Постанова

від 02.05.2018 по справі 914/380/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2018 р. Справа № 914/380/18

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого судді: Данко Л.С.,

суддів: Галушко Н.А.,

ОСОБА_1;

секретар судового засідання: Фака С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Львівобленерго № 119-1274/2 від 12.04.2018р. (вх. № ЛАГС 01-05/1131/18 від 12.04.2018р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28 березня 2018 року (суддя Стороженко О.Ф.)

у справі № 914/380/18

порушеній за позовом

позивача: Приватного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 , м. Одеса,

про стягнення вартості недорахованої електричної енергії в сумі 202485,16 грн. та стягнення судових витрат,

за участю представників:

від апелянта/позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 р. Приватним акціонерним товариством Львівобленерго на розгляд Господарського суду Львівської області було подано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 про стягнення вартості недорахованої електричної енергії в сумі 202485,16 грн. та стягнення судових витрат.

В процесі проведення підготовчого засідання, судом першої інстанції ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.03.2018 року (суддя Стороженко О.Ф.) справу № 914/380/18 передано на розгляд Господарського суду Одеської області за належною територіальною підсудністю (а. с. 79-80).

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, апелянт/позивач (Приватне акціонерне товариство Львівобленерго ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 119-1274/2 від 12.04.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-05/1131/18 від 12.04.2018 р.), просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.03.2018 р. у справі № 914/380/18 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а. с. 90-91).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Так апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказує на те, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, а тому у даному випадку має місце факт подання позовної заяви за неналежною територіальною підсудністю, про що зазначено в ч. 1 ст. 27 ГПК України, однак з таким трактуванням суду, апелянт не погоджується оскільки, вважає, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Крім того, апелянт покликається на те, що предметом спору у даній справі є не виконання грошового зобов'язання, як помилково встановив місцевий господарський суд, а вимога про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, що у розумінні статті 235 Господарського кодексу України, є оперативно-господарською санкцією, яка розрахована за порушення правил користування електричною енергією на об'єкті споживача у м. Львові, вул. Хуторівка, 23а, і зазначений об'єкт - автосервіс, на якому ПАТ Львівобленерго виявлено порушення правил ПКЕЕ: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, та електропроводки до електричної мережі енергопостачальника; самовільне підключення споживача, після вимкнення, до електричної мережі енергопостачальника, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 23а - автосервіс, випливає із договору. Відповідно до частини другої статті 235 ГК України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Апелянт в апеляційній скарзі також покликається на те, що договором про постачання електричної енергії № 53677 від 6.12.2016 р., додатку № 6 до Договору Однолінійна електрична схема та додатку № 9 до договору Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії вбачається, що об'єкт споживача/відповідача автосервіс , знаходиться за адресою: вул. Хуторівка,23а, м. Львів.

Відтак, договором про постачання електричної енергії № 53677, укладеним між Позивачем та Відповідачем, визначено місце виконання цього Договору - м. Львів, вул. Хуторівка, 23а.

Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що згідно з Постановою НКРЕ № 639 від 10.08.2005р. ПрАТ Львівобленерго як ліцензіат має право здійснювати ліцензовану діяльність - постачання електроенергії лише на закріпленій території, тобто, виключно на території Львівської області.

Відповідно до вищенаведеного, апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховано те, що даний спір виник з договору, у якому визначено місце його виконання, та не взято до уваги положення ч. 5 ст. 29 ГПК України щодо альтернативної підсудності, а тому ухвала від 28.03.2018 р. постановлена із порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню.

16.04.2018 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 23.04.2018 р. призначено справу № 914/380/18 до розгляду у судовому засіданні на 02.05.2018 року, про що учасники справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 99, 101).

В судове засідання 02.05.2018 р. представник апелянта/позивача не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано апелянтом/позивачем 25.04.2018 р. за № 79052 08414346 (докази - в матеріалах даної справи) (а. с. 101).

Як вбачається з апеляційної скарги (а. с. 90-91), апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.03.2018 р. у справі № 914/380/18 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, повідомлення про вручення поштового відправлення поштовим відділенням зв'язку не повернуто.

З огляду на наведене колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Як уже було вищезазанчено у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 р. відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 23.04.2018 р. призначено справу № 914/380/18 до розгляду у судовому засіданні на 02.05.2018 року, про що учасники справи були повідомлені рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

З відмітки суду на ухвалі про призначення справи до розгляду вбачається, що дана ухвала суду надіслана на адресу учасників справи, завчасно, а саме: 24.04.2018 р. та отримана апелянтом 25.04.2018 р. за № 79052 08414346, однак, поштова кореспонденція, яка скеровувалась на адресу відповідача, станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, поштовим відділенням зв'язку не повернута.

Крім того, слід зазначити, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 р. у справі № 914/380/18, участь уповноважених учасників по справі обов'язковою не визнавалась.

З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга апелянта підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як уже було вище зазначено у цій постанові, ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.03.2018 р. відкрито провадження у справі № 914/380/18 за позовом ПрАТ Львівобленерго до ТзОВ Фенікс 555 про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії на суму 202 485,16 грн. та призначено проведення підготовчого засідання на 28.03.2018 року.

28.03.2018 р. ухвалою Господарського суду Львівської області справу № 914/380/18 передано на розгляд Господарському суду Одеської області, за належною територіальною підсудністю, мотивуючи тим, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 , згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є м. Одеса, вул. Перлинка, 73, відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, тому у даному випадку має місце факт подання позовної заяви за неналежною територіальною підсудністю.

Також судом першої інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення вартості недорахованої електричної енергії, тобто, спір, переданий на вирішення суду, стосується виконання Відповідачем грошового зобов'язання, для якого не встановлюється жодного місця виконання, оскільки важливим є лише факт надходження коштів на рахунок Позивача, а не місце перерахування коштів, відтак, вище зазначене унеможливлює застосування до даного спору норми ч. 5 ст. 29 ГПК України , - щодо права вибору Позивачем підсудності справи.

Колегія суддів вважає висновки місцевого суду у даній справі передчасними, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2016 р. між Публічним акціонерним товариством Львівобленерго (перейменоване у ПрАТ Львівобленерго відповідно до вимог Закону України Про акціонерні товариства ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс 555 було укладено договір про постачання електричної енергії № 53677 (надалі Договір) (а. с. 39-50).

Згідно з положеннями п. 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії , а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку № 6 Однолінійна схема .

Відповідно до п. 5 Додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до Договору, в переліку об'єктів і точок комерційного обліку Споживача, знаходиться об'єкт автосервіс за адресою: вул. Хуторівка, 23а (а. с. 54).

Згідно з додатку № 6 до Договору Однолінійна електрична схема точка продажу електроенергії, знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 23а. Також, Додатком № 11 до Договору Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін , зазначено, що в переліку об'єктів споживача, знаходиться автосервіс, м. Львів, вул. Хуторівка, 23а (а. с. 53).

Відтак, договором про постачання електричної енергії № 53677, укладеним між Позивачем та Відповідачем, визначено місце виконання цього Договору, а саме: м. Львів, вул. Хуторівка, 23а.

Крім того, як вірно зазначено апелянтом, судом невірно трактовано положення частини 5 статті 29 ГПК України, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення вартості недоврахованої електричної енергії, що у розумінні статті 235 Господарського кодексу України є оперативно-господарською санкцією.

Відповідно до частини другої статті 235 ГК України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Відтак, ч. 5 ст. 29 ГПК визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Слід також зазначити, що Постановою НКРЕ № 639 від 10.08.2005 р. визначено, що ПрАТ Львівобленерго як ліцензіат має право здійснювати ліцензовану діяльність - постачання електроенергії лише на закріпленій території, тобто, виключно на території Львівської області.

Отже, як вірно зазначено апелянтом, судом першої інстанції не враховано те, що даний спір виник з договору, у якому визначено місце його виконання та не взято до уваги положення ч. 5 ст. 29 ГПК України щодо альтернативної підсудності, а тому ухвалу суду першої інстанції від 28.03.2018р. слід скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів дослідила та встановила фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору у даній справі, в їх сукупності, надала належну оцінку дослідженим доказам, приходить до висновку, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Львівобленерго задовольнити. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 23 березня 2018 року у справі № 914/380/18 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28 березня 2018 року у справі № 914/380/18 скасувати.

3. Справу направити для розгляду Господарському суду Львівської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 07.05.2018 року

Головуючий суддя Л.С.Данко

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин