Рішення

від 25.04.2018 по справі 916/2817/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" квітня 2018 р.м. Одеса справа № 916/2817/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглядаючи справу № 916/2817/17

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосистема Плюс" (пров. Віце-Адмірала Жукова, 3/7, ОСОБА_1, Одеська область, 65026, ЄДРПОУ 32004928)

до відповідача: міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" (Промвузол, Теплодар, Одеська область, 65031, ЄДРПОУ 05519847)

про стягнення 1 008 087, 00 грн.

за участю представників :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

17.11.2017 року позивач товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосистема Плюс" (ТОВ "Енергосистема плюс") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом /вх. № 3018/17/ до міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" (МКП "ОТЕЦ №2", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 779267,00 грн., яка складається з заборгованостей за договорами про надання поворотної безвідсоткової допомоги: №78 від 01.10.2004 - 232350,00 грн.; №86 від 29.10.2004 - 30000, 00 грн.; №90 від 30.11.2004 - 125000,00 грн.; №94 від 16.12.2004 - 63000,00 грн.; №103 від 06.01.2005 - 175000,00 грн., №11 від 25.03.2005 - 132350,00 грн.; №42 від 04.08.2005 - 26000,00 грн.; №76 від 27.09.2004 - переплата - 4433,00 грн., 185971,00 грн. - інфляційних втрат та 42849, 00 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 20.11.2017 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.12.2017 року.

06.12.2017 року у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.01.2018 року.

17.01.2018 року ухвалою суду постановлено справу №916/2817/17 розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14 лютого 2018 року.

У судовому засіданні 14.02.2018 року оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 28.02.2018 року.

28.02.2018 року оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 13.03.2018 року.

Ухвалою суду від 28.02.2018 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України /вх. № 2-254/18 від 16.01.2018 року/.

Ухвалою суду від 13.03.2018 року продовжено строк підготовчого провадження до 17 квітня 2018 року та відкладено підготовче засідання на 28.03.2018 року.

Через канцелярію 13.03.2018 року до суду надійшла апеляційна скарга позивача ОСОБА_3 комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" на ухвалу від 28.02.18 по справі № 916/2817/17 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосистема Плюс" до Міське комунальне підприємство "Одеська теплоелектроцентраль №2" про стягнення 1 008 087, 00 грн.

Ухвалою суду від 14.03.2018 року матеріали справи № 916/2817/17 направлено до Одеського апеляційного господарського суду; провадження у справі № 916/2817/17 зупинено до повернення справи до господарського суду Одеської області.

21.03.2018 року ухвалою Одеського апеляційного господарського суду постановлено апеляційну скаргу ОСОБА_3 комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль №2» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.02.2018 у справі № 916/2817/17- повернути скаржнику.

Ухвалою від 26.03.2018 року поновлено провадження у справі № 916/2817/17 та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 28.03.2018 року.

28.03.2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/2817/17 до судового розгляду по суті; судове засідання для судового розгляду по суті призначено на 11.04.2018 року. 11.04.2018 року у судовому засіданні судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 195 ГПК України, на 25.04.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Енергосистема Плюс" посилається на те, що станом на 01.11.2017 року фінансова заборгованість КП "Одеська теплоелектроцентраль №2" за договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 78 від 01.10.2004 року , № 86 від 29.10.2004 року, № 90 від 30.11.2004 року, № 94 від 16.12.2004 року, № 103 від 06.01.2005 року, № 11 від 25.03.2005 року, № 42 від 04.08.2005 року, № 76 від 27.09.2004 року становить 779 267,00 грн. Оскільки відповідач на здійснив розрахунок з позивачем у добровільному порядку, ТОВ "Енергосистема Плюс" за період з 01.01.2016 року по 01.11.2017 року нарахувало втрати від інфляції та 3 % річних у порядку ст. 625 ЦК України. Вказані обставини зумовили звернення позивача із позовом на підставі ст. ст. 509, 599, 610, 612, 625 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосистема Плюс" - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

Представник відповідача міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" - ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. 13.03.2018 року представник надав заяву про застосування строку позовної давності до заявлених вимог /вх. № 2-1539/18/.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, між сторонами укладено договори безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 78 від 01.10.2004 року /а.с. 19, 66-72/, № 86 від 29.10.2004 року /а.с. 18, 59-65/, № 90 від 30.11.2004 року /а.с. 17, 52-58/, № 94 від 16.12.2004 року /а.с. 16, 45-51/, № 103 від 06.01.2005 року /а.с. 15, 38-44/, № 11 від 25.03.2005 року /а.с. 14, 32-37/,№ 42 від 04.08.2005 року /а.с. 13, 26-31/, № 76 від 27.09.2004 року /а.с. 12, 20-25/.

У позовній заяві позивач зазначає, що за вказаними вище договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 779 267,00 грн. Оскільки відповідач на здійснив розрахунок з позивачем у добровільному порядку, ТОВ "Енергосистема Плюс" за період з 01.01.2016 року по 01.11.2017 року нарахувало втрати від інфляції та 3 % річних у порядку ст. 625 ЦК України.

Судом досліджено рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2017 року у справі № 916/1240/17, яким відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосистема Плюс" до міського комунального підприємства "Одеська теплоелектроцентраль №2" про стягнення 153 4011,3 грн., у зв'язку із недоведеністю.

Так, рішенням господарського суду Одеської області від 09.08.2017 року у справі № 916/1240/17 встановлено, що між сторонами у справі були укладені договори про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги ( далі - Договір): №42 від 04.08.2005р., №11 від 23.03.2005р., №103 від 06.01.2005р., №94 від 16.12.2004р., №90 від 30.11.2004р., №86 від 29.10.2004р., №78 від 01.10.2004р., та №76 від 27.09.2004 р., за якими позивач надав відповідачеві безвідсоткову фінансову допомогу в загальній сумі 1258 000 грн. Останньою угодою від 31.12.2008 р. до Договору № 76 від 27.09.2004 р п.3 Договору сторонами викладений таким чином: „Фінансова допомога надається у безготівкової формі до 31.12.2008 р.»

Таким чином, судом встановлено, що у провадженні господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/1240/17 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі № 916/2817/17.

З рішення господарського суду Одеської області від 09.08.2017 року у справі № 916/1240/17 слідує, що позивачем у позові в обґрунтування своїх вимог зазначені договори №10/03 від 23.01.2003р., №22 від03 від 03.03.2003р., №8/04 від 09.02.2004р. та №20 від 12.05.2004р. які в матеріалах справи відсутні, але позивач посилається на них, як на підставу стягнення зазначеної у позові суми. При цьому суд зазначає, що позивачеві, у двох перервах у засіданні суду, двічі усно було запропоновано надати зазначені у позові договори або надати письмові пояснення щодо зазначення цих договорів у позові. Позивач вказане судом не виконав, що позбавляє суд можливості перевірити наданий розрахунок. Аналізуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, відсутність належних доказів, які підтверджують викладені у позові обставини, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.

У ході розгляду справи у судовому засіданні 28.02.2018 року судом оглянуто оригінали договорів безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 78 від 01.10.2004 року , № 86 від 29.10.2004 року, № 90 від 30.11.2004 року, № 94 від 16.12.2004 року, № 103 від 06.01.2005 року, № 11 від 25.03.2005 року, № 42 від 04.08.2005 року, № 76 від 27.09.2004 року, які надані представником позивача.

Згідно з ч. 4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується про розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

За змістом наведеної процесуальної норми, неодмінною умовою її застосування є участь тих самих осіб або особи, щодо якої встановлено ці обставини, як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні обставини, що мають значення для справи, що розглядається.

Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.

Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України» , а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення одним з основоположних аспектів верховенства права принципу юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

В силу статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Враховуючи, що під час розгляду справи № 916/1240/17 приймали участь ТОВ "Енергосистема Плюс" та МКП "Одеська теплоелектроцентраль №2", тобто ті самі особи, які приймають участь під розгляду даної позовної заяви, обставини встановлені рішеннями суду у зазначеній справі мають преюдиційне значення.

Відповідно до 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Проаналізувавши встановлені обставини, враховуючи, що рішенням господарського суду Одеської області від 09.08.2017 року у справі № 916/1240/17 відмовлено у задоволені позову, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 779 267,00 грн.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 185971,00 грн. та 3% річних у розмірі 42849,00 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Проаналізувавши вищезазначені норми, господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.01.2016 року по 01.11.2017 року, оскільки враховуючи, що рішенням господарського суду Одеської області від 09.08.2017 року по справі № 916/1240/17 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Енергосистема Плюс" у стягненні з ОСОБА_3 комунального підприємства "Одеська ТЕЦ-2" суми основного боргу, у відповідача відсутнє право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних за неповернення вказаного боргу.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.

У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилався позивач, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 779 267,00 грн. та відмову у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосистема Плюс» про стягнення з міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль №2» основного боргу у розмірі 779 267,00 грн. - закрити.

2. У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосистема Плюс» про стягнення з відповідача міського комунального підприємства «Одеська теплоелектроцентраль №2» інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.01.2016 року по 01.11.2017 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.05.2018 року у зв'язку з перебуванням судді у відспустці 05.05.2018 року.

Суддя Н.Д. Петренко