Рішення
від 26.03.2018 по справі 810/4117/17
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2018 року № 810/4117/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Київоблагросервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Київоблагросервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.06.2017 №0024001404 та №0023991404.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів сформовано податковий кредит та визначено витрати. Позивач стверджує, що здійснював придбання у своїх контрагентів товарно-матеріальних цінностей правомірно, тому підстав для визнання укладених договорів безтоварними немає, господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, договорами, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, а отримані товарно-матеріальні цінності були використані в господарській діяльності позивача.

Позивач також зазначив, що позивач та його контрагенти на момент відображення у податковому обліку здійснених операцій були зареєстрованими в якості платників податку на додану вартість, а правочини, вчинені позивачем, не є нікчемними і не були визнані недійсними в судовому порядку.

Крім того, позивач звертав увагу на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагентів не впливає на результати його діяльності та не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки він не може нести відповідальність за можливі дії інших суб'єктів господарювання та/або його керівних органів. При цьому, позивач зауважив, що у кримінальному провадженні №12015000000000630 відсутній відповідний вирок, а тому податковий орган під час перевірки не має право посилатись на обставини, які встановлені досудовим слідством.

Також, позивач вважає, що податковий орган не мав права проводити перевірку, оскільки ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки, однак останньою не було доручено проводити таку перевірку Києво-Святошинській ОДПІ та дозвіл вказаній податковій інспекції не надавався.

За наведених обставин, висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а прийняті за результатами розгляду акту перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Головне управління ДФС у Київській області при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а податкові повідомлення-рішення є законними.

Звертав увагу суду, що у ході перевірки були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами вчинено виключно з мотивів мінімізації податкових зобов'язань. Зокрема, згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено джерело походження товару та не підтверджено легальність руху продукції в "ланцюгу" постачання до контрагентів позивача. Внаслідок цього, відповідач вважає, що контрагенти позивача здійснювали постачання товару без мети реального настання правових наслідків, що свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

Також, відповідач зазначив, що в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, якою було надано дозвіл на проведення перевірки позивача, зазначено, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.12.2015 за №12015000000000630 встановлено, що учасниками організованої групи в період 2014 - 2016 років зареєстровано або перереєстровано на підставних осіб ряд підприємств, у тому числі і контрагентів позивача з метою прикриття незаконної діяльності шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що ставить під сумнів реальність господарських операцій позивача з його контрагентами за відповідний період.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2017 відкрито провадження у справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено попереднє судове засідання на 15.01.2018.

14.12.2017 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

09.01.2018 позивачем подано до суду заяву, якою збільшено підстави позову щодо оскарження податкових повідомлень-рішень. У вказаній заяві позивач зазначив, що в Акті перевірки не зазначено про будь-які фактичні обставини, які б могли бути пов'язані з порушенням підприємством вимог п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 15.01.2018, представником позивача надано до суду копію скарги, яка була подана до ДФС України, а представником відповідача надано суду копію ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, копію протоколу обшуку та копію додатку до протоколу обшуку, які були долучені судом до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 15.01.2018 судом було оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 05.02.2018.

02.02.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив відповідача не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову із посиланням на відповідні докази та норми права.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.03.2018.

У судове засідання, призначене на 06.03.2018, учасники справи не з'явились. Разом з цим, через канцелярію суду надішли клопотання позивача та представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Заслухавши учасників справи під час підготовчого провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Приватне підприємство "Київоблагролервіс" (ЄДРПОУ 32611721, місцезнаходження: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 8) зареєстроване як юридична особа 20.08.2003.

Як платник податків позивач взятий на облік з 24.01.2001 за № 7092, станом на момент проведення перевірки перебував на податковому обліку Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У період з 30.12.2016 по 13.01.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі наказу Києво-Святошинської ОДПІ від 30.12.2016 № 690 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", направлення Києво-Святошинської ОДПІ від 30.12.2016 №557/10-13-14-05, згідно з п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України та ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва Демідовської А.І. від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к щодо призначення позапланової перевірки за клопотанням слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області Гриценко С.П. в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000630 від 08.12.2015 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190 КК України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Київоблагролервіс" (код ЄДРПОУ 32611721) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Акротус-Систем" (код ЄДРПОУ 39474962), ТОВ "Арнад Плюс" (код ЄДРПОУ 39759943), ТОВ "Ренесанс Славія Інвестмент" (код ЄДРПОУ 32852075), ТОВ "Драйв Денс Київ" (код ЄДРПОУ 35997875), ТОВ "Торгово-Інвестиційна компанія Енергія" (код ЄДРПОУ 36424719), ТОВ "Біо Плюс" (код ЄДРПОУ 36586825), ТОВ "Світ Фуд" (код ЄДРПОУ 38864306), ТОВ "Металлсервіс Україна" (код ЄДРПОУ 38946535), ТОВ "Фондор Груп" (код ЄДРПОУ 39161539), TOB "СТ Мідл" (код ЄДРПОУ 39165685), ТОВ "Гран Бутік" (код ЄДРПОУ 39721811), ТОВ "Арабікус" (код ЄДРПОУ 39795071), ТОВ "Барбадос ЛТД" (код ЄДРПОУ 39861332), ТОВ "Бром форс" (код ЄДРПОУ 39879596), ТОВ "Інтер техноледжі" (код ЄДРПОУ 39931839), ТОВ "Елітстар Компані" (код ЄДРПОУ 39931996), ТОВ "Марино Торг" (код ЄДРПОУ 39882792), ТОВ "Домініка трейд" (код ЄДРПОУ 39883204), ТОВ "Бурж ком" (код ЄДРПОУ 39936470), ТОВ "Бурбон трейд" (код ЄДРПОУ 39941606), ТОВ "Вендер Проджект" (код ЄДРПОУ 39401391), ТОВ "Коралсіті" (код ЄДРПОУ 39472352), TOB "ВТК Сіріус" (код ЄДРПОУ 39707891), ТОВ "Молгрант" (код ЄДРПОУ 39832034), ТОВ "Мідленд Інвест" (код ЄДРПОУ 39852129), ТОВ "Гард Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873662), ТОВ "Білд Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873730), ТОВ "Бест Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39873877), ТОВ "Консалтком" (код ЄДРПОУ 39932853), ТОВ "Ленсі груп" (код ЄДРПОУ 39932921), ТОВ "Макао Союз" (код ЄДРПОУ 39938750), ТОВ "Ареал Софт Груп" (код ЄДРПОУ 39954814), ТОВ "Компанія "Інвест гарант" (код ЄДРПОУ 40136254), ТОВ "Кортес-Плюс" (код ЄДРПОУ 39710362), ТОВ "Форест-таун 2015" (код ЄДРПОУ 39882090), ТОВ "Олмофо" (код ЄДРПОУ 39930086), ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська будівельно-фасадна компанія" (код ЄДРПОУ 36850050), ТОВ "Енкод констракшн" (код ЄДРПОУ 39237361), TOB "ТК Спектр" (код ЄДРПОУ 39730370), ТОВ "Фреш продакшн" (код ЄДРПОУ 38799709), ТОВ "Маджестік Лайн" (код ЄДРПОУ 38952491), ТОВ "Анадора" (код ЄДРПОУ 39937233), ТОВ "Сафарс" (код ЄДРПОУ 39937516), ТОВ "Всеукраїнська тютюнова компанія" (ТОВ "Альтерсвіфт") (код ЄДРПОУ 39832055), ТОВ "Врожай 2015" (код ЄДРПОУ 39983410), ТОВ "Стандарт промбуд" (код ЄДРПОУ 40047395), ТОВ "РЗХ Лімітед" (код ЄДРПОУ 39526198), ТОВ "Малаві" (код ЄДРПОУ 39861589), ТОВ "Наполі Груп" (код ЄДРПОУ 39865997), ТОВ "Багіра Фінанс" (код ЄДРПОУ 38750731), TOB "ІК Дельта" (код ЄДРПОУ 39623466), ТОВ "Голд Трейд" (код ЄДРПОУ 39279857), ТОВ "Шериф комфорт" (код ЄДРПОУ 39735866), ТОВ "Супінам плюс" (код ЄДРПОУ 39861463), ТОВ "Промомаркетгруп" (код ЄДРПОУ 39276264), ТОВ "БК Нові горізонти" (код ЄДРПОУ 39387168), ТОВ "Нова перспектива-2015" (код ЄДРПОУ 3981164), ТОВ "Інтер буд" (код ЄДРПОУ 39452095), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код ЄДРПОУ 39323036), ТОВ "Інтербілд Комьюніті" (код ЄДРПОУ 39932429), ТОВ "Ека Строй Плюс" (код ЄДРПОУ 38637567), ТОВ "Підлога Бетон" (код ЄДРПОУ 37909981), ТОВ "Біз-лайн" (код ЄДРПОУ 39621563), ТОВ "Метрокепітал Груп" (код ЄДРПОУ 37354392), ТОВ "Сільник" (код ЄДРПОУ 37692894), ТОВ "Фоса-Інтернейшнл" (код ЄДРПОУ 38380067), ТОВ "Панорама-Скай" (код ЄДРПОУ 39343141), ТОВ "Омелюх груп" (код ЄДРПОУ 39343995), ТОВ "Профбуд-2015" (код ЄДРПОУ 39669448), ТОВ "Гранді плюс" (код ЄДРПОУ 39962762), ПП "Будпостач-Закарпаття" (код ЄДРПОУ 37858019), ТОВ "Салес ЛТД" (код ЄДРПОУ 39420964), ТОВ "Аргенто Україна" (код ЄДРПОУ 39621144), ТОВ "Алтіма Трейд" (код ЄДРПОУ 39870310), ТОВ "Континент ДК" (код ЄДРПОУ 38387020), ТОВ "Нубіром" (код ЄДРПОУ 39267705), ТОВ "Астор Агротрейд" (код ЄДРПОУ 39590404), ТОВ "Ковач-Проммонтаж" (код ЄДРПОУ 34688267) за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області складено Акт від 20.01.2017 №10/10-36-14-05/32611721 (надалі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ПП "Київоблагросервіс" вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 1030 грн. у червні 2015 року та заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 48111 грн. за період з 01.01.2014 по 29.07.2016, в тому числі: за березень 2015 року в сумі 1628 грн., за квітень 2015 року в сумі 2929 грн., за травень 2015 року в сумі 3485 грн., за червень 2015 року в сумі 3248 грн., за вересень 2015 року в сумі 1689 грн., за листопад 2015 року в сумі 12867 грн., за лютий 2016 року в сумі 3136 грн., за квітень 2016 року в сумі 8424 грн., за травень 2016 року в сумі 3613 грн., за червень 2016 року в сумі 7092 грн.;

- п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 24188 грн.

При цьому, в пункті 3.2.1 Акту перевірки зазначено, що ПП "Київоблагросервіс" порушено п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на загальну суму 134379 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 24188 грн.

Висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток зводиться до відсутності документального підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Інтер Текнолоджі" (код ЄДРПОУ 39931839), ТОВ "Кортес-Плюс" (код ЄДРПОУ 39710362), ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія" (код ЄДРПОУ 36850050), ТОВ "СТ Мідл" (код ЄДРПОУ 39165685), ТОВ "Ека Строй Плюс" (код ЄДРПОУ 38637567), ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015" (код ЄДРПОУ 39669448), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код ЄДРПОУ 39323036), за результатами яких позивачем у перевіряємий період сформовані показники податкового кредиту та витрат, за рахунок яких було зменшено об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств.

Так, податковим органом при проведенні аналізу господарських операцій позивача з вказаними контрагентами було встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних номенклатура товарів, які купуються вказаними контрагентами у постачальників, не відповідає номенклатурі проданих товарів в адресу реально діючого сектору економіки. Даний факт, на думку податкового органу, свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

Крім того, податковим органом було використано ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні № 12015000000000630 документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Київоблагролервіс" (код ЄДРПОУ 32611721) в рамках досудового розслідування, в якій зазначено, що "досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному проваджені встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_1 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі ТОВ "Інтер Текнолоджі" (код ЄДРПОУ 39931839), ТОВ "Кортес-Плюс" (код ЄДРПОУ 39710362), ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія" (код ЄДРПОУ 36850050), ТОВ "СТ Мідл" (код ЄДРПОУ 39165685), ТОВ "Ека Строй Плюс" (код ЄДРПОУ 38637567), ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015" (код ЄДРПОУ 39669448), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код ЄДРПОУ 39323036), з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Так на банківські рахунки такихсуб'єктів господарювання з ознаками "фіктивності" перераховувались кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи, поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та переведення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.

Також, згідно протоколу обшуку від 22.03.2016 старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України Овчарова К.В. в результаті проведеного обшуку за адресою: м. Київ вул. Антоновича, буд. 155, кв. 51, було виявлено та вилучено печатки ряду суб'єктів господарювання, в тому числі і ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд".

З наведених підстав податковий орган дійшов висновку, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд", не спричинили реального настання юридичних наслідків та не мали реального товарного характеру, а тому первинні документи складені всупереч вимогам діючого законодавства України, у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги як первинні документи, що підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

На підставі Акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 27.06.2017 №0023991404, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 24188 грн., у тому числі 24188 грн. за основним платежем та 0 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- від 27.06.2017 №0024001404, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 61426 грн., у тому числі 49141 грн. за основним платежем та 12285 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, якими донараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено, що ПП "Київоблагролервіс" мало господарські відносини з ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд".

1) 05.11.2015 між ПП "Київоблагролервіс" (Покупець) та ТОВ "Інтер Текнолоджі" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №0511, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: запасні частини та агрегати (далі - товар).

Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації або у рахунку-фактурі, що є додатком до цього договору.

Продавець зобов'язується за кількістю згідно зі специфікацією або рахунком-фактурою передати товар покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору.

Датою передавання товару вважається дата вручення, що підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "Інтер Текнолоджі" позивачем надано суду копії наступних документів: рахунки на оплату від 05.11.2015 №145, від 11.11.2015 №199; видаткові накладні від 05.11.2015 №144 на суму 66854,40 грн. (в т.ч. ПДВ 11142,40 грн.), від 11.11.2015 №198 на суму 10346,40 грн. (в т.ч. ПДВ 1724,40 грн.); податкові накладні від 05.11.2015 №23 на суму 66854,40 грн. (в т.ч. ПДВ 11142,40 грн.), від 11.11.2015 №76 на суму 10346,40 грн. (в т.ч. ПДВ 1724,40 грн.); банківські виписки за 10.11.2015, за 20.11.2015.

З метою підтвердження оприбуткування отриманих за договором купівлі-продажу товарів №0511 від 05.11.2015 товарно-матеріальних цінностей позивачем надано приймальні акти та довідки про рух товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на б/р №281 "Товари на складі".

2) 15.04.2016 між ПП "Київоблагролервіс" (Покупець) та ТОВ "Кортес-Плюс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №1504, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: запасні частини та агрегати (далі - товар).

Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації або у рахунку-фактурі, що є додатком до цього договору.

Продавець зобов'язується за кількістю згідно зі специфікацією або рахунком-фактурою передати товар покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору.

Датою передавання товару вважається дата вручення, що підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "Кортес-Плюс" позивачем надано суду копії наступних документів: рахунок на оплату від 26.05.2016 №340; видаткову накладну від 26.05.2016 №338 на суму 21676,80 грн. (в т.ч. ПДВ 3612,80 грн.); податкову накладну від 26.05.2016 №137 на суму 21676,80 грн. (в т.ч. ПДВ 3612,80 грн.); банківську виписку за 31.05.2016.

З метою підтвердження оприбуткування отриманих за договором купівлі-продажу товарів №1504 від 15.04.2016 товарно-матеріальних цінностей позивачем надано приймальний акт та довідку про рух товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на б/р №281 "Товари на складі".

3) 13.06.2016 між ПП "Київоблагролервіс" (Покупець) та ТОВ "Профбудкомплекс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №1306, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: запасні частини та агрегати (далі - товар).

Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації або у рахунку-фактурі, що є додатком до цього договору.

Продавець зобов'язується за кількістю згідно зі специфікацією або рахунком-фактурою передати товар покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору.

Датою передавання товару вважається дата вручення, що підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "Профбудкомплекс" позивачем надано суду копії наступних документів: рахунки на оплату від 13.06.2016 №300, від 29.06.2016 №462; видаткові накладні від 13.06.2016 №286 на суму 26844,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4474,00 грн.), від 29.06.2016 №443 на суму 15705,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2617,60 грн.); податкові накладні від 13.06.2016 №99 на суму 26844,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4474,00 грн.), від 29.06.2016 №257 на суму 15705,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2617,60 грн.); банківські виписки за 22.06.2016, за 04.07.2016.

З метою підтвердження оприбуткування отриманих за договором купівлі-продажу товарів №1306 від 13.06.2016 товарно-матеріальних цінностей позивачем надано приймальні акти та довідки про рух товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на б/р №281 "Товари на складі".

4) 25.03.2015 між ПП "Київоблагролервіс" (Покупець) та ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №2503, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: запасні частини та агрегати (далі - товар).

Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації або у рахунку-фактурі, що є додатком до цього договору.

Продавець зобов'язується за кількістю згідно зі специфікацією або рахунком-фактурою передати товар покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору.

Датою передавання товару вважається дата вручення, що підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія" позивачем надано суду копії наступних документів: рахунки на оплату від 25.03.2015 №ЄБ000000002, від 14.04.2015 №ЄБ0000000200, від 19.05.2015 №ЄБ0000000327; видаткові накладні від 25.03.2015 №ЄБ000000002 на суму 9770,40 грн. (в т.ч. ПДВ 1628,40 грн.), від 14.04.2015 №ЄБ0000000200 на суму 17575,20 грн. (в т.ч. ПДВ 2929,20 грн.), від 19.05.2015 №ЄБ0000000312 на суму 20908,80 грн. (в т.ч. ПДВ 3484,80 грн.); товарно-транспортні накладні від 25.03.2016 №76, від 14.04.2015 №217, від 19.05.2015 №251; податкові накладні від 25.03.2015 №2 на суму 9770,40 грн. (в т.ч. ПДВ 1628,40 грн.), від 14.04.2015 №26 на суму 17575,20 грн. (в т.ч. ПДВ 2929,20 грн.), від 19.05.2015 №32 на суму 20908,80 грн. (в т.ч. ПДВ 3484,80 грн.); банківські виписки за 30.03.2015, за 18.05.2015, за 25.05.2015.

З метою підтвердження оприбуткування отриманих за договором купівлі-продажу товарів №2503 від 25.03.2015 товарно-матеріальних цінностей позивачем надано приймальні акти та довідки про рух товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на б/р №281 "Товари на складі".

5) 26.02.2016 між ПП "Київоблагролервіс" (Покупець) та ТОВ "СТ Мідл" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №2602, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: запасні частини та агрегати (далі - товар).

Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації або у рахунку-фактурі, що є додатком до цього договору.

Продавець зобов'язується за кількістю згідно зі специфікацією або рахунком-фактурою передати товар покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору.

Датою передавання товару вважається дата вручення, що підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "СТ Мідл" позивачем надано суду копії наступних документів: рахунок на оплату від 26.02.2016 №10; видаткову накладну від 26.02.2016 №10 на суму 18816,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3136,00 грн.); податкову накладну від 26.02.2016 №7 на суму 18816,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3136,00 грн.); банківську виписку за 02.03.2016.

З метою підтвердження оприбуткування отриманих за договором купівлі-продажу товарів №2602 від 26.02.2016 товарно-матеріальних цінностей позивачем надано приймальний акт та довідку про рух товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на б/р №281 "Товари на складі".

6) 25.03.2015 між ПП "Київоблагролервіс" (Покупець) та ТОВ "Ека Строй Плюс" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №2503, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: запасні частини та агрегати (далі - товар).

Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації або у рахунку-фактурі, що є додатком до цього договору.

Продавець зобов'язується за кількістю згідно зі специфікацією або рахунком-фактурою передати товар покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору.

Датою передавання товару вважається дата вручення, що підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "Ека Строй Плюс" позивачем надано суду копії наступних документів: рахунок на оплату від 22.06.2015 №ЄЮ000000127; видаткову накладну від 22.06.2015 №ЕЮ000000122 на суму 25670,81 грн. (в т.ч. ПДВ 4278,47 грн.); податкову накладну від 22.06.2015 №65 на суму 25670,81 грн. (в т.ч. ПДВ 4278,47 грн.); банківську виписку за 30.06.2015.

З метою підтвердження оприбуткування отриманих за договором купівлі-продажу товарів №2503 від 25.03.2015 товарно-матеріальних цінностей позивачем надано приймальний акт та довідку про рух товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на б/р №281 "Товари на складі".

7) 15.04.2016 між ПП "Київоблагролервіс" (Покупець) та ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу товарів №1504, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар: запасні частини та агрегати (далі - товар).

Загальна кількість товару, його асортимент, номенклатура, одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами у специфікації або у рахунку-фактурі, що є додатком до цього договору.

Продавець зобов'язується за кількістю згідно зі специфікацією або рахунком-фактурою передати товар покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його на протязі 3-х робочих днів з моменту підписання цього договору.

Датою передавання товару вважається дата вручення, що підтверджується Актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

На підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015" позивачем надано суду копії наступних документів: рахунок на оплату від 15.04.2016 №123; видаткову накладну від 15.04.2016 №80 на суму 50541,60 грн. (в т.ч. ПДВ 8423,60 грн.); податкову накладну від 15.04.2016 №61 на суму 50541,60 грн. (в т.ч. ПДВ 8423,60 грн.); банківську виписку за 20.04.2016.

З метою підтвердження оприбуткування отриманих за договором купівлі-продажу товарів №1504 від 15.04.2016 товарно-матеріальних цінностей позивачем надано приймальний акт та довідку про рух товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на б/р №281 "Товари на складі".

8) Щодо господарських операцій між ПП "Київоблагролервіс" та ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд", то позивачем не надано суду договору, який був укладений між ними.

Разом з тим, на підтвердження факту купівлі товару у ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" позивачем надано суду копії наступних документів: рахунок на оплату від 28.09.2015 №158; видаткову накладну від 28.09.2015 №146 на суму 10132,80 грн. (в т.ч. ПДВ 1688,80 грн.); податкову накладну від 28.09.2015 №96 на суму 10132,80 грн. (в т.ч. ПДВ 1688,80 грн.); банківську виписку за 05.10.2015.

З метою підтвердження оприбуткування отриманих від ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" товарно-матеріальних цінностей позивачем надано приймальний акт та довідку про рух товарно-матеріальних цінностей, що обліковуються на б/р №281 "Товари на складі".

Додатково позивачем були подані виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) щодо кожного з контрагентів, відповідно до яких останні на момент здійснення спірних господарських операцій були зареєстровані в якості юридичних осіб та перебували на податковому обліку в органах доходів і зборів як платники податків.

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимоги податкового законодавства при формуванні спірних сум податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за наслідками вказаних господарських операцій, суд виходить з наступного.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз. 2 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток на суму понесених витрат (у тому числі й по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг)) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності первинних документів (зокрема, податкових накладних), що підтверджують її здійснення.

Таким чином, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість задекларованих у податковій звітності показників податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника податків.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №88), встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо;

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Таким чином, законодавством надано позивачу право як суб'єкту господарювання на укладення будь-яких угод та здійснення будь-якої підприємницької діяльності, які не заборонені законом.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

За змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та витрат, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що формування витрат та податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 у справі №21-1526а15.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування витрат та податкового кредиту, судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання платником податків придбаних у контрагентів товарів та послуг. При цьому, суд має виходити з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту або формування витрат, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції, або належного доведення допустимими доказами факту фіктивного підприємництва контрагентів позивача.

Також, суд звертає увагу на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону №996-XIV.

Так, частиною першою статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені

під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону №996-XIV).

Також, відповідно до пункту 2.4 статті 2 Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Суд зазначає, що у розглядуваній справі відповідачем під час перевірки досліджувалися первинні документи бухгалтерського обліку по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд", проте фактично висновок про відсутність господарських операцій був зроблений на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, відповідно до якої встановлено відсутність придбання контрагентами позивача запасних частин та агрегатів, які в подальшому були реалізовані на адресу позивача, а також на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні №12015000000000630 документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Київоблагролервіс" (код ЄДРПОУ 32611721) в рамках досудового розслідування, в якій зазначено про фіктивну діяльність контрагентів позивача.

Суд зазначає, що податковий орган в ході перевірки має перевірити фактичні дані, на підставі яких позивач сформував витрати та податковий кредит з податку на додану вартість та надати відповідну оцінку обставинам, встановленим під час розгляду кримінального провадження відносно особи, яка заперечує свою причетність до створення та діяльності суб'єкта господарювання, що ставить під сумнів факт підписання такою особою податкових та видаткових накладних (актів виконаних робіт), виписаних від імені такого суб'єкта господарювання, оскільки в такому випадку такі документи не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів (послуг), тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту підприємства та формування витрат є безпідставним.

В той же час, оцінюючи твердження відповідача щодо обставин, які встановлені ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, перевірка позивача була проведена у зв'язку з отриманням ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к про призначення позапланової документальної перевірки.

Так, згідно ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к слідує, що "досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному проваджені встановлено, що учасниками організованої групи під керівництвом ОСОБА_1 в період 2014-2016 років зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі ТОВ "Інтер Текнолоджі" (код ЄДРПОУ 39931839), ТОВ "Кортес-Плюс" (код ЄДРПОУ 39710362), ТОВ "Профбудкомплекс" (код ЄДРПОУ 40028021), ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія" (код ЄДРПОУ 36850050), ТОВ "СТ Мідл" (код ЄДРПОУ 39165685), ТОВ "Ека Строй Плюс" (код ЄДРПОУ 38637567), ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015" (код ЄДРПОУ 39669448), ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" (код ЄДРПОУ 39323036), з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки. Так на банківські рахунки такихсуб'єктів господарювання з ознаками "фіктивності" перераховувались кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи, поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та переведення їх клієнтам за вирахуванням певних відсотків.

У ході досудового розслідування, в результаті відпрацювання вищеперерахованих підприємств, встановлено що відповідно до даних, зазначених у інформаційно-аналітичній системі "Центральна база даних юридичних осіб Державної фіскальної служби України", внесено відомості стосовно податкових станів вищезазначених підприємств (8) - внесено запис про вiдсутнiсть за мiсцезнаходженням. Також з метою встановлення фактичного місцезнаходження службових осіб підприємств, було здійснено виїзди за податковими адресами підприємств, в результаті яких встановлено що офісні та складські приміщення відсутні.

Окрім того, в ході аналізу інформації з єдиного реєстру податкових накладних автоматизованої інформаційної системи ДФС України встановлено, що номенклатура товарів, які купуються вищепереліченими підприємствами у постачальників, не відповідає номенклатурі проданих товарів в адресу реально діючого сектору економіки. Даний факт свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

В рамках кримінального провадження проведено ряд обшуків за результатами яких виявлено та вилучено 56 печаток СГД, з переліку вищевказаних транзитно-конвертаційних підприємств, якими користувалась у своїй діяльності група осіб під керівництвом ОСОБА_1

Також в ході досудового розслідування кримінального провадження допитано ряд осіб, які рахуються керівниками та засновниками вищевказаних підприємств, та які повідомили, що не мають відношення до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємств.

Згідно отриманих відповідей від ДПІ за місцями реєстрації вищевказаних підприємств встановлено, що підприємства за місцями реєстрацій не знаходяться, зареєстровані на осіб, які до їх діяльності відношення не мають. Крім того по більшості зазначених підприємств, що входять до складу однієї транзитно-конвертаційної групи, складено узагальнюючі податкові інформації згідно яких не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками.

Виходячи в вищевикладеного, функціонування вищевказаної незаконної схеми полягає у перерахуванні з рахунків підприємств реального сектору економіки Київського та інших регіонів України коштів на рахунки так званих "транзитних підприємств", з метою мінімізації податкового навантаження, штучного формування податкового кредиту з ПДВ за ніби то виконані роботи, надані послуги та постачання товарів.

Фактично відповідні роботи не проводяться, послуги не надаються, постачання товарів не здійснюється, а кошти обготівковуються шляхом проведення подальших "транзитних" операцій з іншими фіктивними підприємствами, які задіяні в схемі транзитно-конвертаційної групи з подальшим їх обготівкуванням через рахунки юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Досудовим розслідуванням встановлено, що послугами вищевказаної транзитно-конвертаційної групи в період 2014-2016 скористались ряд юридичних та фізичних осіб-підприємців реально діючого сектору економіки України, а саме: ПП "Київоблагросервіс" (код ЄДРПОУ 32611721), яке незаконно сформувало податковий кредит від підприємств, що входять до складу вищевказаної транзитно-конвертаційної групи".

Також, під час розгляду справи судом встановлено, що згідно протоколу обшуку від 22 березня 2016 року в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015000000000630 від 08 грудня 2015 року, за наслідками проведеного обшуку за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 155, кв. 51 виявлено та вилучено печатки наступних підприємств, зокрема, ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд", копії карток із зразками підписів, тощо.

Отже, виходячи з обставин, встановлених в ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к, контрагенти позивача - ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" створювались та діяли з метою прикриття іншої незаконної діяльності, є фіктивним підприємством, а, відтак, спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеними підприємствами-контрагентими, за відносинами з якими сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Не зважаючи на те, що обставини здійснення конкретних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" в рамках розгляду вказаного вище кримінального провадження не встановлювались, суд зауважує, що встановлені в зазначеній вище ухвалі суду обставини свідчать, що податкові та видаткові накладні виписані від ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та формування витрат є безпідставним.

