Рішення

від 07.05.2018 по справі 910/1454/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018 м. Київ Справа № 910/1454/18

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙТРЕЙД";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА МІЖНАРОДНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ";

про: стягнення 51.882,67 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙТРЕЙД" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА МІЖНАРОДНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" про стягнення 51.882,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором на виготовлення продукції з давальницької сировини від 10.01.2017 № ДС-2017-00012, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 51.882,67 грн., з яких: 36.900,00 грн. - основна заборгованість, 9.340,26 грн. - пеня, 1.055,00 грн. - 3 % річних та 4.587,41 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1454/18 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю з підстав повної сплати суми основного боргу та неможливості перевірки заявлених до стягнення сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки в матеріалах справи відсутній детальний розрахунок таких сум. Крім того, в поданому відзиві відповідач просить суд зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 2.000,00 грн.

До господарського суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, яка не прийнята судом з наступних підстав.

У справі, що розглядається за правилами спрощеного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання (абз. 2 ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України), тобто за п'ять днів до початку судового розгляду. В той же час, розгляд справи по суті, якщо судове засідання не проводиться, починається через тридцять днів з дня відкриття провадження (ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України). Отже позивач з 02.04.2018 (07.03.2018 + 25 днів) втратив право на зміну предмету або підстав позову.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "СКАЙТРЕЙД", як виконавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА МІЖНАРОДНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ", як замовником, укладено договір на виготовлення продукції з давальницької сировини від 10.01.2017 № ДС-2017-00012 (далі - Договір), у відповідності до предмету якого позивач зобов'язується за завданням та з давальницької сировини відповідача власними силами і засобами, на свій ризик виконати роботи, зазначені в технічному завданні (додаток № 1), щодо переробки давальницької сировини відповідача в готову продукцію, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (п. 1.1 Договору).

Пунктом 3.7 Договору, визначено, що разом із поставкою готової продукції позивач зобов'язаний надати відповідачу рахунок-фактуру, видаткову накладну та/або Акт прийому-передачі готової продукції (оригінали державною мовою) та податкову накладну в електронній формі (через систему електронного документообігу).

Положеннями п. 4 технічного завдання, що є додатком № 1 до Договору, відповідач здійснює оплату робіт впродовж трьох банківських днів з моменту отримання готової продукції.

Відповідно до п. 10.13 Договору, сторони дійшли згоди щодо збільшення строків позовної давності для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв'язку з чим до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) згідно з цим Договором застосовується позовна давність строком у три роки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, здійснив роботи за Договором на загальну суму 44.400,00 грн., що підтверджується актами надання послуг від 09.02.2017 № 5, від 17.02.2017 № 8 та від 21.02.2017 № 9.

З метою оплати вартості робіт позивачем виставлено відповідачу рахунок від 08.02.2018 № 4 на суму 44.400,00 грн.

Спір між сторонами судового процесу, як стверджує позивач, виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання з оплати робіт за Договором, відповідачем здійснено оплату рахунку від 08.02.2018 № 4 частково в сумі 7.500,00 грн., що призвело виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 36.900,00 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 9.340,26 грн., а також відповідальності на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України шляхом стягнення 3 % річних в сумі 1.055,00 грн. та інфляційних втрат в сумі 4.587,41 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З поданого представником відповідача відзиву на позов та додатково доданих до матеріалів справи документів вбачається, що відповідачем, після порушення провадження у справі, проведені оплати за Договором на загальну суму 36.900,00 грн., а саме:

- платіжне доручення від 16.03.2018 № 1111 на суму 10.000,00 грн.;

- платіжне доручення від 26.03.2018 № 3160 на суму 10.000,00 грн.;

- платіжне доручення від 30.03.2018 № 3234 на суму 10.000,00 грн.;

- платіжне доручення від 02.04.2018 № 3243 на суму 6.900,00 грн.

Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, відсутність предмету спору є підставою для закриття провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про застосування до відповідача господарської санкцій у вигляді пені, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень, визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Посилання позивача на пункт 10.13 укладеного між сторонами спору Договорув частині застосування строку позовної давності в три роки при нарахуванні пені в період з 24.02.2017 по 06.02.2018 судом відхилені, оскільки строк позовної давності та період нарахування пені не є тотожними поняттями.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 4.784,87 грн, за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня, та з урахуванням правил, встановлених ст. 253 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 36.900,00 25.02.2017 - 13.04.2017 47 14 % 1.330,42 36.900,00 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13 % 1.103,97 36.900,00 26.05.2017 - 26.08.2017 93 12,5 % 2.350,48 Загальна сума пені складає 4.784,87

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, визнав його арифметично невірним.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню в сумі 1.052,41 грн., за таким розрахунком суду, здійсненого за період, на який позивачем нараховувалися 3% річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихСума відсотків річних за період прострочення 36.900,00 25.02.2017 - 06.02.2018 347 3 % 1.052,41 Загальна сума 3 % річних складає 1.052,41

Надані позивачем інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 4.587,41 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відносно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 22.01.2018 № б/н, укладений між адвокатом ОСОБА_1 та позивачем.

Відповідно до акту приймання-передачі нажданих послуг від 06.02.2018 № 1 до Договору вартість послуг адвоката становить 6.000,00 грн.

Також в матеріалах справи наявний видатковий касовий ордер позивача, відповідно до якого на підставі вказаного вище договору адвокату видано 6.000,00 грн.

Розглянувши питання покладення на відповідача витрат з оплати послуг адвоката та наявні у матеріалах справи докази, враховуючи ціну позову, суд вважає необхідним обмежити розмір суми, яка підлягає сплаті за послуги адвоката до розумного та необхідного розміру в сумі 3.000,00 грн. з урахуванням клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості - закрити.

2. Решту вимог - задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА МІЖНАРОДНА ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (02068, М.КИЇВ, ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ АННИ АХМАТОВОЇ, БУДИНОК 13, ОФІС 222, ідентифікаційний код: 36046631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙТРЕЙД" (27519, КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛ., СВІТЛОВОДСЬКИЙ РАЙОН, СЕЛО ПАВЛІВКА, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, БУДИНОК 125, ідентифікаційний код: 38869283) пеню в сумі 4.784 (чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири) грн. 87 коп., 3 % річних в сумі 1.052 (одна тисяча п'ятдесят дві) грн. 41 коп., інфляційні втрати в сумі 4.587 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 41 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1.762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3.000 (три тисячі) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац