ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" травня 2018 р.Справа № 922/888/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Відділу охорони здоров'я Харківської районної державної адміністрації, смт. Пісочин про стягнення 32635,77 грн. за участю представників:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу охорони здоров'я Харківської районної державної адміністрації (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 32243,55 грн., пені у розмірі 360,42 грн. та 3% річних у розмірі 31,80 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідач розрахунки за надані йому послуги з постачання природного газу у лютому 2018 року не здійснив, чим порушив суттєві умови договору № 41GBKhz623-17 від 21.02.2017.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.05.2018 о 10:30.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач, через канцелярію суду 24.04.2018 за вх.№ 10526, надав письмові пояснення, в яких вказував, що він повністю визнає позов та не заперечує проти його задоволення, та просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.
З'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
21.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (постачальник) та Відділом охорони здоров'я Харківської районної державної адміністрації (споживач) був укладений договір № 41GBKhz623-17 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (надалі-договір).
Відповідно до положень п. 1.1 договору, постачальник зобов'язувався передати у власність природний газ, а споживач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно п. 2.9. договору, послуги з постачання природного газу підтверджуються підписаним постачальником та споживачем актом приймання-передачі природного газу.
Відповідно до п. 4.2.1. договору, оплата газу здійснюється споживачем в розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.
Пунктом 4.2.3. договору було передбачено, що остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місцем постачання газу.
Згідно п. 5.4.2. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначних договором.
У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.1. договору).
Відповідно до п. 11.1. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін, і діє в частині постачання газу з 23.01.2017 р. до 31.12.2017 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами були укладені наступні додаткові угоди до договору: №№ 1, 2, 3, 4, 5 та 6 від 21.02.2017, № 7 від 27.03.2017, № 8 від 28.04.2017, № 9 та № 10 від 16.05.2017, № 11 від 10.10.2017, № 12 від 30.10.2017, № 13 від 12.12.2017, № 14 від 21.12.2017, № 15 та № 16 від 19.01.2018
Відповідно до додаткової угоди № 14 до договору термін дії договору № 41GBKhz623-17 було продовжено до 01.03.2018.
Пунктом 3.2. договору, з урахуванням додаткової угоди № 16 до договору, було визначено, що ціна газу становить 9656,10 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1931,22 грн., всього з ПДВ 11587,32 грн.
У лютому 2018 року позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з постачання природного газу у обсязі 3,003 тис.куб.м. на загальну суму 33803,93 грн., що підтверджується актом № ХОЗ00006951 приймання-передачі природного газу до договору.
23.03.2018 позивач направив на адресу відповідача лист № Khz07-CЛ-3254-0318 від 22.03.2018 з актом приймання-передачі природного газу до договору за лютий 2018 та додатковою угодою до договору про зміну ціни газу, з проханням підписати та повернути один примірник акту та додаткової угоди на адресу позивача.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що акт приймання-передачі природного газу до договору за лютий 2018 та додаткова угода до договору про зміну ціни газу відповідачем не були підписані та повернуті позивачу.
Відповідно до п. 2.9.5. договору, у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаний споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
Позивачем було надано до суду реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам ТОВ "Харківгаз Збут" за лютий 2018 року відповідно до якого обсяг розподіленого природного газу відповідачу склав 3,003 тис.куб.м.
За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується постачання позивачем відповідачу природного газу у лютому 2018 року у обсязі 3,003 тис.куб.м. на загальну суму 33803,93 грн. за який відповідач не розрахувався.
Таким чином, станом на момент розгляду справи у відповідача наявна перед позивачем сума заборгованості за спожитий природний газ у лютому 2018 році у розмірі 32243,55 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на вищевикладене, сума основного боргу у розмірі 32243,55 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, положення п. 6.2.1. договору, суд приходить до висновку, що пеня у розмірі 360,42 грн. та сума 3% річних у розмірі 31,80 грн. за період 11.03.2018 - 22.03.2018 підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 1762,00 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 91, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відділу охорони здоров'я Харківської районної державної адміністрації (62461, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 4А, ідентифікаційний код 26281781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, ідентифікаційний код 39590621) суму основного боргу у розмірі 32243,55 грн., пеню у розмірі 360,42 грн., 3% річних у розмірі 31,80 грн., 1762,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 08.05.2018 р.
Суддя ОСОБА_2
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2018 |
Оприлюднено | 11.05.2018 |
Номер документу | 73839651 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Буракова А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні