Рішення

від 16.02.2018 по справі 804/8593/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Справа № 804/8593/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/8593/17 за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМБРОК" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

14.12.2017р. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМБРОК" (далі-ТОВ КЕРАМБРОК , підприємство, відповідач), у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМБРОК" заборгованість щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період червень-листопад 2017 року у розмірі 26 472, 78 грн. на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/8593/17 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/8593/17 у спрощеному провадженні.

В обґрунтування позовних вимог, пенсійний орган у позовній заяві та відповіді на відзив зазначив, що згідно до Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р., затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України за №21-1, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену суму пенсійних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, ТОВ КЕРАМБРОК в порушення ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період червень-листопад 2017 року у розмірі 26 472, 78 грн., яку відповідач у добровільному порядку не погашає. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути зазначену суму заборгованості з ТОВ КЕРАМБРОК у примусовому порядку. При цьому, пенсійний орган зауважує, що отримані відповідачем розрахунки витрат підприємством не оскаржувались, є чинними та обов'язковими до виконання. Крім того, позивач зауважив, що з огляду на те, що ТОВ КЕРАМБРОК були видані пільгові довідки по відповідним пенсіонерам, то саме відповідач повинен відшкодувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, не сплата яких до солідарної пенсійної системи призводить до спустошення коштів Пенсійного фонду України та позбавляє можливості здійснювати виплати пенсій, які в більшості випадків є єдиним джерелом існування громадян похилого віку та інвалідів.

Позиція відповідача відображена у відзиві та у запереченнях на позов та полягає у безпідставності заявлених позивачем вимог. Так, відповідач зазначив, що сума коштів, які пенсійний орган просить суд стягнути з ТОВ КЕРАМБРОК кошти на покриття фактичних витрат пенсійного оргау на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період червень-листопад 2017 року у розмірі 26 472, 78 грн., які нараховані по пенсійонеру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 При цьому, ТОВ КЕРАМБРОК засноване та зареєстроване 08.08.2000р. як платник податків та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та на даному підприємстві з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками №1, 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України працювали, починаючи з 2000 року громадяни, які на даний час отримують пенсію за віком на пільгових умовах. Натомість, відповідач зауважує, що вищезазначена особа не має ніякого відношення до ТОВ КЕРАМБРОК , оскільки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у період з 1985р. по 1994 р. працював на підприємстві - Дніпропетровське заводоуправління будматеріалів, яке у 1994 році було перейменовано у ВАТ Склобудкерамік , яке у 2005 році було ліквідовано. Відповідач стверджує, що на прохання Архівного управління Дніпропетровської міської ради документи по особовому складу ВАТ Склобудкерамік (тобто перейменованого Дніпропетровського заводоуправління будматеріалів), які підлягають довгостроковому зберіганню, були передані відповідачу на тимчасове зберігання. Тому йдучи на зустріч громадянам, які працювали на ВАТ Склобудкерамік (Дніпропетровському заводоуправлінні будматеріалів), ТОВ КЕРАМБРОК на основі документів по особовому складу даного підприємства надає довідки про призначення пенсій. Зокрема, таку довідку відповідачем було видано і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, як колишньому працівнику Дніпропетровського заводоуправління будматеріалів (довідки №7 та №8 від 07.02.2017р.). Водночас, відповідач зауважує, що ТОВ КЕРАМБРОК не є правонаступником або ліквідатором ВАТ Склобудкерамік (ліквідатором якого був ОСОБА_4.) й, відповідно, Дніпропетровського заводоуправління будматеріалів, тому відповідач не має обов'язку щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списками №1,2 та виплачених колишнім працівникам даного підприємства.

Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, виходячи із системного аналізу положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та матеріалів справи, дійшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, мотивуючи це наступним.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ КЕРАМБРОК (код ЄДРПОУ 13446329) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 08.08.2000р. (дані про юридичну особу включені до ЄДРПОУ 14.11.2005р. за №1 224 120 0000 019578) та на момент виникнення спірних правовідносин відповідач перебував на обліку як платник податків та страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у Центральному об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі.

Згідно наданого позивачем до суду Довідки розрахунку вбачається, що за ТОВ КЕРАМБРОК у пенсійному органі обліковується заборгованість щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період червень-листопад 2017 року у загальному розмірі 26 472, 78 грн., яка була виплачена ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі зверталось до ТОВ КЕРАМБРОК із листами (зокрема, за вих. №14762/08/09 від 27.07.2017р. та за вих. №12184/08/07 від 22.06.2017р.), у яких позивач повідомляв про необхідність погашення заборгованості підприємства стосовно відшкодування відповідних витрат. Дані листи отримані відповідачем 10.08.2017р. та 06.07.2018р. згідно з наявними у матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень

Також позивачем надано до суду складені Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Дніпрі розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту другого Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення по ТОВ КЕРАМБРОК , якими суми витрат, що підлягають відшкодуванню відповідачем нараховані щодо ОСОБА_2 (в т.ч.: розрахунок №264/05/60 від 04.07.2017р. за липень 2017р. на суму 2767, 76 грн. та розрахунок №170/05/62 від 05.06.2017р. за червень 2017р. на загальну суму 12 633, 98 грн.).

Відповідачем надано до суду копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2005р. (справа №Б26/2/124/99а), зі змісту якої вбачається факт ліквідації юридичної особи - ВАТ Склобудкерамік (код ЄДРПОУ 05496365).

Судом встановлено, що на підставі вищезазначеної ухвали суду 01.02.2005р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис щодо припинення ВАТ Склобудкерамік за №12241170002006947.

Також відповідачем надано до суду копію листа Архівного управління Дніпропетровської міської ради за вих. №232 від 01.11.2004р., у якому зазначено, що архівне управління органу місцевого самоврядування не має можливості зберігати документи ліквідованого ВАТ Склобудмеханік , тому такі документи по особовому складу у кількості 662 справ ВАТ Склобудкерамік були передані на тимчасове зберігання ТОВ КЕРАМБРОК .

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що ТОВ КЕРАМБРОК було видано, зокрема ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, Довідки за №7 та за №8 від 07.02.2017р., у яких зазначено, що дана особа у період з 04.02.1985р. по 13.06.1994р. працювала повний робочий день на підприємстві - Дніпропетровське заводоуправління будматеріалів, яке надалі було перейменовано у ВАТ Склобудкерамік згідно протоколу загальних зборів за №1 ві 19.12.1994р.

Натомість, як слідує із листів ТОВ КЕРАМБРОК направлених на адресу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (вих. №127 від 05.12.2017р. та вих. №135 від 19.12.2017р.) відповідач прохав даний пенсійний орган не направляти підприємству розрахунки сум відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 по пенсіонерам, які не мали та не мають відношення до ТОВ КЕРАМБРОК (зокрема й щодо ОСОБА_2.), зауваживши, що відповідач є лише тимчасовим зберігачем документів по особовому складу ВАТ Склобудкерамік (колишня назва - Дніпропетровське заводоуправління будматеріалів) та не є правонаступником даної юридичної особи.

Правовідносини, пов'язані з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, регулюються Конституцією України, Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003р.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР)передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону (абзац третій пункту 1 статті 4 Закону №400/97-ВР).

Положеннями частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок покривати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пунктів "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список №1).

Пенсії застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, призначаються відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ.

Згідно п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Згідно із пунктом 6.1 частини 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у встановлених відсоткових розмірах.

Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому, стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники (п.6.3 Інструкції №21-1).

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пункт 6.4 Інструкції №21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції №21-1).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції №21-1).

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що загальна сума нарахованих Центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Дніпрі підприємству витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 щодо ОСОБА_2 (в т.ч.: розрахунок №264/05/60 від 04.07.2017р. за липень 2017р. на суму 2767, 76 грн. та розрахунок №170/05/62 від 05.06.2017р. за червень 2017р. на загальну суму 12 633, 98 грн.) становить 26 472, 78 грн. Позивач просить стягнути дану суму з відповідача у примусовому порядку.

Натомість, позивачем не надано до суду доказів, що вищезазначена особа, якій призначено та виплачену пенсію на пільгових умовах за Списком №1 перебувала у трудових правовідносинах із ТОВ КЕРАМБРОК .

При цьому, позивачем не спростовується той факт, що ОСОБА_2 працював на підприємстві - Дніпропетровське заводоуправління будматеріалів, яке надалі було перейменовано у ВАТ Склобудкерамік , яка станом на момент виникнення спірних правовідносин є ліквідованим, однак доказів того, що відповідач є правонаступником даного підприємства позивачем також до суду не надано.

В даному випадку, суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те, що на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, останнім не було надано суду належних та достатніх доказів, та такі докази не були встановлені судом під час судового розгляду справи, суд дійшов до висновку, що заявлені Центарльним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Дніпрі позовні вимоги є необґрунтованими.

За наведених обставин, обов'язок щодо відшкодування на користь позивача фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 за період червень-листопад 2017 року в сумі 26 472, 78 грн. у відповідача відсутній.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що позивачем не доведено правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 за період червень-листопад 2017 року в сумі 26 472, 78 грн., у зв'язку з чим суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕРАМБРОК" про стягнення заборгованості.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 143, 241-246, 250, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі (місцезнаходження: 49033, м.Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 116-А; код ЄДРПОУ 40380972) до Товариства з обмеженою відповідальністю КЕРАМБРОК (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Саксаганського, 60; код ЄДРПОУ 13446329) про стягнення заборгованості - відмовити.

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський