Ухвала

від 07.05.2018 по справі 910/1026/15-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/1026/15-г

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

позивач - Корпорація "Співдружність КОМП",

відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон",

відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Приватне підприємство "Імпульс-В",

- Публічне акціонерне товариство "Таскомбанк",

- Відкрите акціонерне товариство "Плодоовоч",

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Ін-Вест",

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Опус-Плюс",

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Етуаль-авто"

розглянувши матеріали касаційної скарги Корпорації "Співдружність КОМП" в особі ліквідатора Мегері Артура Валерійовича

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 05.03.2018

у складі колегії суддів: Смірнова Л.Г. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 14.12.2017

у складі судді Привалова А.І.

у справі №910/1026/15-г

за позовом Корпорації "Співдружність КОМП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-консалтингова компанія "Компанія з управління активами "Будівельні проекти", що діє від свого імені та в інтересах і за рахунок активів Пайового венчурного не диверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Аквілон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал Істейт"

про витребування майна з чужого володіння

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 поштовим відправленням, направленим на адресу Київського апеляційного господарського суду, Корпорація "Співдружність КОМП" в особі ліквідатора Мегері Артура Валерійовича звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 та на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/1026/15-г в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, чинній з 15.12.2017, та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/1026/15-г визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2018, після задоволення самовідводу колегії суддів: Кушніра І.В., Краснова Є.В., Мачульського Г.М. у розгляді справи №910/1026/15-г.

Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного господарського суду від 05.03.2018, якою переглянуто рішення місцевого господарського суду від 14.12.2017 у справі №910/1026/15-г про витребування майна з чужого володіння.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення із касаційною скаргою 02.04.2018, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом у січні 2015 року), ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складала 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" №80-VIII від 28.12.2014, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року становив 1 218 грн.

Судовий збір з позовної заяви про витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання у січні 2015 року позову про витребування майна з чужого незаконного володіння на суму 126 397 873, 21 грн., обчислювалася як 2% від ціни позову та становила 73 080 грн. (1 218 * 60).

Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду 02.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/1026/15-г про відмову у задоволенні позовних вимог, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 146 160 грн. (73 080 грн. * 200%).

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду… Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Оскаржуючи в касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції від 05.03.2018 у справі №910/1026/15-г, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, при цьому, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано важким фінансовим становищем підприємства-скаржника у зв'язку із здійсненням щодо нього провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідаційної процедури.

Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, оскільки скаржником не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище покращиться протягом строку розгляду касаційної скарги та скаржник буде спроможний сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі за результатами розгляду касаційної скарги по суті.

Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.

З огляду на зазначене, Суд відмовляє Корпорації "Співдружність КОМП" в особі ліквідатора Мегері Артура Валерійовича у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/1026/15-г.

Отже, подана Корпорацією "Співдружність КОМП" в особі ліквідатора Мегері Артура Валерійовича касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її форми.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, касаційна скарга Корпорації "Співдружність КОМП" в особі ліквідатора Мегері Артура Валерійовича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/1026/15-г підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги до 30.05.2018.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 3, 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Корпорації "Співдружність КОМП" в особі ліквідатора Мегері Артура Валерійовича на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/1026/15-г залишити без руху.

2. Надати Корпорації "Співдружність КОМП" в особі ліквідатора Мегері Артура Валерійовича строк на усунення недоліків касаційної скарги до 30 травня 2018 року.

3. Роз'яснити Корпорації "Співдружність КОМП" в особі ліквідатора Мегері Артура Валерійовича, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук