Рішення

від 08.05.2018 по справі 809/677/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2018 р. справа № 809/677/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Могили А.Б.,

за участі:

секретаря судового засідання Перхулин І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Попик В.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови від 22.03.2018 у ВП №54378299, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови від 22.03.2018 у виконавчому провадженні №54378299.

Позовні вимоги мотивовані тим, що начальником Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби протиправно винесено постанову від 22.03.2018 про скасування процесуального документу - постанови державного виконавця Кузьмина М.В. від 06.02.2018 про закінчення виконавчого провадження №54378299, а тому таке рішення керівника органу державної виконавчої служби підлягає до скасування.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державний виконавець Кузьмин М.В. закінчуючи 06.02.2018 виконавче провадження №54378299 вірно взяв до уваги постанову Коломийського міськрайонного суду від 08.11.2017 про закриття провадження в справі про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення. Скасувавши постанову державного виконавця від 06.02.2018 начальник Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Попик В.П. фактично піддала ОСОБА_3 юридичній відповідальності двічі за одне й те ж правопорушення, що є неприпустимим. Крім того, відкриття 01.08.2017 виконавчого провадження №54378299 вчинено поза встановлений трьох місячний строк пред'явлення постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області № 09-04-105/230 від 29.09.2016 до виконання, оскільки виконавче провадження №53076899, яке завершене 29.06.2017, стосувалося виконання іншого виконавчого документу управління Держпраці в Івано-Франківській області.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (07.05.2018), відповідно до якого Коломийський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що виконавчий документ - постанова управління Держпраці в Івано-Франківській області № 09-04-105/230 від 29.09.2016 надходила для примусового виконання тричі. Вперше перебувала на виконанні у період з 08.12.2016 до 29.06.2017 ВП №53076899, за наслідками якого виконавчий документ повернуто стягувачу через неможливість встановити місце перебування боржника. Повторно вказаний виконавчий документ перебував на виконанні з 01.08.2017 до 06.02.2018 ВП №54378299, але після скасування постанови від 06.02.2018 про його закінчення, перебуває на виконанні в даний час. Втретє постанова управління Держпраці в Івано-Франківській області № 09-04-105/230 від 29.09.2016 надійшла до відповідача для виконання 19.02.2018 ВП №55830541. Однак, внаслідок вивчення матеріалів трьох виконавчих проваджень начальником Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Попик В.П. 22.03.2018 винесено дві постанови про скасування процесуальних документів. Першою скасована постанова державного виконавця Кузьмина М.В. від 06.02.2018 про закінчення виконавчого провадження №54378299, а другою, як наслідок скасована постанова державного виконавця Паращук М.В. від 19.02.2018 про відкриття виконавчого провадження №55830541. Скасовуючи постанову від 06.02.2018 про закінчення ВП №54378299 начальник Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Попик В.П. виходила з того, що державний виконавець помилково вважав, що закриття провадження в адміністративній справі за ст. 41 КУпАП відносно ОСОБА_3 є підставою для закінчення виконавчого провадження про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 штрафу згідно ст.265 КЗпП України. Відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, 07.05.2018 відмовлено представнику відповідача в задоволенні його клопотання про залучення управління Держпраці в Івано-Франківській області в якості третьої особи на стороні відповідача, оскільки суд вважав, що судове рішення по даній справі не вплине на обов'язки такого суб'єкта владних повноважень.

Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши усні пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України Про виконавче провадження ).

В статті 3 Закону України Про виконавче провадження наведений перелік виконавчих документів, які відповідно цього Закону підлягають примусовому виконанню, серед яких є постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішення інших державних органів та рішення Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Судом встановлено, що управління Держпраці в Івано-Франківській області за порушення вимог частини 1, 3 статті 24 КЗпП України притягнуло позивача, як фізичну особу-підприємця, до відповідальності, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України у вигляді штрафу в розмірі 43500 грн. Даний факт підтверджується копіє постанови від 29.09.2016 за №09-04-105/230.

Згідно статті 265 КЗпП України виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

З врахуванням цього, на підставі постанови від 29.09.2016 за №09-04-105/230 державним виконавцем відповідача ОСОБА_4 08.12.2016 відкрито виконавче провадження №53076899, про що винесено постанову. За наслідками виконання цей виконавчий документ постановою державного виконавця від 29.06.2017 повернутий стягувачу через неможливість встановити місце перебування боржника.

Внаслідок з'ясування вказаних обставин і дослідження копій документів ВП №53076899 судом встановлено, що при відкритті цього виконавчого провадження державний виконавець допустив описку в номері виконавчого документу.

Постановою старшого державного виконавця Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Кузьмина М.В. від 01.08.2017 вдруге відкрито виконавче провадження з виконання постанови від 29.09.2016 за №09-04-105/230 (ВП №54378299). Врахувавши постанову Коломийського міськрайонного суду від 08.11.2016, якою позивача визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.41 ч.3 КУпАП, а провадження в адміністративній справі закрито з застосуванням ст. 38 КУпАП, державний виконавець Кузьмин М.В. 06.02.2018 прийняв рішення про закінчення виконавчого провадження №54378299 про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу в розмірі 43500 грн.

Начальником Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Попик В.П. 22.03.2018 винесено постанову, якою скасовано процесуальний документ - постанову державного виконавця Кузьмина М.В. від 06.02.2018 про закінчення виконавчого провадження №54378299.

Про вказану постанову керівника відповідача позивачу стало відомо 03.04.2018 під час розгляду Івано-Франківським окружним адміністративним судом адміністративної справи №809/538/18 (а.с.17).

Вирішуючи питання правомірності спірної постанови начальника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби суд виходить з наступного.

В статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).

В Законі України Про виконавче провадження передбачено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Зокрема, відповідно до вимог статті 74 Закону начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Ухвалюючи спірну постанову від 22.03.2018 начальник Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби виходив з того, що державний виконавець при закінченні виконавчого провадження №54378299 невірно врахував постанову суду про закриття провадження в адміністративній справі про притягнення позивача до відповідальності за Кодексом України про адміністративні правопорушення внаслідок закінчення строку накладення адміністративного стягнення, за відсутності відомостей про оскарження постанови про накладення штрафу в порядку Кодексу законів про працю України.

Враховуючи зазначене суд вважає, що постанова від 22.03.2018 у ВП №54378299 начальником Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначений вказаним законом України, в постанові наведені обґрунтування прийняття такого рішення.

Крім того, суд наголошує на тому, що згідно статті 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Як вже зазначено судом, постанова управління Держпраці в Івано-Франківській області від 29.09.2016 за №09-04-105/230 є рішенням що підлягає примусовому виконанню.

Під час виконання визначених законом завдань органи державної виконавчої служби, на переконання суду, не наділені повноваженнями перевіряти правомірність рішень, що підлягають примусовому виконанню.

Повноваженнями перевіряти чи прийнято рішення суб'єктом владних повноважень на підставі Конституції та законів України наділені адміністративні суди у справах щодо оскарження такого рішення.

На момент прийняття спірної постанови рішення управління Держпраці в Івано-Франківській області від 29.09.2016 за №09-04-105/230 у визначеному законом порядку не скасоване.

Отже, посилання представника позивача на неправомірність виконання відповідачем постанови управління Держпраці в Івано-Франківській області від 29.09.2016 за №09-04-105/230, як на застосування подвійного покарання за одне правопорушення, суд вважає безпідставним.

Крім того суд зазначає, що правомірність відкриття державним виконавцем 01.08.2017 виконавчого провадження № 54378299 також не є предметом розгляду в даній справі.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про скасування постанови начальника Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби від 22.03.2018 у ВП №54378299 з підстав наведених у позові не підлягають до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Коломийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 38367905, вул. Театральна, 15, м. Коломия, Івано-Франківська область) про скасування постанови від 22.03.2018 у ВП №54378299.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.