Постанова

від 03.05.2018 по справі 915/1200/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1200/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретарі судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області:

ОСОБА_1 (довіреність № 32-14-0.62-467/2-18 від 16.01.2018)

від ФГ «ШАБАРДІНА» : не з'явився

від позивача: ОСОБА_2 (ордер серія МК 93451 від 19.04.2018)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

- Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області

- Фермерського господарства «ШАБАРДІНА»

на рішення господарського суду Миколаївської області від „14» грудня 2017 року, повний текст якого складено та підписано « 14» грудня 2017 року

по справі № 915/1200/17

за позовом Громадської організації «Спілка власників корів «Мілка»

до Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 служба Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області

про визнання угоди про дострокове розірвання Договору оренди землі від 17.08.2007 року недійсною

головуючий суддя - суддя Фролов В.Д.

дата і місце ухвалення рішення: господарський суд Миколаївської області

В судовому засіданні 03.05.2018 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

13.11.2013 року Громадська організація «Спілка власників корів «Мілка» звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом до Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання недійсною угоду від 14 квітня 2014 року про дострокове розірвання договору оренди землі від 17 серпня 2007 року за зареєстрований у Державному реєстрі земель від 25 лютого 2008 року за № 040800600249, терміном на 50 років земельні ділянки загальною площею 333,0 га кадастрові номери: 4820686500:02:000.1115; 4820686500:02:000.1116 га; 4820686500:02:000.1117 га; 4820686500:02:000.1118 га та 4820686500:02:000.1119 га.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_3 службу Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області.

Позовні вимоги мотивовані незаконним прийняттям додаткової угоди від 14.04.2014 року, на підставі розпорядження першого заступника голови Баштанської районної адміністрації № 141-р про розірвання за згодою сторін Договору оренди землі від 17.08.2007 року, на підставі якого СВК Мілка були надані земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби площею 333,0 га на 50 років.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.12.2017 року (суддя Фролов В.Д.) у справі № 915/1200/17 позовні вимоги були задоволені. Визнано недійсною угоду від 14 квітня 2014 року про дострокове розірвання договору оренди землі від 17 серпня 2007 року за зареєстрований у Державному реєстрі земель від 25 лютого 2008 року за № 040800600249, відповідно до якого СВК «Мілка» на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області передано в оренду для сінокосіння і випасання худоби/вирощування кормів/ терміном на 50 років земельні ділянки загальною площею 333,0 га кадастрові номери: 4820686500:02:000.1115;4820686500:02:000.1116 га; 4820686500:02:000.1117 га; 4820686500:02:000.1118 га та 4820686500:02:000.1119 га. Стягнуто з Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області (56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, 37, код 04056687) на користь Громадської організації «СПІЛКА ВЛАСНИКІВ КОРІВ «МІЛКА» (56165, Миколаївська область, Баштанський район, с. Явкіне, вул. Грушевського, 127, код 34362636) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Висновок суду мотивований, що з належних в матеріалах справи доказів вбачається, що угода про дострокове розірвання Договору оренди землі від 17.08.2007 року є не правомірною.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Фермерське господарство «ШАБАРДІНА» звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, відповідно до яких просили оскаржуване рішення від 14.12.2017 скасувати у повному обсязі та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області та Фермерське господарство «ШАБАРДІНА» в обґрунтування вимог, викладених в апеляційних скаргах посилались на те, що місцевим господарським судом не взято до уваги, що позивач використовував частину наданої в оренду земельної ділянки, площею 111,37 га не за цільовим призначенням, у зв'язку з чим голову СВК Мілка було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Фермерське господарство «ШАБАРДІНА» в апеляційній скарзі посилається на те, що господарство повинно було залучене до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки порушено право законного очікування .

ФГ «ШАБАРДІНА» зазначає, що розгляд даної справи судом першої інстанції без участі господарства та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області є неможливий, в зв'язку з чим є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень п.3 ч.3 ст.277 ГПК України.

19.03.2018 від Громадської організації «Спілка власників корів «Мілка» надійшов відзив на апеляційні скарги, відповідно до якого представник в судовому засіданні просив апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Фермерського господарства «ШАБАРДІНА» залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

19.04.2018 через відділ діловодства суду від Фермерського господарства «ШАБАРДІНА» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі господарства, апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

Представники Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_3 служби Баштанського районного управління юстиції Миколаївської області в судове засідання 03.05.2018 не з'явились без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. N2147-VIII (який набрав чинності 15.12.2017) Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 частини 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017р. установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 13.12.2004 розпорядження голови Баштанської райдержадміністрації №983-р затверджено передачу в оренду земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби на території Явкинської сільської ради була затверджена технічна документація зі складання плану до договору довгострокової оренди земель, на 50 років, передбачених до передачі спілці власників корів "Мілка" для сінокосіння та випасання худоби в межах території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 16.11.2006 до розпорядження голови Баштанської райдержадміністрації від 13.12.2004 за №983-р Про передачу в оренду земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби на території Явкинської сільської ради були внесені зміни, що передати СВК "Мілка" в оренду терміном на 50 років в межах території Явкинської сільської ради для сінокосіння та випасання худоби /вирощування кормів/ земельні ділянки загальною площею 333,0 га ( в тому числі: ріллі зрошувальної 139,23 га, ріллі богарної 141,42 га, пасовищ 52, 35 га) кадастрові номери 4820686500:02:000:1115; 4820686500:02:000:1116; 4820686500:02:000:1117; 4820686500:02:000:1118 та 4820686500:02:000:1119 та було уповноважено першого заступника голови Баштанської районної адміністрації ОСОБА_4, від імені Баштанської райдержадміністрації укласти та підписати зі СВК "Мілка" договір оренди землі, які знаходяться на території Явкинської сільської ради.

17 серпня 2007 року між Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області (Орендодавець) та СПІЛКОЮ ВЛАСНИКІВ КОРІВ «МІЛКА» (Орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець відповідно до розпоряджень голови Баштонської районної державної адміністрації від 13.12.04 № 983-р та від 16.11.06 № 661-р надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби (вирощування кормів), які знаходяться за межами населеного пункту на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області (а.с.13-15).

Відповідно до п.2.1 договору, в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 333 гектара, в тому числі ріллі зрошуваної - 139,23 га, ріллі богарної - 141,42 га, пасовищ - 52,35 га (відповідно з планом до договору оренди кадастрові номера земельних ділянок 4820686500:02:000.1115; 4820686500:02:000.1116 га; 4820686500:02:000.1117 га; 4820686500:02:000.1118 га та 4820686500:02:000.1119), які знаходяться в розпорядженні Баштанської райдержадміністрації.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що він укладено терміном на 50 (п'ятдесят) років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Пунктом 12.5 договору передбачено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається.

Зазначений договір зареєстровано Баштанським районним відділом Миколаївської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.02.2008 № 040800600249.

14 квітня 2014 року Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області, прийнято розпорядження №141-р "Про дострокове розірвання за згодою сторін договору оренди землі сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області" (а.с.16), яким вирішено:

- Розірвати за згодою сторін договір оренди землі укладений 14.08.2007 Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та СВК «МІЛКА» та зареєстрованого у Державному реєстрі 25.02.2008 за №040800600249, відповідно до якого СВК «МІЛКА» на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області було передано в оренду для сінокосіння і випасання худоби (вирощування корів) терміном на 50 років земельні ділянки загальною площею 333,0 га кадастрові номери: 4820686500:02:000.1115; 4820686500:02:000.1116 га; 4820686500:02:000.1117 га; 4820686500:02:000.1118 га та 4820686500:02:000.1119 га.

- Уповноважити заступника голови Баштанської районної державної адміністрації ОСОБА_5 від імені Баштанської райдержадміністрації укласти угоду про розірвання вищевказаного договору оренди землі (а.с.16).

14 квітня 2014 року Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області та СВК «МІЛКА» , в особі голови спілки ОСОБА_6, було укладено Угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 17 серпня 2007 року зареєстрований у Державному реєстрі земель 25.02.2008 за № 040800600249 (а.с.19), відповідно до п.1 якого, Орендодавець і Орендар, згідно з розпорядженням Баштанської райдержадміністрації від 14.04.2014 № 141-р, припиняють за взаємною згодою, шляхом дострокового розірвання, дію договору оренди землі, укладеного від 17.08.2007 року між Баштанською райдержадміністрацією та СВК Мілка , і зареєстрованого у Державному реєстрі земель 25.02.2008 за № 04080060249, на підставі якого в оренді у СВК Мілка на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області перебувають земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби (вирощування кормів).

Позивач зазначає, що спірні земельні ділянки незаконно та з порушенням законодавства вибули з володіння орендаря СВК Мілка , оскільки розпорядження голови Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області від 13.12.2004 року №983-р та від 16.11.2006 року №661-р про передачу в оренду земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби /вирощування кормів/ СВК "Мілка" та сам договір оренди від 17 серпня 2007 року законні та ніким не скасовані, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Громадської організації «Спілка власників корів «Мілка» та вважає, що доводи, заперечення і вимоги Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Фермерського господарства «ШАБАРДІНА» , викладені в апеляційних скаргах, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Положеннями ст.ст.31, 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, що в матеріалах справи відсутні докази про дострокове розірвання договору оренди відповідно до положень чинного законодавства, положень ст.31 ЗУ Про оренду землі .

Відносно доводів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області , викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, в обґрунтування вимог викладених в апеляційній скарзі, як на підставу скасування оскаржуваного рішення, Головне управління посилається на те, що у 2013 році Громадська організація «Спілка власників корів «Мілка» використовувала частину земельної ділянки, площею 111,37 га не за цільовим призначенням, для вирощування сільськогосподарської культури, про що голову СВК Мілка - ОСОБА_7, було притягнуто до адміністративної відповідальності.

В підтвердження зазначеного, скаржником додані до апеляційної скарги: Постанова про накладання адміністративного стягнення від 15.10.2013 № 000479; Протокол про адміністративне правопорушення від 15.10.2013 № 00048, Акт обстеження земельної ділянки від 15.10.2013 року № 44 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 15.10.2013 року. Вищезазначеним підтверджується притягнення голову СВК Мілка - ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, за порушення ст.ст. 53, 91 ЗК України та накладено штраф, відповідно до ст.53 КУ про адміністративні правопорушення.

Зазначені докази, як на підставу для скасування рішення господарського суду у відповідності до положень ст.310 ГПК України, колегією суддів не приймаються, оскільки не були предметом дослідження місцевого господарського суду.

Відносно розпорядження Баштанської районної адміністрації Миколаївської області від 14.04.2014 № 141-р Про дострокове розірвання за згодою сторін договору оренди землі сільськогосподарського призначення для сінокосіння і випасання худоби на території Явкинської сільської ради Баштанського району Миколаївської області , на виконання якого укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 15.04.2014 року та в подальшому передачі земельної ділянки площею 333,0 га за Актом прийому-передачі від 16.04.2014 року в комунальну власність та фізичній особі ОСОБА_8, місцевим господарським судом вірно встановлено, що зазначена угода про дострокове розірвання є неправомірною, оскільки прийнята з порушенням зазначених вище норм чинного законодавства, що підтверджено та встановлено.

Відносно вимог, викладених в апеляційній скарзі Фермерського господарства «ШАБАРДІНА» , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо посилань Фермерського господарства на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відносно дій, направлених на дострокове припинення договірних відносин Головного управління та ОСОБА_8, чим порушено право законного очікування , колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах Хендісайд проти Сполученого Королівства від 7 грудня 1976 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 січня 1986 року).

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

За обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства , на рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у якій послався апелянт, заявник в 1969 році уклав договір оренди земельної ділянки строком на 22 роки. Відповідно до умов цього договору він за власні кошти побудував на цій земельній ділянці кілька будівель для легкої промисловості, які здав в суборенду. Договір оренди також надавав йому право в подальшому продовжити оренду ще на 21 рік. У 1990 році заявник повідомив місцеву владу про намір продовжити договір оренди, в процесі переговорів він погодився на збільшення орендної плати. Однак, орган місцевої влади повідомив заявника, що продовження договору оренди відбутися не може, оскільки, погодившись з умовою договору про можливість його пролонгації орган місцевої влади перевищив свої повноваження.

Застосовуючи положення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції до обставин цієї справи Європейський суд з праві людини вказав на таке. Заявник погодився з умовами договору оренди з огляду на те, що надалі він зможе продовжити термін його дії, і жодна із сторін не знала, що існувала якась юридична перешкода цій умові. У ситуації, яка склалася, заявник мав право, принаймні, очікувати на законних підставах, що він зможе продовжити термін дії договору, і таке очікування можна вважати - в цілях застосування положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції - складовою частиною його права власності, наданого йому за договором оренди.

Дії місцевої влади Європейський суд з прав людини розцінив як порушення права заявника на законне очікування виконання певних умов і, таким чином, вони утворювали акт втручання у реалізацію його права власності.

Вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

За таких обставин цієї справи Європейський суд з прав людини виніс рішення на користь заявника.

Однак у справі, яка переглядається, обставини справи є істотно відмінними.

Так, як вже було встановлено, угода від 14.04.2014 року про дострокове розірвання договору оренди землі від 17.07.2007 року, який був укладений на 50 років, є незаконною та прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, порушуючи права СВК Мілка .

Крім того, вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 2 листопада2004 року категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес (п. 54 рішення).

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскарженої постанови немає.

За таких обставин цієї справи Європейський суд з прав людини виніс рішення на користь заявника.

Отже дія договору оренди є важливим елементом реалізації позивача своїх прав. Разом з тим, реалізація таких прав не може суперечити умовам укладеного між сторонами договору, має здійснюватися відповідно до закону незалежно від волі інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційних скаргах колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 14.12.2017 року у справі № 915/1200/17 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області , Фермерського господарства «ШАБАРДІНА»- без задоволення.

Відповідно до п.«в» ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг) покладаються на Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області , Фермерське господарство «ШАБАРДІНА» , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 282

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області , Фермерського господарства «ШАБАРДІНА» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від „14» грудня 2017 року у справі № 915/1200/17 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „07» травня 2018 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький