Ухвала

від 07.05.2018 по справі 904/1864/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

07.05.2018м. Дніпро№ 904/1864/18

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Загинайко Т.В., розглянувши матеріали

за заявою: Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, провулок Дежньова,9; ідентифікаційний код 03342184)

до боржника: Криворізької міської організації "Старе місто" (50065, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул.Віталія Матусевича,41; ідентифікаційний код 21934221)

про стягнення 2 929 грн.65 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" про видачу судового наказу про стягнення з Криворізької міської організації "Старе місто" 2 929 грн. 65 коп., що складає 2 448 грн.05 коп. - заборгованості за теплову енергію, що виникла відповідно Договору від 01.04.2018р. №4274 на відпустку теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та пара, 95 грн. 27 коп. - 3% річних , 386 грн.33 коп.- інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 176 грн. 20коп.

Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.

Водночас, розглянувши заяву та подані Комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" докази, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частини 1 статті 230 Господарського процесуального кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Як зазначено вище, окрім суми основного боргу, заявником заявлено до боржника вимогу щодо стягнення 95 грн.27 коп. - 3% річних , 386 грн.33 коп.- інфляційних втрат, які за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає частині 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Приписами частин 2, 3 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Керуючись частиною 1 статті 148, 150, 152-154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, м. Кривий Ріг, провулок Дежньова,9; ідентифікаційний код 03342184) у задоволенні заяви про видачу судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 07.05.2018

Роз'яснити заявнику, що відповідно до вимог частини 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пункту 1 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Загинайко