Рішення

від 24.04.2018 по справі 914/2348/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018р. Справа №914/2348/17

місто Львів

За позовом: Публічного акціонерного товариства «МЕЛІОР БАНК», м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «АЛЬКОР», м. Стрий, Львівська область

про стягнення 2 956 786 грн. 23 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Зубко С.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився

Публічне акціонерне товариство «МЕЛІОР БАНК», м. Дніпро звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «АЛЬКОР», м. Стрий, Львівська область про стягнення 2 956 786 грн. 23 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 16.11.2017 призначив розгляд справи на 04.12.2017.

Ухвалою суду від 04.12.2017 у зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 12.12.2017.

Ухвалою суду від 12.12.2017 у зв'язку із неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 03.01.2018.

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, викладена у розділі І Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, пунктом 9 розділу XI Перехідних положень якого встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 03.01.2018 у зв'язку із неявкою представників сторін підготовче засідання було відкладено на 30.01.2018.

Ухвалою суду від 30.01.2018 у зв'язку із неявкою представників сторін підготовче засідання було відкладено на 05.03.2018.

Ухвалою суду від 05.03.2018 строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 11.04.2018.

Ухвалою суду від 11.04.2018 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 24.04.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання кредиту овердрафт із лімітом заборгованості в розмірі 3 500 000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 1 355 711 грн. 05 коп. по кредиту, 1 019 339 грн. 03 коп. по сплаті процентів. За порушення строків повернення кредиту відповідачу нараховано 406 936 грн. 17 коп. пені, за порушення строків сплати процентів 174 799 грн. 98 коп. пені. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 2 956 786 грн. 23 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказані ухвали також були розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України. Таким чином, в розумінні ст. 120, 122, 242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

7 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «МЕЛІОР БАНК» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «АЛЬКОР» (позичальник) було укладено договір про надання кредиту овердрафт №0/ЮОВ/10/14.

За цим договором кредитор (позивач), за умови наявності вільних грошових коштів, зобов'язувався надати позичальнику (відповідачу) грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, відкличності, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в кредитора, розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але виключно в межах визначеного цим договором ліміту овердрафту.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що кредитор встановлює позичальнику ліміт овердрафту в сумі 3 500 000 грн. 00 коп.

2 жовтня 2014 року сторони уклали договір про внесення змін №1 до кредитного договору, яким встановили ліміт овердрафту на період з 07.03.2014 року по 01.10.2014 року в сумі 3 500 000 грн. 00 коп., на період з 02.10.2014 року – в сумі 1 380 711 грн. 05 коп.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в межах ліміту, що підтверджується випискою по банківському рахунку відповідача.

Відповідно до п. 1.3. договору термін дії овердрафту – до 06.03.2015 року включно. До цієї дати позичальник повинен сплатити кредитору заборгованість за овердрафтом, яка складається з використаного ліміту овердрафту, відсотків за користування овердрафтом, комісій за надання овердрафту, штрафів та пені за порушення умов цього договору.

Згідно п. 1.6.1. за користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 25 річних від суми фактичної заборгованості за овердрафтом на кінець операційного дня та за фактичний строк користування овердрафтом.

Нараховані проценти за користування овердрафтом сплачуються позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця шляхом безготівкового перерахування суми нарахованих процентів на рахунок кредитора. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення овердрафту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 355 711 грн. 05 коп. по кредиту, 1 019 339 грн. 03 коп. по сплаті процентів.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п.п. 6.4., 6.5. договору у за порушення строків повернення овердрафту, оплати процентів за користування овердрафтом позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від неповерненої суми овердрафту, суми процентів за кожний день прострочення .

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 406 936 грн. 17 коп. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 174 799 грн. 98 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1 355 711 грн. 05 коп. заборгованості по кредиту, 1 019 339 грн. 03 коп. заборгованості по сплаті процентів, 406 936 грн. 17 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 174 799 грн. 98 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Відповідно до п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 543, 553, 554, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «АЛЬКОР», м. Стрий, вул. Крива, буд. 58, офіс 5, Львівська область (ідентифікаційний код 37274527) на користь Публічного акціонерного товариства «МЕЛІОР БАНК», м. Дніпро, вул. Ливарна, буд. 9, офіс 75 (ідентифікаційний код 37987811) 1 355 711 грн. 05 коп. заборгованості по кредиту, 1 019 339 грн. 03 коп. заборгованості по сплаті процентів, 406 936 грн. 17 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 174 799 грн. 98 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «АЛЬКОР», м. Стрий, вул. Крива, буд. 58, офіс 5, Львівська область (ідентифікаційний код 37274527) в дохід державного бюджету 44 351 грн. 79 коп. судового збору.

4.          Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

5.          Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 24.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 04.05.2018.

Суддя Мазовіта А.Б.