Рішення

від 25.04.2018 по справі 823/1060/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа № 823/1060/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 18001, далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області (вул. Смілянська, 131, м. Черкаси, 18000, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району, яка викладена в листі від 08.02.2017 №493/0/95-18;

- зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району, однак Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області листом від 08.02.2017 №493/0/95-18 відмовило позивачу в затвердженні проекту землеустрою з підстав того, що вирішення питання щодо затвердження позивачу проекту землеустрою можливе лише після прийняття рішення про погодження об'єднаною територіальною громадою надання позивачу у власність вищевказаної земельної ділянки. Позивач вважає рішення відповідача про відмову йому в затвердженні вказаного проекту землеустрою протиправним, оскільки наданий проект землеустрою відповідає вимогам ст. 50 Закону України Про землеустрій та містить всі перелічені у вказаній статті документи.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, надав до суду відзив на адміністративний позов та зазначив, що вирішення питання щодо затвердження позивачу проекту землеустрою можливе лише після прийняття рішення про погодження Білозірською сільською об'єднаною територіальною громадою надання позивачу у власність вищевказаної земельної ділянки. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає, що позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району.

Листом від 08.02.2017 №493/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою з підстав того, що вирішення питання щодо затвердження позивачу проекту землеустрою можливе лише після прийняття рішення про погодження Білозірською сільською об'єднаною територіальною громадою надання позивачу у власність вищевказаної земельної ділянки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд враховує, що у відповідності до вимог ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

При цьому, згідно ч. 10 ст. 123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно ч. 13 даної статті ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частиною 6 статті 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

При цьому, відповідно до абз. 1-2 ч. 8 ст. 186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Положеннями статті 50 Закону України Про землеустрій , визначено перелік складових проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Так проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Судом встановлено, що поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського район повністю відповідає положенням вищевказаної статті, тому посилання представника відповідача на відсутність рішення Білозірською сільською об'єднаною територіальною громадою про погодження надання позивачу у власність вищевказаної земельної ділянки - не приймається судом до уваги та суперечить вимогам Земельного кодексу України і Закону України Про землеустрій .

Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району - то суд зазначає, що затвердження проекту землеустрою відноситься до виключних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Однак суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства згідно з положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендаціями Комітету ОСОБА_4 Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 Європи від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Повноваження відповідача щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за своєю правовою природою є дискреційними.

Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Також, у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З урахуванням тієї обставини, що позивач вже звертався до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області з із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради та отримував відмову, тому суд вважає за необхідне обрати належний та правильний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка висловлена в ухвалі від 19.05.2016 року у справі №К/800/32729/15.

У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області у затвердженні ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району, яка викладена в листі від 08.02.2017 №493/0/95-18;

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,1196 га (кадастровий номер 7124981000:01:006:0672) у власність для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 05.05.2018.