Рішення

від 22.02.2018 по справі 911/796/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2018 р. Справа № 911/796/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Петренко А. А.

за участю представників учасників справи:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 341-УМ-17 від 06.07.2017 р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 17.03.2016 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд» , м. Вишневе

до Приватного підприємства Фірми „Волош-Транс» , м. Біла Церква

про стягнення 791 600, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Фоззі-Фуд» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП Фірми „Волош-Транс» про часткове відшкодування вартості пошкодженого транспортного засобу у розмірі 598 000, 00 грн та відшкодування вартості знищеного майна (товару) в порядку регресу у розмірі 192 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що йому було завдано матеріальної шкоди, у зв'язку із пошкодженням відповідачем майна позивача, а саме транспортного засобу - автомобіля „DAF XF 95.480» , реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричепу „Lamberet» , реєстраційний номер НОМЕР_2, та товару, що належав іншій особі та знаходився у вказаному транспортному засобі, внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди з вини працівника - водія відповідача.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.05.2016 р. (суддя Рябцева О. О.) у справі № 911/796/16 за позовом ТОВ „Фоззі-Фуд» до ПП Фірми „Волош-Транс» про стягнення 791 600, 00 грн вирішено відмовити у задоволенні позову повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р. рішення господарського суду Київської області від 24.05.2016 р. у справі № 911/796/16 скасовано і прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю і вирішено стягнути з ПП Фірми „Волош-Транс» на користь ТОВ „Фоззі-Фуд» матеріальну шкоду у розмірі 791 600, 00 грн, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 11 874, 79 грн., витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 13 062, 27 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 24.05.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р. у справі № 911/796/16 в частині вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача 192 000, 00 грн матеріальної шкоди (вартість знищеного товару), справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду, а в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2016 року залишено без змін.

При цьому, скасовуючи частково рішення господарського суду Київської області від 24.05.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р. у справі № 911/796/16, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.03.2017 р. зазначив, що апеляційний господарський суд, встановивши, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія ОСОБА_3, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем (довіреність від 20.05.2015, яка є належним доказам того, що останній є представником ППФ „Волош-Транс» і використовував вказаний автомобіль в інтересах ППФ „Волош-Транс» )) відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки - відповідачем, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 598 000, 00 грн матеріальної шкоди, завданої майну позивача та 1 600, 00 грн вартості проведення оцінки пошкоджених транспортних засобів (що не суперечить вимогам господарського процесуального законодавства) і обґрунтовано скасував в цій частині рішення місцевого суду.

Апеляційний суд, стягуючи з відповідача на користь позивача 192 000, 00 грн матеріальної шкоди (вартість знищеного товару, який позивач перевозив за замовленням ТОВ ТД „Агро-Трейд» ) належним чином не дослідив і не встановив на підставі яких документів позивач отримав вказаний товар для перевезення, а також того чи здійснювалось перевезення вантажу саме автомобілем НОМЕР_3, з напівпричепом „LAMBERET» , р. н. з. AI 7826 ХО, адже, в наявних у матеріалах справи товарно - транспортних накладних № 308303, № 308303/2 від 25.05.2015 не було зазначено марку цього автомобіля, а лише вказано його д.н.з. НОМЕР_4 (в той час, як д.н.з. автомобіля, що здійснював перевезення вантажу є AI 1412 АТ).

Також, поза увагою та перевіркою апеляційного суду залишилась заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 2505 від 25.05.2015 р., а саме судом не було встановлено чи відповідає вона п. 2.1. договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 178 від 01.04.2014 і чи була вона прийнята до виконання.

Враховуючи викладене, постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача 192 000,00 грн не можна визнати законною і обґрунтованою, оскільки вона прийнята без з'ясування усіх обставин, що мають істотне значення для справи.

Разом з тим, не може бути залишене в силі і рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні 192 000, 00 грн, який відмовляючи в задоволенні цих позовних вимог виходив виключно з тих підстав, що саме ОСОБА_3 згідно з п. 2.2. Правил дорожнього руху України повинен нести відповідальність за завдання шкоди, а не відповідач.

При новому розгляді справи в цій частині суду слід більш ретельно дослідити наявні в матеріалах справи докази, зокрема, товарно - транспортні накладні № 308303, № 308303/2 від 25.05.2015 р., заявку № 2505 від 25.05.2015, належним чином встановити які супровідні документи на вантаж були складені (врахувавши, що згідно з товарно - транспортними накладними № 308303, № 308303/2 від 25.05.2015 р. такі супровідні документи як акт приймання-передачі тари № 18259 від 25.05.2015 р., накладна № 686317 мали б були складені щодо вантажу, який перевозив автомобіль НОМЕР_5), дати належну правову оцінку всім доказам та належним чином з?ясувати чи здійснював автомобіль DAF XF 95.480, р. н. з. AI 1412 АТ з напівпричепом „LAMBERET» , р. н. з. AI 7826 ХО перевезення вказаного вантажу, його вартість, а отже, наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача 192 000, 00 грн матеріальної шкоди і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення в цій частині.

У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № 911/796/16 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2017 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу позовом ТОВ „Фоззі-Фуд» до ПП Фірми „Волош-Транс» про стягнення 791 600, 00 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.04.2017 р.

05.04.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.04.2017 р.

19.04.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 18.04.2017 р., у яких він просить суд стягнути з відповідача на свою користь відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару) у розмірі 192 000, 00 грн.

19.04.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.05.2017 р.

17.05.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли письмові пояснення б/н від 17.05.2017 р., у яких він просить суд відмовити позивачу у позові в частині відшкодування вартості знищеного майна (товару) у розмірі 192 000, 00 грн.

17.05.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.06.2017 р.

08.06.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 27.06.2017 р.

27.06.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.08.2017 р.

16.08.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 06.09.2017 р.

06.09.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 27.09.2017 р.

27.09.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 18.10.2017 р.

18.10.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.11.2017 р.

08.11.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.11.2017 р.

09.11.2017 р. до канцелярії суду на відповідний запит суду від Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області надійшли матеріали (копії) кримінального провадження № 12015080190001114 від 25.05.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

29.11.2017 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 13.12.2017 р.

13.12.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 13.12.2017 р., що долучені судом до матеріалів справи.

13.12.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.01.2018 р.

17.01.2018 р. у судовому засіданні представник позивача надав додаткові пояснення б/н від 17.01.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи.

17.01.2018 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 01.02.2018 р.

01.02.2018 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 22.02.2018 р.

22.02.2018 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог в частині відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару) у розмірі 192 000, 00 грн, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову в частині відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару) у розмірі 192 000, 00 грн, просив суд відмовити в задоволенні позову в цій частині з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2015 р., приблизно о 14 год. 50 хв., у Запорізькій області, на території Василівського району, в напрямку міста Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу DAF XF 95.480, реєстраційний номерний знак AI 1412 AT з напівпричепом „LAMBERET» , реєстраційний номерний знак AI 7826 ХО, які належать ТОВ „Фоззі-Фуд» , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ № 101952, СХХ № 101874, під керуванням водія ОСОБА_4, із транспортним засобом „МАЗ» , реєстраційний номерний знак AI 8958 AM, що належить відповідачу та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САО № 043525 з напівпричепом „KRONE» , реєстраційний номерний знак AI 4658 XX, під керуванням водія ОСОБА_3.

Постановою прокурора прокуратури Василівського району від 31.07.2015 кримінальне провадження за № 12015080190001114 було закрито у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_3 помер.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 31.07.2015 р., під час руху, в районі 322 км + 670 м автодороги Харків-Сімферополь, водій ОСОБА_3, у зв'язку із зниженням уваги та реакції, а також порушенням координації дій, викликаних вживанням алкогольних напоїв, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху вліво, перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого виїхав на смугу зустрічного руху.

У вказаній постанові зазначено, що згідно з висновку судової автотехнічної експертизи № 300/15 від 17.06.2015 р. водієм ОСОБА_3 були порушені вимоги п.п. 2.9 а, 10.1, 11.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., зі змінами № 136 від 06.03.2013 р., що знаходяться в прямому причинному зв?язку з подією. Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем „МАЗ» , реєстраційний номер АІ 8958 AM, з напівпричепом „KRONE» , реєстраційний номер АІ 4658 XX, скоїв зіткнення з автомобілем „DAF XS95480» , реєстраційний номер АІ 1412 AT, з напівпричепом „LAMBERET» , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, після чого зазначені транспортні засоби допустили зіткнення з автомобілем „RENAULT PREMIUM 45019Т» , реєстраційний номер НОМЕР_6, з напівпричепом „WanHool» , реєстраційний номер НОМЕР_7, під керуванням водія ОСОБА_5 в результаті чого сталось їх займання.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди майно позивача, а саме транспортний засіб DAF XF 95.480, р. н. з. AI 1412 AT з напівпричепом „LAMBERET» , р. н. з. AI 7826 ХО, було пошкоджено, не підлягало відновленню, а його подальше використання було неможливим. Розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу у зв'язку із знищенням транспортного засобу DAF XF 95.480, р. н. з. AI 1412 АТ (385 000, 00 грн), з напівпричепом „LAMBERET» (262 500,00 грн), р. н. з. AI 7826 ХО, складає 647 500, 00 грн, що підтверджується звітами ТОВ „Експертно-Асистуюча Компанія „Фаворит» про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 23.11.2015 р. та № 4341/4 від 24.11.2015 р..

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу „МАЗ» AI 8958 AM, разом з напівпричепом „KRONE» , реєстраційний номерний знак AI 4658 XX (відповідач) була застрахована відповідно до Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , що підтверджується полісами № АІ/8347112, № АІ/2739068.

Відповідно до п. п. 4, 5 полісу № АІ/8347112 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить 50 000, 00 грн, розмір франшизи 500, 00 грн.

ПрАТ „УСК „Княжа Вієнна ОСОБА_6» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 49 500, 00 грн (з вирахуванням франшизи - 500, 00 грн), що підтверджується копією виписки з банківського рахунку ТОВ „Фоззі-Фуд» від 11.09.2015 р.

Розмір матеріального збитку, завданого позивачу, становив 598 000, 00 грн (647 500, 00 грн - 49 500, 00 грн).

01.12.2015 р. позивач за квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4340/4 сплатив ТОВ „ЕАК „Фаворит» 1 600, 00 грн вартості послуг з оцінки транспортних засобів DAF XF 95.480, р. н. з. AI 1412 АТ з напівпричепом „LAMBERET» , р. н. з. AI 7826 ХО.

Крім того, до вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди 01.04.2014 р. між ТОВ ТД „Агро-Трейд» (замовник) і ТОВ „Фоззі-Фуд» (експедитор) було укладено договір надання транспортно-експедиторських послуг № 178, за умовами якого експедитор зобов?язувався за плату і за рахунок замовника організовувати виконання визначених договором послуг, пов?язаних з перевезенням вантажу по території України.

Перевезення здійснюється на підставі товарно-транспортної накладної, належним чином оформленої за формою, встановленою чинним законодавством та погодженою сторонами заявки. Форма заявки затверджено у додатку № 1 до цього договору. Заявка є невід?ємною частиною цього договору. Заявка повинна бути підписана керівником замовника або належним чином уповноваженою на те особою та скріпленою печаткою замовника. Заявка передається замовником виконавцю у письмовій формі по факсу або по електронній пошті. Після того, як така заявка прийнята виконавцем, він зобов?язується протягом трьох робочих годин з часу отримання її від замовника, підписати її, завірити печаткою та повідомити про це замовника (факсом або електронною поштою) після чого вона вважається затвердженою сторонами, або в той же строк надати письмову відмову. У разі, якщо виконавець протягом трьох годин не надав підтвердження заявки, так само, як і не надав відмову по факсу від її виконання, така заявка вважається не прийнятою до виконання (п. 2.1. договору № 178).

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 5, 7 ст. 75 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

5. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

7. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р., частково залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 р., у справі № 911/796/16 за позовом ТОВ „Фоззі-Фуд» до ПП Фірми „Волош-Транс» про стягнення 791 600, 00 грн.

Крім того, як було вище, скасовуючи частково рішення господарського суду Київської області від 24.05.2016 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 р. у справі № 911/796/16, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.03.2017 р. зазначив, що наявною в матеріалах справи довіреністю від 20.05.2015 р., виданою ППФ „Волош-Транс» ОСОБА_3 підтверджується, що останній є уповноваженим представником підприємства в державних, громадських, господарських та інших підприємствах, установах, організаціях незалежно від їх упорядкування, форм власності та галузевої належності, в тому числі на станціях технічного обслуговування, в органах Державтоінспекції, страхових компаніях з питань, пов'язаних з вантажним сідловим тягачем „МАЗ-544008» , реєстраційний номер НОМЕР_8, що належить підприємству на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 043525 від 24.07.2012 р., та напівпричепом бортовим „КRОNЕ» , реєстраційний номер АІ 4658 XX, що перебуває в користуванні підприємства на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС 202178 від 06.05.2008 р.

Також цією довіреністю ОСОБА_3 було надано право експлуатувати (транспортувати) згадані вище транспортні засоби; слідкувати за їх технічним станом, проводити поточний та капітальний ремонти; визначати на власний розсуд місце стоянки транспортних засобів, забирати їх з штраф майданчику, а також виконувати всі інші дії, пов'язані з цим дорученням.

Довіреність видана без права передоручення повноважень третім особам, строком до 26.05.2015 р.

Отже, апеляційний господарський суд, встановивши, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія ОСОБА_3, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем (довіреність від 20.05.2015 р., яка є належним доказам того, що останній є представником ППФ „Волош-Транс» і використовував вказаний автомобіль в інтересах ППФ „Волош-Транс» )) відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки - відповідачем, правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 598 000, 00 грн матеріальної шкоди, завданої майну позивача та 1 600, 00 грн вартості проведення оцінки пошкоджених транспортних засобів (що не суперечить вимогам господарського процесуального законодавства) і обґрунтовано скасував в цій частині рішення місцевого суду.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 192 000, 00 грн відшкодування вартості знищеного майна (товару), а саме тари - дерев?яні піддони та пластикові ящики, що в момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилось у транспортному засобі позивача, а саме в напівпричепі „LAMBERET» , р. н. з. AI 7826 ХО, та яке належало ТОВ ТД „Агро-Трейд» та яке внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та пожежі було знищено і вартість якого у розмірі 192 000, 00 грн була відшкодована позивачем на користь ТОВ ТД „Агро-Трейд» .

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1172 цього ж кодексу передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст. 441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Пунктом 6 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» передбачено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України). Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

3. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

4. Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

5. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Положеннями пунктів 2, 3, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т. п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них.

Особи, винними діями яких заподіяна шкода джерелу підвищеної небезпеки і які самі не є потерпілими внаслідок шкоди, заподіяної цим джерелом підвищеної небезпеки, відповідають за заподіяну шкоду на підставі ст. 440 ЦК.

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Положеннями Роз'яснення Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» передбачено, що відповідно до статті 1187 ЦК України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, покладається на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела. У випадку протиправного вибуття джерела підвищеної небезпеки, що повинен довести його володілець, останній, як правило, не несе відповідальності за заподіяну шкоду.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 цього ж кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини боржника у заподіянні збитків.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем при зверненні в суд із даним позовом до відповідача були додані до позовної заяви та надані у процесі розгляду справи на підтвердження вартості знищеного майна (товару), що була відшкодована позивачем на користь ТОВ ТД „Агро-Трейд» наступні докази: договір надання транспортно-експедиторських послуг № 178 від 01.04.2014 р., укладений між ТОВ ТД „Агро-Трейд» та ТОВ „Фоззі-Фуд» , заявка № 2505 від 25.05.2015 р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, товарно-транспортна накладна № 308303 від 25.05.2015 р., товарно-транспортна накладна № 308303/2 від 25.05.2015 р., накладна № SAP BR030002G8/686319/АТЦАТ-002925/Т від 25.02.2015 р., накладна № SAP BR030002G7/686317/АТЦАТ-002925/Т від 25.02.2015 р., акт прийому-передачі тари № 18259 від 25.05.2015 р., претензія № 11/01-01 від 11.01.2016 р. ТОВ ТД „Агро-Трейд» , платіжне доручення № 3209408 від 02.02.2016 р. на суму 192 000, 00 грн.

Згідно з п. 2.1 договору надання транспортно-експедиторських послуг, укладеного між ТОВ ТД „Агро-Трейд» та ТОВ „Фоззі-Фуд» , здійснюється на підставі товарно-транспортної накладної, належним чином оформленої за формою, встановленою чинним законодавством та погодженою сторонами заявки. Форма заявки затверджено у додатку № 1 до цього договору. Заявка є невід?ємною частиною цього договору. Заявка повинна бути підписана керівником замовника або належним чином уповноваженою на те особою та скріпленою печаткою замовника. Заявка передається замовником виконавцю у письмовій формі по факсу або по електронній пошті. Після того, як така заявка прийнята виконавцем, він зобов?язується протягом трьох робочих годин з часу отримання її від замовника, підписати її, завірити печаткою та повідомити про це замовника (факсом або електронною поштою) після чого вона вважається затвердженою сторонами, або в той же строк надати письмову відмову. У разі, якщо виконавець протягом трьох годин не надав підтвердження заявки, так само, як і не надав відмову по факсу від її виконання, така заявка вважається не прийнятою до виконання.

Відповідно до п. 2.2. договору надання транспортно-експедиторських послуг у заявці, серед іншого, зазначається: характеристи вантажу (найменування, температурний режим, вага брутто або виражена в інших одиницях вимірювання кількість вантажу, число вантажних місць, палет, їх особлива розмітка і номери, рід упаковки, характер та вид вантажу, порядок його кріплення тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із заявки № 2505 від 25.05.2015 р. ТОВ ТД „Агро-Трейд» на перевезення вантажу як характеристика вантажу зазначено - тара вагою брутто/нетто 20 т.

При цьому, у товарно-транспортній накладній № 308303 від 25.05.2015 р., підписаній між ТОВ ТД „Агро-Трейд» та ТОВ „Фоззі-Фуд» в момент приймання-передачі товару для перевезення, зазначено, що вантаж наданий для перевезення у кількості 26 штук масою брутто 0, 400 т на загальну суму 12 000, 00 грн, супровідний документ на вантаж - накладна № 686317, а у товарно-транспортній накладній № 308303/2 від 25.05.2015 р., підписаній між ТОВ ТД „Агро-Трейд» та ТОВ „Фоззі-Фуд» в момент приймання-передачі товару для перевезення, зазначено, що вантаж наданий для перевезення - ящик чорний F6423 у кількості 1 800 штук масою брутто 2 880 кг на загальну суму 180 000, 00 грн, супровідний документ на вантаж - акт прийому-передачі тари № 18259 від 25.05.2015 р.

Крім того, як вбачається із матеріалів кримінального провадження № 12015080190001114 від 25.05.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме із протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.05.2015 р. транспортний засіб - автомобіль „DAF XF 95.480» , реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричепу „Lamberet» , реєстраційний номер НОМЕР_2, що належали позивачу, в момент дорожньо-транспортної пригоди був завантажений дерев?яними піддонами, а також із пояснень водія позивача ОСОБА_4 транспортний засіб - автомобіль „DAF XF 95.480» , реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричепу „Lamberet» , реєстраційний номер НОМЕР_2, що належали позивачу, в момент дорожньо-транспортної пригоди був завантажений тарою - дерев??яними піддонами вагою приблизно 5 тон, а також із постанови про закриття кримінального провадження від 31.07.2015 р. транспортний засіб - автомобіль „DAF XF 95.480» , реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричепу „Lamberet» , реєстраційний номер НОМЕР_2, що належали позивачу, в момент дорожньо-транспортної пригоди був завантажений тарою - дерев?яними піддонами.

Таким чином, у процесі розгляду справи судом встановлено, що в результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та пожежі, що відбулись з вини водія відповідача, було знищено майно (товар), а саме тара - дерев?яні піддони масою брутто 400 кг на загальну суму 12 000, 00 грн та пластикові ящики (чорний F6423) у кількості 1 800 штук масою брутто 2 880 кг на загальну суму 180 000, 00 грн, що в момент в момент дорожньо-транспортної пригоди та пожежі знаходилось у транспортному засобі позивача, а саме в напівпричепі „LAMBERET» , р. н. з. AI 7826 ХО, та яке належало ТОВ ТД „Агро-Трейд» і вартість якого у розмірі 192 000, 00 грн була відшкодована позивачем на користь власника такого майна - ТОВ ТД „Агро-Трейд» , що підтверджується договором надання транспортно-експедиторських послуг № 178 від 01.04.2014 р., укладеним між ТОВ ТД „Агро-Трейд» та ТОВ „Фоззі-Фуд» , заявкою № 2505 від 25.05.2015 р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, товарно-транспортною накладною № 308303 від 25.05.2015 р., товарно-транспортною накладною № 308303/2 від 25.05.2015 р., накладною № SAP BR030002G8/686319/АТЦАТ-002925/Т від 25.02.2015 р., накладною № SAP BR030002G7/686317/АТЦАТ-002925/Т від 25.02.2015 р., актом прийому-передачі тари № 18259 від 25.05.2015 р., матеріалами кримінального провадження № 12015080190001114 від 25.05.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.05.2015 р., поясненння водія позивача ОСОБА_4, постанова про закриття кримінального провадження від 31.07.2015 р.), наявними у матеріалах справи, у зв'язку із чим у позивача виникло право на стягнення збитків - відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару) в порядку регресу з підстав, зазначених у ст. ст. 1166, 1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача щодо того, що понесені збитки позивачем щодо відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару) не були підтверджені ним у процесі розгляду справи належними та допустимими доказами є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вказані збитки достовірно підтверджуються договором надання транспортно-експедиторських послуг № 178 від 01.04.2014 р., укладеним між ТОВ ТД „Агро-Трейд» та ТОВ „Фоззі-Фуд» , заявкою № 2505 від 25.05.2015 р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом, товарно-транспортною накладною № 308303 від 25.05.2015 р., товарно-транспортною накладною № 308303/2 від 25.05.2015 р., накладною № SAP BR030002G8/686319/АТЦАТ-002925/Т від 25.02.2015 р., накладною № SAP BR030002G7/686317/АТЦАТ-002925/Т від 25.02.2015 р., актом прийому-передачі тари № 18259 від 25.05.2015 р., матеріалами кримінального провадження провадження № 12015080190001114 від 25.05.2015 р. за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25.05.2015 р., поясненння водія позивача ОСОБА_4, постанова про закриття кримінального провадження від 31.07.2015 р.), наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача 192 000, 00 грн відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару) в порядку регресу є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги про відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару) у розмірі 192 000, 00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов в частині позовних вимог про відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару) у розмірі 192 000, 00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Фірми „Волош-Транс» (09100, АДРЕСА_1 область; ідентифікаційний код 30797730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фоззі-Фуд» (08132, вул. Промислова, 5, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область; ідентифікаційний код 32294926) 192 000 (сто дев?яносто дві тисячі) грн 00 (нуль) коп. відшкодування виплаченої вартості знищеного майна (товару).

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

03 травня 2018 р.