Рішення

від 03.05.2018 по справі 916/398/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/398/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ» до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ про стягнення 22083,29грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ» 22083,29грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 1191, 1166, 1187, 1172 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.03.2018р. було відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи на 03.04.2018р. о 11:00.

30.03.2018р. за вх.суду№7179/18 позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

30.03.2018р. за вх.суду№7148/18 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у позові.

24.04.2018р. за вх.суду№8471/18 відповідач звернувся до суду з заявою в якій просить відмовити у позові.

25.04.2018р. за вх.суду№8648/18 позивач надіслав до суду відповідь на відзив відповідача.

В судовому засіданні від 03.05.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/398/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:

Як зазначає позивач, 01.05.2013р. між ОСОБА_2 акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ» , як страховиком, та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ» , як страхувальником був укладений Поліс (договір) обов'язкового врахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7738112, відповідно до якого позивач брав на себе зобов'язання відшкодувати завдану шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом DAF Xf 105.410 з державним реєстраційним номером ВН2749АН, власником якого є Відповідач.

26.04.2016 року у м. Києві на вул. Набережно-Хрещатицькій, сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій ОСОБА_4, який є працівником відповідача, керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить ТОВ Перша Лізингова Компанія . Внаслідок ДТП автомобілю НОМЕР_3, були спричинені механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №90666741, Протоколом огляду транспортного засобу від 06.05.2016р. та фотографіями пошкодженого автомобіля, що містяться у Звіті №0135 про оцінку автомобіля НОМЕР_4. Оскільки автомобіль НОМЕР_3, був застрахований ПрАТ АСК ІНГО Україна за договором страхування №250512400.15, вказана страхова компанія в рахунок компенсації збитків пов'язаних із його пошкодженням в наслідок ДТП, здійснило власнику пошкодженого автомобіля виплату страхового відшкодування у розмірі 22083,29грн., що підтверджується страховим актом №141247 від 21.06.2016р. та платіжним дорученням №4757 від 05.07.2016р.

Як вказує позивач, ДТП сталося з вини водія (працівника) відповідача, що підтверджується Постановою Подільського районного суду м. Києва від 27.05.2016р. у справі №758/5928/16-п. Розмір збитків завданих власнику автомобіля НОМЕР_3 в наслідок ДТП та розмір страхового відшкодування, виплаченого за договором страхування N9250512400.15, був встановлений АСК ІНГО Україна на підставі наступних документів: Звіту №0135 про оцінку автомобіля НОМЕР_5, рахунку №Я000000315 від 02.06.2016р. та калькуляції. ПрАТ АСК ІНГО Україна звернулося до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (вих.№3/26-07-17 від 26.07.2017р.) за Полісом в рахунок компенсації збитку заподіяного автомобілю НОМЕР_3. Виконуючи свої обов'язки встановлені Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Полісом, позивач здійснив ПрАТ АСК ІНГО Україна страхову виплату за Полісом у розмірі 22083,29грн. в рахунок компенсації виплаченого цією компанією власнику автомобіля Toyota Camry страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2320 від 28.12.2017р.

Позивач стверджує, що відповідно до п.33.1.4 ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з настання ДТП письмово надати страховику, з яким укладено договір, повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Однак відповідач, в порушення вимог Закону, ані у встановлений термін, ані після його спливу не надав письмового повідомлення про ДТП. Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою за вих.№9-22 від 16.01.2018р. щодо компенсації виплаченого за полісом страхового відшкодування у розмірі 22083,29грн. У відповідь на вимогу, відповідач повідомив про відмову від задоволення регресної вимоги, оскільки відповідачем було направлено повідомлення про ДТП. Відмовляючи у виплаті відповідач не повідомив ані дату надсилання письмового повідомлення, ані не надав доказів його направлення та його копії.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що водій ОСОБА_4 28.04.2016р. зі свого номера телефона: 80938905492 телефонував ПРАТ СК ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ на номер телефона ПРАТ СК ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ НОМЕР_6 та повідомляв у телефонному режимі про настання відповідного ДТП, що підтверджується детальним рахунком телефонного номера 80938905492, виданого ТОВ ЛАЙФСЕЛЛ . Обов'язок щодо повідомлення страховика про настання ДТП установлений для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами, винна в ДТП особа притягнута до адміністративної відповідальності. ПрАТ СК ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ це визнало, добровільно сплативши страхове відшкодування.

Відповідач зазначає, що ТОВ ПАРИТЕТ у встановлений законом строк та на вимогу суду надає доказ щодо відправлення на адресу ПРАТ СК ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ повідомлення (згідно декларації №19007) про дорожньо-транспортну пригоду від 26.04.2016 року, а саме копію листа від ТОВ СПЕЦКУР'ЄР . Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ТОВ СПЕЦКУР'ЄР (код 36919578) зареєстровано як юридична особа з основним видом економічної діяльності: Код КВЕД 53.20 Інша поштова та кур'єрська діяльність. Таким чином, служби кур'єрської доставки ТОВ СПЕЦКУР'ЄР в розумінні ст. 1 Закону України "Про поштовий зв'язок" є оператором поштового зв'язку, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв'язку, зокрема, щодо пересилання та вручення поштових відправлень. Станом на 18.04.2018 року ТОВ СПЕЦКУР'ЄР внесений в Єдиний державний реєстр операторів поштового зв'язку. Так у квітні 2018р. посадовою особою ТОВ ПАРИТЕТ було отримано відповідь на запит, щодо надання інформації про стан отримання кореспонденції яку направляв водій ТОВ ПАРИТЕТ ОСОБА_4 Даний доказ підтверджує, що згідно з положеннями п. 33.1.4. ст. 33 Закону України Про зв'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , водій ОСОБА_4 невідкладно, не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, а саме 28.04.2016р., письмово надав, а саме надіслав ПрАТ "СК "ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ" повідомлення про ДТП від 26.04.2016р. встановленого МТСБУ зразка разом з відомостями про місцезнаходження транспортного засобу та пошкодженого майна, контактним телефоном та своєю адресою. ПРАТ СК ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ згідно довідки 29.04.2016 року отримало документи про дорожньо-транспортну пригоду від 26.04.2016 року.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що як вбачається із вказаної декларації, поштове відправлення із повідомленням про ДТП 26.04.2016р. та схема до повідомлення про ДТП, 2 документа на 3арк. направлялися з повідомленням про вручення, оплата відправлення здійснювалася шляхом готівкового розрахунку. У свою чергу, згідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. №270, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення поштовим переказом та прізвище одержувача. Однак, в декларації №19007 не заповнено інформацію про дату та час отримання одержувачем (ПРАТ СК ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ ) вказаного поштового відправлення. Також в декларації №19007 не зазначені ПІБ кур'єра та вона не засвідчена підписом кур'єра. Крім того, відповідно до п. 2 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек). Однак, відповідачем не наданий розрахунковий документ, що підтверджує оплату поштового відправлення за декларацією №19007 та відповідно підтверджує надання ТОВ СПЕЦКУР'ЄР відповідачу послуг поштового зв'язку з доставки відправлення за вказаною декларацією. Відповідно до положень ст. 76-79 ГПК України, декларацію №19007 не можна вважати належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом відправлення відповідачем позивачу повідомлення про ДТП, що сталося 26.04.2016р. за участю забезпеченого Полісом транспортного засобу. Посилаючись на телефонний дзвінок водія ОСОБА_4, здійснений ним 28.04.2016р. на номер телефону НОМЕР_6, відповідач стверджує, що він належним чином повідомив позивача про ДТП, що сталося 26.04.2016р. за участю забезпеченого Полісом транспортного засобу, однак, відповідно до п. 33.1.4. ст. 33. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності транспортних засобів , у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально, таким чином, телефонний дзвінок водія ОСОБА_4М зроблений ним 28.04.2016р. на номер телефону НОМЕР_6 не можна вважати належним повідомленням страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 22083,29грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1 Закону України Про Страхування страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Страхування в Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування, як зокрема страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2015р. між позивачем та відповідачем був укладений Поліс (договір) обов'язкового врахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7738112, відповідно до якого позивач брав на себе зобов'язання відшкодувати завдану шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом DAF Xf 105.410 з державним реєстраційним номером ВН2749АН, власником якого є відповідач.

Судом встановлено, що 26.04.2016 року у м. Києві на вул. Набережно-Хрещатицькій, сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій ОСОБА_4, який є працівником відповідача, керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить ТОВ Перша Лізингова Компанія . Внаслідок ДТП автомобілю НОМЕР_3, були спричинені механічні пошкодження.

Внаслідок ДТП автомобілю НОМЕР_3, були спричинені механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №90666741, Протоколом огляду транспортного засобу від 06.05.2016р. та фотографіями пошкодженого автомобіля, що містяться у Звіті №0135 про оцінку автомобіля НОМЕР_4.

Відповідно до постанови Подільського районного суду міста Києва від 27.05.2016р. ОСОБА_4 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00грн.

Статтею 22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Оскільки автомобіль НОМЕР_3, був застрахований ПрАТ АСК ІНГО Україна за договором страхування №250512400.15, вказана страхова компанія в рахунок компенсації збитків пов'язаних із його пошкодженням в наслідок ДТП, здійснило власнику пошкодженого автомобіля виплату страхового відшкодування у розмірі 22083,29грн., що підтверджується страховим актом №141247 від 21.06.2016р. та платіжним дорученням №4757 від 05.07.2016р.

ПрАТ АСК ІНГО Україна звернулося до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (вих.№3/26-07-17 від 26.07.2017р.) за Полісом в рахунок компенсації збитку заподіяного автомобілю НОМЕР_3. Виконуючи свої обов'язки встановлені Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та Полісом, позивач здійснив ПрАТ АСК ІНГО Україна страхову виплату за Полісом у розмірі 22083,29грн. в рахунок компенсації виплаченого цією компанією власнику автомобіля Toyota Camry страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №2320 від 28.12.2017р.

Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.ст. 1172, 1187 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_4, який визнаний винним у скоєні ДТП є працівником ТОВ ПАРИТЕТ .

Статтею 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пп 33.1.4. п.33.1 ст.33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику , з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Посилаючись на те, що відповідач не повідомив своєчасно про настання ДТП, позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про сплату страхового відшкодування.

Однак відповідачем до відзиву на позов надана кур'єрська квитанція №19007, яка свідчить про те, що відправник ОСОБА_4 (працівник відповідача, винна особа у скоєні ДТП) 28.04.2016р. направила на адресу позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ» (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 1А) повідомлення про ДТП, схему до повідомлення про ДТП. Крім того відповідачем був наданий лист - відповідь на запит за вих.№38 від 11.04.2018р. ТОВ СПЕЦКУР'ЄР в якому ТОВ СПЕЦКУР'ЄР повідомило про те, що згідно декларації №19007 відправник ОСОБА_4 відправив 28.04.2016р. на адресу ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ» документи згідно з описом, що зазначені в декларації та зазначило, що адресату доставлено зазначені документи 29.04.2016р.

Посилання позивача на те, що в зазначеній декларації не міститься відомостей про отримання позивачем вказаного відправлення судом до уваги не приймається оскільки позивач під час розгляду справи не звертався до суду з клопотаннями про витребування доказів у ТОВ СПЕЦКУР'ЄР , а саме доказів отримання вказаного відправлення позивачем.

Посилання відповідача на телефонні переговори ОСОБА_4 з позивачем судом також до уваги не приймаються оскільки пп 33.1.4. п.33.1 ст.33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що водій транспортного засобу, причетний до ДТП зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику , з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону N 1961-IV (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - Моторне (транспортне) страхове бюро України; далі - МТСБУ), повідомлення про ДТП установленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначеного обов'язку, він має підтвердити це документально. Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. За змістом наведених правових норм можна зробити висновок, що в разі якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника. Разом з тим за наявності у страхувальника або водія документально підтверджених поважних причин невиконання свого обов'язку щодо повідомлення страховика про ДТП підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає. Ухвалюючи рішення про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, суди повинні з'ясовувати чи було повідомлено страховика про ДТП, а в разі відсутності такого повідомлення - встановити з яких причин, чи можна вважати такі причини поважними та чи є документальне підтвердження цих причин (постанова Верховного Суду України від 31.05.2017р. №75-3/16740/15-ц/6-1613цс16).

Враховуючи наявність в матеріалах справи доказів направлення водієм відповідача ОСОБА_4 повідомлення про ДТП, а саме належним чином засвідчена копія декларації №19007 від 28.04.2016р. та належним чином засвідченої копії листа ТОВ СПЕЦКУР'ЄР за вих.№38 від 11.04.2018р. про підтвердження направлення повідомлення та відсутність збоку позивача клопотань про витребування доказів щодо отримання позивачем вказаного повідомлення, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ» до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ про стягнення 22083,29грн. задоволенню не підлягають.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00грн. покласти на позивача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові ОСОБА_2 акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ» до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ про стягнення 22083,29грн. - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00грн. покласти на Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІСОН СТРАХУВАННЯ» .

Повне рішення складено 07 травня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова