Рішення

від 03.05.2018 по справі 922/771/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р.Справа № 922/771/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Нова Епоха» , 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19, к. 1317 Поштова адреса: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5Б, офіс 203, Код ЄДРПОУ 32959947 доТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Астера Україна , 61071, м. Харків, вул. Радіотехнічна, будинок 36 Поштова адреса: 61071, м. Харків, вул. Мінеральна, 11, Код ЄДРПОУ 41722437 простягнення 95 072,04 грн. за участю представників :

позивача - ОСОБА_2. за довіреністю від 02.05.2018

відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Нова Епоха» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Астера Україна» грошові кошти у сумі 82 192,04 грн., у тому числі 77 280,00 грн. попередньої оплати за Договором № 17/01/2018 від 17.01.2018 року та 4 912,04 грн. штрафних санкцій та 12 880,00 грн. збитків. Судові витрати в розмірі 1 762,00 грн. судового збору просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2018 справу було передано до розгляду судді Прохорову С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2018 р. зазначену позовну заяву залишено без руху.

Позивач надав суду докази усунення обставин, які стали підставами для винесення ухвали господарського суду Харківської області від 30.03.2018 р.

Ухвалою суду від 10.04.2018 було відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи на 03.05.2018 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України» ).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між TOB РА Нова Епоха (надалі - Замовник, Позивач) та ТОВ Компанія Астера Україна (надалі - Виконавець, Відповідач) укладено договір № 17/01/2018 від 17.01.2018 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець надає послуги або поставляє сувенірну продукцію з рекламним зображенням (Товар) Замовнику, згідно затвердженого завдання та макету, найменування послуги, асортимент та кількість Товару вказуються в Специфікаціях, що є додатком до цього Договору (п. п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1.1. Специфікації Виконавець має надати відповідні послуги протягом 10-14 днів після узгодження макету та перерахування попередньої оплати у розмірі 80% від суми, вказаної у Специфікації, на поточний рахунок Постачальника і 20 % післяплати по факту доставки даної продукції.

Згідно рахунку р/ф № 91 від 16.01.2018 року Замовником перераховано за пакети 77 280 грн. 00 коп. (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.) грн., що становить 80% від загальної суми, на безготівковий рахунок Постачальника.

Як вбачається з документів, Замовником сплачено грошові кошти за пакети ще до укладення письмового договору, однак, після досягнення усної згоди, у зв'язку з тим, що договір довго узгоджувався, а замовлення, як зазначає Позивач, було надто терміновим.

Також Позивач зазначає, що між Позивачем та Відповідачем на сьогодні не існує будь - яких інших договірних відносин, окрім тих, що виникли за Договором, а тому Позивач підтверджує, що кошти у сумі 77 280,00 грн. сплачено саме на виконання зобов'язань за цим договором.

Дані обставини не були спростовані Відповідачем у будь-який спосіб.

Таким чином, суд приходить висновку, що кошти у сумі 77 280,00 грн. були сплачено Позивачем на користь Відповідача в якості попередньої оплати саме за договором № 17/01/2018.

Позивач вказує, що ним було попередньо узгоджено макет для друку продукції в електронному форматі. 31.01.2018 року Замовником отримано електронного листа з фотографіями, що містили зображення надрукованої продукції за укладеним Договором.

Оскільки, з вказаного листа та фото вбачалося, що надрукована продукція не відповідає технічному завданню, наданому Замовником, а макет з таким зображенням не був погоджений Замовником. Крім того, відповідно до вимог самого Виконавця, розміщених на його сайті, належним чином узгодженим макетом вважається макет, підписаний Замовником, у той час як Замовником було попередньо погоджено лише електронний варіант.

Строк надання послуг у відповідності до положень Договору, зокрема п.2.1.1. Додатку до Договору (Специфікації) сплив 31.01.2018 року (14 днів з моменту узгодження макету та попередньої оплати, однак, Позивач рахує 14 днів з дня підписання Договору обома сторонами.

Позивачем 01.02.2018 року направлено електронного листа-претензію Відповідачу про те, що надрукована продукція не відповідає макету, що був попередньо затверджений в електронному вигляді. Відповідача цим листом повідомлено, що таку продукцію Замовник приймати відмовляється.

Пізніше Відповідач надіслав на адресу Позивача повідомлення, датоване 05.02.2018 року про безстрокове відтермінування видачі готової продукції Замовнику у зв'язку з недоліками макету (відсутність бігувального ножа). При цьому повідомлення не містило жодних відповідей по суті листа-претензії Замовника від 01.02.2018 року, а також строків, у які Виконавець планує видачу готової продукції.

07.02.2018 року (станом на цю дату, як вказує Позивач, повідомлення від 05.02.2018 року ще не було отримане Позивачем) Позивач направив Відповідачу вимогу, у якій запропонував узгодити макет продукції належним чином та надрукувати продукцію у відповідності до технічного завдання та макету Замовника до 12.02.2018 року та попередив, що у випадку порушення строку виконання зобов'язань Виконавцем, виконання зобов'язань в натурі за Договором втратить актуальність для Замовника, у зв'язку з чим Виконавець повинен буде повернути на рахунок Замовника суму сплачених останнім коштів за Договором.

Після настання терміну, зазначеного Позивачем як граничного для виконання зобов'язань за Договором (12.02.2018 року), Позивач направив Відповідачу ще одну вимогу від 14.02.2018 року, у якій, зокрема, зазначив, що станом на 12.02.2018 року виконання зобов'язань в натурі (друк продукції відповідно до Договору та Специфікації до нього) втратило актуальність для Замовника та зазначено вимогу про повернення сплачених Замовником коштів (передоплати) у розмірі 77 280 грн. 00 коп. (сімдесят сім тисяч двісті вісімдесят грн. 00 коп.) грн., що становить 80% від загальної суми Договору.

Також цією вимогою повідомлено Відповідача про те, що обов'язок щодо створення макету, у тому числі і відображення на макеті бігувального ножу, покладено на Виконавця. Договором №17/01/2018 від 17.01.2018 року та специфікацією до нього передбачено необхідність затвердження макету Замовником. Така необхідність обумовлена безпосередньо тим, що макет Замовником не надається, а тому має бути затверджений макет, створений Виконавцем. Також наголошено на тому, що Замовник не надавав готовий макет для друку продукції, а також не затверджував письмово макет, наданий виконавцем, у порядку, визначеному на офіційному сайті ТОВ Компанія Астера Україна .

Отже, Позивач вважає, що твердження про змушене відтермінування видачі готової продукції з вини Замовника є безпідставними та такими, що мають на меті затягування виконання ТОВ Компанія Астера Україна своїх зобов'язань за Договором та уникнення господарської відповідальності.

Таким чином, як стверджує Позивач, та що не було спростовано Відповідачем під час розгляду справи, на сьогодні зобов'язання Виконавця за Договором №17/01/2018 від 17.01.2018 року не виконані.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач наголошує на тому, що на момент направлення претензії від 14.02.2018 року Відповідачу виконання зобов'язання для Позивача втратило актуальність.

Так, відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Спір між сторонами в даному випадку виник у зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором в частині надання послуг та повернення попередньої оплати.

Так, згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

В силу ч. ч. 1, 3 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір е відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 1 ст. 907 ЦК України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, Замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору.

Вимогою від 14.02.2018 року Позивач повідомив Відповідача про відмову від договору та вимагав повернути суму передоплати, сплачену за договором.

Проте, цю вимогу відповідач залишив без розгляду.

З урахуванням правової позиції, висловленої ЄСПЧ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 р.). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 77 280,00 грн. попередньої оплати обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4 912,04 грн. суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки Позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку розміру пені, не зрозуміло за який період нараховуються вказані санкції та необґрунтовано на якій підставі Позивач нарахував пеню на суму 96 600 грн., а не на 77 280,00 грн.

Стаття 623 ЦК України визначає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі ст. 224 ГК до збитків належать: витрати, здійснені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження майна, а також неотримані доходи.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 12 880,00 грн. збитків, суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки останнім не було надано доказів понесення таких збитків.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору суд покладає на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Нова Епоха» до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Астера Україна в частині стягнення 77 280,00 грн. попередньої оплати за договором №17/01/2018 від 17.01.2018 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Астера Україна (61071, м. Харків, вул. Радіотехнічна, будинок 36 Поштова адреса: 61071, м. Харків, вул. Мінеральна, 11, Код ЄДРПОУ 41722437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Нова Епоха» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19, к. 1317, Поштова адреса: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5Б, офіс 203, Код ЄДРПОУ 32959947) 77 280,00 грн. попередньої оплати за договором №17/01/2018 від 17.01.2018.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Нова Епоха» до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Астера Україна в частині стягнення 4 912,04 грн. пені та 12 880,00 грн. збитків відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на сторін пропорційно задоволених вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Астера Україна (61071, м. Харків, вул. Радіотехнічна, будинок 36 Поштова адреса: 61071, м. Харків, вул. Мінеральна, 11, Код ЄДРПОУ 41722437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Нова Епоха» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19, к. 1317, Поштова адреса: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5Б, офіс 203, Код ЄДРПОУ 32959947) - 1 656,70 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Нова Епоха» (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 19, к. 1317, Поштова адреса: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5Б, офіс 203, Код ЄДРПОУ 32959947).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Астера Україна (61071, м. Харків, вул. Радіотехнічна, будинок 36 Поштова адреса: 61071, м. Харків, вул. Мінеральна, 11, Код ЄДРПОУ 41722437).

Повне рішення складено 07.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_1