Рішення
від 07.05.2018 по справі 811/1201/18
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1201/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом приватного підприємства "Кепітал Солюшинз" (надалі - позивач) до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів № 1123001 від 30.11.2017 року та зобов'язати поновити дію договору про визнання електронних документів № 1123001 від 30.11.2017 року, підключивши його до системи електронного документообігу з контролюючим органом системи ДФС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між підприємством та Кропивницькою ОДПІ було укладеного договір про визнання електронних документів № 1123001 від 30.11.2017 року, що в свою чергу підтверджується квитанцією № 1 від 04.01.2018 року та № 2 від 05.01.2018 року. Підприємство намагалося подати засобами телекомунікаційного зв'язку податку накладну № 2 від 28.02.2018 року, але контролюючим органом не було прийнято даного документу з підстав того, що документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язку сторін у процесі електронного документообігу.

З поданого до суду відзиву на позовну заяву представник відповідача вказав, що контролюючим органом не здійснювалось жодних дій щодо відключення від системи електронного документообігу ПП "Кепітал Солюшинз", а останнім не було подано суду доказів невиконання відповідачем зобов'язань за договором про визнання електронних документів. Отже, просив відмовити у задоволені позову.

Згідно вимог ст.ст.262, 263 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПП "Кепітал Солюшинз" (код ЄДРПОУ - 41759081) зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Кропивницькій ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області як платник податків (а.с.10).

Судом встановлено, що 30.11.2017 року між Кропивницькою ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області та ПП "Кепітал Солюшинз" (код ЄДРПОУ - 41759081) укладено договір про визнання електронних документів №1123001 (а.с.13-16), згідно до пункту 1 розділу V якого цей Договір є укладеним, починаючи з моменту прийняття Заяви про приєднання до Договору та діє до моменту припинення його дії. Договір припиняється у разі: подання Автором в установленому порядку Заяви про припинення дії Договору; наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку. Контролюючий орган повідомляє Автора про припинення дії цього Договору із зазначенням причин у день припинення дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу Автора (пункт 3 розділу V).

04.01.2018 року позивачем подано Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1123001 (а.с.17), яку доставлено до ДФС України 04.01.2018 року в 11:59:02 год. (а.с.18).

05.01.2018 року о 16:47 Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 року № 1123001 було прийнято (а.с.19).

Вищевказані обставини підтверджено представником відповідача у поданому відзиві та зазначено, що Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів оброблена позитивно.

28.02.2018 року позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано податку накладну за №2 від 28.02.2018 року (а.с.11).

Відповідно до Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна від 28.02.2018 року №2 не прийнята. Підставою для відмови у прийнятті податкової накладної стало те, що відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та додатково вказано на необхідність надіслання заяви про приєднання до договору (а.с.12).

Не погоджуючись з вищевказаним позивачем на ім'я в.о. начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області подано скаргу (а.с.20-22), за результатами розгляду якої надано інформацію про те, що Кропивницька ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, зі свого боку, не було ініційовано припинення дії договору про визнання електронних документів (а.с.23-24).

Не погоджуючись з неприйняттям електронних документів, позивач звернувся до суду.

Оцінюючи встановлені обставини справи, суд зазначає.

Згідно до ст.ст.46-51, 201 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податку скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, подавати контролюючому органу податкову звітність у вигляді податкових декларацій або розрахунків та кореспондуюче йому право платника подавати таку звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.

Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом.

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

За правилами ст. 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 06.06.2017 р. № 557, який набрав чинності з 15.11.2017 року (далі - Порядок).

Згідно до п.14 Порядку, дія Договору та пов'язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав:

отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв'язку зі смертю.

Відповідно до вимог п.15 Порядку, заява про припинення дії Договору про визнання електронних документів (далі - Заява про припинення дії Договору) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред'явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.

Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

При цьому, договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу (п.16 Порядку).

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що будь-яка з вище перелічених підстав для припинення Договору №1123001 від 30.11.2017 року не настала.

Відповідно до п. 17 Порядку, у день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку. На повідомлення про припинення дії Договору накладається електронна печатка контролюючого органу, визначеного відповідно до пункту 5 цього розділу.

Доказів повідомлення позивача про припинення дії Договору (із зазначенням причини) відповідач суду також не надав.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що договір про визнання електронної звітності є адміністративним договором у розумінні пункту 16 частини 1 статті 4 КАС України. Адміністративний договір є договором в загальному розумінні, тому на порядок укладання та розірвання такого договору розповсюджується дія норм Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), в тому числі щодо підстав його розірвання.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, враховуючи, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що свідчать про наявність законодавчо визначених підстав для розірвання договору № 1123001 від 30.11.2017 р. про визнання електронних документів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 524,00 грн., сплачені згідно квитанції №ПН1318 від 13.04.2018 року, відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з цим, суд, розглядаючи заяву про відшкодування витрат в загальній сумі 10 000,00 грн. на правову допомогу виходить з наступного.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно ч.3 ст.132 Кас України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Ст. 134 КАС України був запроваджений принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 5 якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.

Тобто, нормами Кодексу адміністративного судочинства України були закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а саме, адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення цієї справи часу, так і критерії пов'язаності цих витрат із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи.

Так, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статтею 30 якого визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу. При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі понесені витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В якості доказів надання та оплати адвокатських послуг в загальній сум 10 000 грн. позивачем наданий договір про надання правничої допомоги від 02.03.2018 року № б/н (а.с.25-27), попередній розрахунок суми судових витрат на рік за виконання доручення (а.с.28-29), Акт виконаних робіт за цим договором від 10.04.2018 року (а.с.30) та видатковий касовий ордер від 11.04.2018 року (а.с.31), які не містять посилання на вчинення адвокатом процесуальних дій або підготовки до розгляду саме вказаної адміністративної справи, а не іншої.

Крім того, позивачем не надано жодного доказу щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, оскільки види послуг в додатку № 1 до договору та в Акті виконаних робіт вказано загальні без конкретизації, що ж саме із вказаного переліку послуг здійснено та підтверджень/обґрунтованості понесення якої кількості часу (годин) витрачено на їх надання.

Інших доказів в підтвердження реальності адвокатських витрат, встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, позивач до суду не надав.

Крім того суд враховує, що адвокат участь у судових засіданнях не приймав, оскільки дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.1ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, а також розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Таким чином, враховуючи викладене та те, що позивачем не надані належні докази реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності і необхідності, розумності їхнього розміру, тобто, фактичного та обґрунтованого понесення витрат, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про розподіл судових витрат в цій частині.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо невиконання зобов'язань за договором про визнання електронних документів № 1123001 від 30 листопада 2017 року.

Зобов'язати Кропивницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області поновити дію договору про визнання електронних документів № 1123001 від 30 листопада 2017 року, підключивши його до системи електронного документообігу з ДФС України.

Стягнути на користь приватного підприємства "Кепітал Солюшинз" (код ЄДРПОУ - 41759081) з державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 39484073) витрати зі сплати судового збору в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп..

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст.ст.255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько

Дата ухвалення рішення07.05.2018
Оприлюднено11.05.2018

Судовий реєстр по справі —811/1201/18

Ухвала від 20.09.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 21.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 06.07.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 25.06.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 04.06.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 04.06.2018

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Рішення від 07.05.2018

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Л.І. Хилько

Ухвала від 13.04.2018

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Л.І. Хилько

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні