Рішення

від 25.04.2018 по справі 910/21984/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2018Справа № 910/21984/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А., місто Київ

до Приватного підприємства "Союзсервіс", місто Київ

про стягнення 125 704, 16 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: Пилипчук І.І. за довіреністю № 45 від 02.01.2018 року;

від відповідача : не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Союзсервіс" (далі - відповідач) про стягнення 125 704, 16 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено Кредитний договір № 3 від 11.01.2008 року, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит. Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань у встановлені договором строки кредитні кошти не повернув, внаслідок чого за ним виникла заборгованість, яка встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 року у справі № 13/275. Оскільки, вказане рішення суду відповідачем в частині погашення заборгованості з овердрафту в повному обсязі виконане не було, позивачем здійснено нарахування процентів за користування овердрафтом у сумі 61 555,11 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів за користування овердрафтом у сумі 7 727,48 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення овердрафту у сумі 1 984,30 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування овердрафтом у сумі 4 519,43 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне погашення овердрафту у сумі 15 926,69 грн., інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів за користування овердрафтом у сумі 33 991,15 грн..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2017 року порушено провадження у справі № 910/21984/17, її розгляд призначено на 15.01.2018 року.

Проте, 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим, враховуючи необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статтях 2 та 4 Господарського процесуального кодексу України та з метою недопущення порушення передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальних прав учасників справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2018 року суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/21984/17 у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 13.02.2018 року.

Представник відповідача в підготовче засідання 13.02.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2018 року підготовче засідання у справі № 910/21984/17 відкладено на 12.03.2018 року.

Представники сторін у судове засідання 12.03.2018 року не з'явилися.

Під час підготовчого засідання 12.03.2018 року судом проведено відповідні дії, які передбачені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/21984/17 до судового розгляду по суті на 29.03.2018 року.

29.03.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 року справу №910/21984/17 призначено до судового розгляду по суті на 25.04.2018 року.

В судовому засіданні 25.04.2018 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги .

Представник відповідача в судовому засіданні не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27-А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позов не подав до суду, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 25.04.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (надалі - банк) та Приватним підприємством "Союзсервіс" (надалі - позичальник) було укладено договір про надання овердрафту №3 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору банк зобов'язаний надати позичальнику овердрафт на умовах цього договору (далі - овердрафт), а позичальник зобов'язаний повернути банку заборгованість за овердрафтом та сплатити проценти за користування овердрафтом та інші платежі на умовах, що передбачені цим договором. Овердрафт надається позичальнику для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту.

Пунктом 1.2. договору сторони узгодили, що ліміт овердрафту за цим договором складає 400 000,00 грн.

Розмір плати за користування овердрафтом складає 18% річних (п. 1.3. договору).

Пунктом 1.4. договору сторони узгодили, що термін користування овердрафтом закінчується 30.12.2008 року.

Згідно п. 1.5. договору овердрафт надається на поповнення оборотних коштів позичальника і може бути повністю або частково конвертований ним в іншу іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України чи на міжнародних валютних ринках згідно із законодавством України. В будь-якому випадку позичальник не може використовувати овердрафт на цілі, що прямо або опосередковано заборонені законодавством України або його установчими документами.

У п. 4.1. договору зазначено, що облік заборгованості за овердрафтом здійснюється за рахунком №2600330011055 (980) "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання" , відкритий в Першій Київській філії ВАТ ВіЕйБі Банк (далі - поточний рахунок).

Відповідно до п. 4.2. договору, овердрафт надається позичальнику шляхом сплати протягом банківського операційного часу платіжних документів позичальника з його поточного рахунку в банку в сумах, які перевищують фактичний залишок коштів на поточному рахунку.

У п. 5.1. договору сторони погодили, що позичальник надає банку право списувати з поточного рахунку позичальника та/або будь-якого іншого поточного рахунку позичальника, що відкритий в банку, проценти за користування овердрафтом у розмірі, передбаченому в пункті 1.3. цього договору, які нараховуються на дебетове сальдо по поточному рахунку.

Згідно п. 5.2. договору проценти нараховуються щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом, зазначеного у п.1.4. цього договору. У випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за овердрафтом в термін, зазначений у п.1.4 або у терміни, зазначені у п.7.1 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у відповідності до п.9.1 цього договору.

Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що позичальник щоразу повинен повертати банку основну суму боргу за овердрафтом, що обліковується за поточним рахунком, не пізніше передостаннього робочого дня кожного календарного місяця.

За повне або часткове не повернення у строки (терміни), що передбачені цим Договором загальної заборгованості за овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, зазначеної в п. 1.3. цього договору, від суми не повернутого в строк (термін) овердрафту за кожний день прострочення (п. 9.1. договору).

За повне або часткове прострочення сплати процентів за користування овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня (п. 9.2. договору).

Пунктом 10.2 договору передбачено, що цей договір діє з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником взятих на себе за даним договором зобов'язань.

31.10.2008 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання овердрафту №3 від 11.01.2008 року, відповідно до якої розмір плати за користування овердрафтом склав 29% річних.

16.12.2008 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання овердрафту №3 від 11.01.2008 року, відповідно до якої розмір плати за користування овердрафтом склав 35% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 року у справі №13/275 з Приватного підприємства "Союзсервіс" на користь Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" за договором про надання овердрафту № 3 від 11.01.2008 року стягнуто 41847 грн. 58 коп. заборгованості по сплаті овердрафту, 530 грн. 95 коп. - процентів за кредитом, 15394 грн. 97 коп. - пені за овердрафтом, 141 грн. 66 коп. - пені за відсотками, 4224 грн. 70 коп. - інфляційних втрат за овердрафтом, 5 грн. 46 коп. - інфляційних збитків за відсотками.

01.12.2009 року на виконання вказаного рішення судом видано наказ.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 року у справі 13/275 в частині стягнення основного боргу відповідачем в повному обсязі виконане не було, у зв'язку із чим позивачем за період невиконання вказаного рішення нараховано 61 555,11 грн. процентів за користування овердрафтом, 7 727,48 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування овердрафтом, 1 984,30 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення овердрафту, 4 519,43 грн. 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування овердрафтом, 15 926,69 грн. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення овердрафту, 33 991,15 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату процентів за користування овердрафтом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2009 року у справі № 13/275 стягнуто з Приватного підприємства "Союзсервіс" на користь Відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" 41847 грн. 58 коп. заборгованості по сплаті овердрафту, 530 грн. 95 коп. - процентів за кредитом, 15394 грн. 97 коп. - пені за овердрафтом, 141 грн. 66 коп. - пені за відсотками, 4224 грн. 70 коп. - інфляційних втрат за овердрафтом, 5 грн. 46 коп. - інфляційних збитків за відсотками.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Таким чином, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від від 10.11.2009 року у справі № 13/275, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи та мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.

Відповідач доказів сплати заборгованості в повному обсязі на виконання вказаного рішення суду не надав, як і доказів які б підтверджували відсутність заборгованості.

У зв'язку із викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача прострочені проценти за користування овердрафтом за період з 11.11.2009 року по 11.03.2018 року в сумі 61 555,11 грн.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Виходячи зі змісту п.3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.3 ст.198 ГК України, проценти за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Позичальник надає банку право списувати з поточного рахунку позичальника та/або будь - якого іншого поточного рахунку позичальника, що відкритий в банку, проценти за користування овердрафтом у розмірі, передбаченому в пункті 1.3 цього договору, які нараховуються на дебетове сальдо по поточному рахунку (п. 5.1 договору).

Проценти нараховуються щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів користування овердрафтом і фактичних залишків по дебетовому сальдо за поточним рахунком. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Нарахування процентів за користування овердрафтом починається з першого дня утворення дебетового залишку на поточному рахунку позичальника і припиняється в передостанній день терміну користування овердрафтом, зазначеного у п.1.4. цього договору (п.5.2 договору).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 61 555,11 грн. прострочених процентів за користування кредитом за період з 11.11.2009 року по 11.03.2018 року підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та доведені матеріалами справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення процентів за користування овердрафтом за період з 10.02.2017 року по 11.08.2018 року в сумі 7 727,48 грн.

Розглядаючи правомірність здійснених позивачем нарахувань пені, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до п.3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За повне або часткове прострочення сплати процентів за користування овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня (п. 9.2 договору).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за користуванням овердрафту за період з 10.02.2017 року по 11.08.2018 року суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю в сумі 7 727,48 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат за несвоєчасне погашення овердрафту за період з 11.08.2014 року по 11.08.2017 року в сумі 15 926,69 грн., інфляційних втрат за несвоєчасне погашення процентів за користування овердрафтом за період з 11.08.2014 року по 11.08.2017 року в сумі 33 991,15 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення овердрафту за період з 11.08.2014 року по 11.08.2017 року в сумі 1 984,30 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування овердрафтом за період з 11.08.2014 року по 11.08.2017 року в сумі 4 519,43 грн.

За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань визначено, що кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних втрат та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.

При цьому, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє божника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 20.01.2011 року у справі № 10/25 зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року у справі №16/5/5022-103/2011(2/43-654) зазначено, що приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищено в порядку індексації та процентів річних від простроченої суми в період виконання судового рішення, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

За приписами частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Таким чином, грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, зокрема і факту наявності боргу, встановленого рішенням суду.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних втрат та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та невиконання відповідачем рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2009 року у справі № 13/275, перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку із чим стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати за несвоєчасне погашення овердрафту за період з 11.08.2014 року по 11.08.2017 року в сумі 15 926,69 грн., інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів за користування овердрафтом за період з 11.08.2014 року по 11.08.2017 року в сумі 33 991,15 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення овердрафту за період з 11.08.2014 року по 11.08.2017 року в сумі 1 984,30 грн. та 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування овердрафтом за період з 11.08.2014 року по 11.08.2017 року в сумі 4 519,43 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи викладене, положення діючого законодавства України, встановлені обставини справи, наявність в матеріалах належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Союзсервіс" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-А, код ЄДРПОУ 31090403) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, код ЄДРПОУ 19017842) 61 555 (шістдесят одну тисячу п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 11 коп. заборгованості за відсотками, 7 727 (сім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 48 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків по овердрафту, 1 984 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 30 коп. З % річних за несвоєчасне погашення овердрафту, 4 519 (чотири тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 43 коп. З % річних за несвоєчасне погашення відсотків, 15 926 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 69 когі. інфляційних втрат за несвоєчасне погашення овердрафту, 33 991 (тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 15 коп. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату відсотків по овердрафту. 1 885 (одну тисячу вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 56 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова