Рішення

від 07.05.2018 по справі 914/206/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018р. Справа №914/206/18

місто Львів

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий світ , м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю Володар-агро , м. Львів, про: стягнення 95657,60 грн. - основний борг, 13569,29 грн. - пеня, 5590,46 грн. - інфляційні втрати, 1778,46 грн. - три проценти річних, 103229,28 грн. - штраф. Суддя Березяк Н.Є. Секретар судового засідання Кравець О.І. За участю представників сторін: позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність №0412 від 04.12.2017), відповідача:не з'явився.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий світ до товариства з обмеженою відповідальністю Володар-агро про стягнення 120657,60 грн. - основний борг, 13569,29 грн. - пеня, 5590,46 грн. - інфляційні втрати, 1778,46 грн. - три проценти річних, 103229,28 грн. - штраф.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.03.2018. В судовому засіданні 05.03.2018 відкладено підготовче засідання на 26.03.2018.

26 березня 2018 року позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, згідно з яким останній просить стягнути з відповідача 95657,60 грн. - основного боргу, 13569,29 грн. - пені, 5590,46 грн. - інфляційних втрат, 1778,46 грн. - три проценти річних, 103229,28 грн. - штрафу.

23 квітня 2018 року судом закрито підготовче засідання та призначено справ до розгляду по суті на 07.05.2018.

В судовому засіданні для розгляду справи по суті позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач у порушення умов Договору оренди нежитлових приміщень №В1-5 від 01.02.2017 не здійснював оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу, а саме: протягом 6 місяців, а тому просить стягнути з відповідача суму основного боргу та штрафні санкції.

Відповідач ні в підготовче засідання, ні у засідання для розгляду справи по суті не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засідання 07.05.2018 оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01 лютого 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Швидкий Світ та товариством з обмеженою відповідальністю Володар-агро укладено Договір оренди нежитлових приміщень №В1-5 (надалі - Договір). За умовами цього Договору Орендодавець (позивач у справі) передає, а Орендар (відповідач у справі) приймає у користування нежитлові приміщення, загальною площею 478,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 4 (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору розмір орендної плати за приміщення, що орендується складає: 20109,60 грн., в т. ч. ПДВ за кожен місяць орендованого користування за цим Договором.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця наперед до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця. По закінченню кожного розрахункового місяця сторонами підписується двосторонній акт наданих послуг.

Підпунктом 3.2.2. пункту 3.2. Договору встановлено, зокрема, що Орендодавець має право відмовитись від даного Договору і вимагали повернення Предмета оренди, якщо Орендар систематично порушує умови Договору в тому числі коли Орендар не вніс орендної плати протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку для платежу. У разі такої відмови Орендодавця від Договору він вважається розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення про відмову від договору.

Згідно з п. 6.1. договору за несвоєчасну сплату орендної плати Орендар, на вимогу Орендодавця, сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки розрахунку.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за затримку повернення Предмета оренди, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі еквівалентному п'ятикратному розміру орендної плати визначеної згідно цього Договору за весь період такої затримки.

Так, 01 лютого 2017 року між сторонам підписано ОСОБА_1 приймання-передачі нежитлових приміщень до Договору оренди нежитлових приміщень №В1-5, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв Предмет оренди.

На виконання взятих на себе зобов'язань сторонами підписано та скріплено печатками підприємств ОСОБА_1 надання послуг №3340 від 30.04.2017, №4646 від 31.05.2017, №5465 від 30.06.2017, №6745 від 31.07.2017, №7614 від 31.08.2017, №8440 від 30.09.2017 на загальну суму 120657,60 грн.

02 жовтня 2017 року позивач повідомив відповідача про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень №В1-5 від 01.02.2017, дане повідомлення відповідач отримав 03.10.2017, про що власноручно розписався.

19 грудня 2017 року між сторонами підписано ОСОБА_1 приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень до Договору оренди нежитлових приміщень №В1-5 від 01.02.2017.

Актом звіряння взаємних розрахунків за період з лютого 2017 по вересень 2017 встановлено, що загальна вартість наданих послуг становить 160876,80 грн., оплачені - 40219,20 грн.

Так, позивач 02.02.2018 звернувся до суду з позовом про стягнення 120657,60 грн. - основний борг, 13569,29 грн. - пеня, 5590,46 грн. - інфляційні втрати, 1778,46 грн. - три проценти річних, 103229,28 грн. - штраф. 26 березня 2018 року позивачем подано клопотання про зменшення позовних вимог, згідно з яким останній просить стягнути 95657,60 грн. - основного боргу, 13569,29 грн. - пені, 5590,46 грн. - інфляційних втрат, 1778,46 грн. - три проценти річних, 103229,28 грн. - штрафу.

Відповідач проти позову не заперечив, доказів оплати боргу суду не подав, інших письмових доказів не надав.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного Договору оренди нежитлових приміщень виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 4.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення загальною площею 478,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 4

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 2.2. Договору встановлено, що орендна плата сплачується Орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця наперед до 10 (десятого) числа кожного поточного місяця. По закінченню кожного розрахункового місяця сторонами підписується двосторонній акт наданих послуг.

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, між сторонами існували правовідносини щодо оренди нежитлового приміщення, даний факт підтверджується Договором та Актами надання послуг, долученими до матеріалів справи, обов'язок з оплати відповідач виконав частково.

Відтак, суд розглянувши вимоги позивача щодо стягнення 95657,60 грн. основного боргу вважає такі вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 5590,46 грн. - інфляційних втрат та 1778,46 грн. - трьох процентів річних зазначає наступне. Розрахунок трьох процентів річних здійснено правильно, відтак такі вимоги підлягають задоволенню. Розрахунок інфляційних втрат є частково правильним, відтак до стягнення підлягає 5572,36 грн. (правильний розрахунок інфляційних втрат (згідно з актами №5465 та №7614, щодо яких позивачем невірно здійснено нарахування) долучено до матеріалів справи).

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1. Договору за несвоєчасну сплату орендної плати Орендар, на вимогу Орендодавця, сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день затримки розрахунку.

Так, суд розглянувши розрахунок позивача щодо стягнення 13569,29 грн. пені зазначає, що такий розрахунок здійснено частково правильним, (неправильно здійснено розрахунок згідно з актами №3340, №4646, та №5465, адже позивачем не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Суд здійснивши власний розрахунок в межах періодів часу заявлених позивачем за наведеними вище актами, долучає такий до матеріалів справи). Відтак, до стягнення підлягає 12706,84 грн. пені.

Відповідно до пункту 6.2. Договору передбачено, що за затримку повернення Предмета оренди, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі еквівалентному п'ятикратному розміру орендної плати визначеної згідно цього Договору за весь період такої затримки.

Згідно з пунктом 3.3.6. Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю Предмет оренди протягом 3-х днів з моменту припинення дії даного Договору.

Як встановлено судом, 02 жовтня 2017 року позивач повідомив відповідача про розірвання Договору оренди нежитлових приміщень №В1-5 від 01.02.2017, дане повідомлення відповідач отримав 03.10.2017, про що власноручно розписався.

Пунктом 3.2.2. Договору встановлено, що Орендодавець має право відмовитись від даного Договору і вимагати повернення Предмета оренди, якщо Орендар систематично порушує умови Договору в тому числі коли Орендар не вніс орендної плати протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку для платежу. У разі такої відмови Орендодавця від даного Договору він вважається розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення про відмову від договору.

З наведеного вище випливає, що Орендар був зобов'язаний повернути Предмет оренди протягом 4, 5, 6 жовтня 2017 року, однак такий обов'язок виконав лише 19.12.2017, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нежитлових приміщень до Договору оренди нежитлових приміщень №В1-5 від 01.02.2017.

Суд розглянувши вимоги позивача щодо стягнення 103229,28 грн. штрафу, перевіривши поданий останнім розрахунок штрафу, зазначає таке. При здійсненні розрахунку позивачем не правильного визначено дату початку здійснення такого нарахування, адже початком нарахування є 07.10.2017, в іншому такий здійснено правильно, застосувавши норми ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України. Відтак, вимоги про стягнення 103229,28 грн. штрафу є обґрунтовані та підлягають до задоволення в розмірі 101888,64 грн.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак судовий збір покладається на відповідача в розмірі 3264,08 грн.

Крім того, суд роз'яснює позивачу право передбачене Законом України Про судовий збір на повернення судового збору , зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Так, враховуючи на те, що позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, останньому може бути повернуто 375,01 грн. судового збору.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись ст.ст. 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Володар-агро (79015, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, офіс 225; ідентифікаційний код 38501481) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Швидкий світ (79052, місто Львів, вулиця Рудненська, будинок 8; ідентифікаційний код 39497430) 95657,60 грн. - основного боргу, 5572,36 грн. - інфляційних втрат, 1778,46 грн. - три проценти річних, 12706,84 грн. - пені, 101888,64 грн. - штрафу та 3264,08 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.05.2018.

Суддя Березяк Н.Є.