витяги з журналу розстановки нарядів (наданих на підтвердження того, що замість ОСОБА_1, в день, коли вона повинна була заступати на службу, на службу виходив інший поліцейський (а.с.80-93).

Разом з тим, суд не приймає дані докази до уваги, оскільки майже всі пояснення поліцейських були відібрані вже після винесення оскаржуваного наказу, а відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. До пояснень ОСОБА_8, складених 20.10.2017 (а.с.43,124), суд ставиться критично, оскільки вони містять уточнення та дописки.

Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

По охороні громадського порядку в Тростянецькому районному суді, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з пояснень представника відповідача та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_7 складались відповідні графіки чергування, які затверджувались керівництвом та доводились працівникам, яких вони стосувались, до відома під підпис. А тому, як письмові пояснення осіб (а.с.35-47), так і журнал розстановки нарядів (а.с.80-93), можуть бути лише додатковим доказом на підтвердження інформації, викладеної в графіках чергування, але аж ніяк їх замінювати. Крім того, за відсутності графіків чергування неможливо перевірити достовірність інформації, викладеної в письмових поясненнях поліцейських та журналі розстановки нарядів.

При цьому, відповідач, на вимогу суду, не зміг надати ні функціональних обов'язків позивачки, чинних на 2017 рік, ні графіків чергування по охороні громадського порядку Тростянецького районного суду, ні рапортів осіб, які заступали на зміну замість ОСОБА_1 та відповідні рапорти старшого інспектора чергового. Натомість надано пояснення ОСОБА_9, яка зазначила, що графіки чергування за вересень-грудень 2017 року, які вона розробляла відповідно до своїх обов'язків, були знищені, оскільки їх зберігання не передбачено нормативними документами, акт знищення відсутній по тій же причині (а.с.77).

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд визнає, що оскаржуваний наказ, прийнятий, не на підставі, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не об'єктивно, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відповідач, як суб'єкт владних повноважень у відповідності до ст. 77 КАС України, не надав належних доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи дані норми, вбачається необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір згідно квитанції від 11.01.2018 в розмірі 704грн. 80коп.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777), третя особа: Об'єднана профспілкова організація управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України (40002, м . Суми, вул. Роменська, 112, код ЄДРПОУ 38522831) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 30.11.2017 №506 о/с "Про позбавлення премії працівників Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області" в частині позбавлення 50% премії у листопаді 2017 року інспектора сектору превенції Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Сумській області здійснити нарахування та виплату інспектору сектору превенції Тростянецького ВП Охтирського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 премію за листопад 2017 року у повному обсязі.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777) за рахунок бюджетний асигнувань на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) в рахунок повернення сплачений при подачі до суду судовий збір в розмірі 704грн. 80коп. (сімсот чотири грн.80коп.)

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 02.05.2018.

Суддя І.Г. Шевченко