За встановлених в ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 по справі №760/6919/16-к обставин вбачається, що підприємства-контрагенти позивача - ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" були зареєстровані на підставних осіб, які не мали наміру здійснення господарської діяльності, передбаченої законодавством та статутними документами підприємства.

Суд зауважує, що платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів (послуг), що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру на контрагента, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагента як добросовісного партнера, що гарантує виконання своїх зобов'язань.

Разом з тим, під час розгляду справи позивачем не подано доказів щодо перевірки ділової репутації контрагентів, не наведено конкретних обставини укладення та виконання договорів. Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності ділового листування, проведення перемов, ділових зустрічей між позивачем та задекларованими контрагентами у процесі налагодження господарських стосунків та виконання спірних операцій.

Суд зазначає, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, та в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі № К/9991/26540/11.

При розгляді даної справи суд виходить також з правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ "СІБ" до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, відповідно до якої, не належним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Також суд враховує правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 по справі №21-421а11, згідно з яким податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Ця ж правова позиція надалі була конкретизована у низці інших рішень Верховного Суду України. Зокрема, у постанові від 03.11.2015 у справі №21-4471а15 де ВСУ вказав, що ознакою дефектності первинних документів (у тому числі й податкових накладних) є пояснення посадових осіб постачальника, відібрані у рамках кримінальних справ, котрі заперечували свою участь у веденні господарської діяльності, укладанні і підписанні первинних документів.

При цьому Верховний Суд України наголосив, що сам факт того, що на момент розгляду справи стосовно посадових осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень щодо характеру укладених угод і фактичного здійснення операцій за цими угодами.

Водночас у постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №21-170а16 міститься висновок, відповідно до якого обставини, засвідчені письмовими поясненнями посадових осіб контрагентів, щодо діяльності очолюваних ними підприємств (зокрема, такі що свідчать про підписання первинних документів невстановленими особами) не можуть залишитися неврахованим судами, оскільки ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У постанові від 12.01.2016 у справі № 21-3706а15 Верховний Суд України зазначив, що господарські операції фіктивних (нелегальних) підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Також, при вирішенні справи судом встановлено, що 06.12.2016 Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Болтон Груп" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погодилась з позицією апеляційного суду про те, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічна правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 по справі № К/9901/1478/18 .

Отже, з урахуванням викладених правових позицій Верховного Суду України та Верховного Суду у подібних спорах, суд дійшов висновку, що первинні документи, виписані ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд", які були зареєстровані на підставних осіб та не мали наміру здійснення господарської діяльності, не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки вони містять недостовірні відомості про учасників господарської операцій.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що підприємства-постачальники знаходились поза межами контролю формальних (номінальних) директорів, а від імені контрагентів невідомі особи лише оформляли відповідні документи.

За таких обставин, первинні документи, виписані ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд", не можуть бути підставою для віднесення відповідних сум до податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Крім того, слід зазначити, що досудовим розслідуванням встановлено фактичну відсутність у ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" власних або орендованих складських приміщень, тощо.

Отже, відсутність у контрагентів позивача матеріально-технічних ресурсів, без яких підприємницька діяльність не може здійснюватися, об'єктивно ставлять під сумнів можливість поставки ними товарів, обсяг яких вимагав залучення до їх виконання певної кількості працівників та матеріально-технічних засобів.

Дійсно, норми Податкового кодексу України не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит від виконання податкового обов'язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов'язань, зокрема у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов'язку, при встановлених обставинах, які не підтверджують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.

Водночас, у цьому контексті позивачем не наведено пояснень щодо наявності ділової мети у виборі постачальників, які не мають власних ресурсів для здійснення продажу товарів за наявності об'єктивної можливості встановити ділові відносини з постачальниками, які такі ресурси мають, тим самим скоротивши ланцюг постачання (за рахунок виключення третьої особи у ланцюгу - перевізника), відповідно зменшивши витрати.

Крім того, позивачем не встановлювалось джерело походження та виробника продукції, придбаної у ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд".

Суд звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних за перевіряємий період відсутня інформація про здійснення придбання ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" та їх контрагентами товарів, які в подальшому були реалізовані позивачу, що унеможливлює здійснення операцій з поставки таких товарів на адресу ПП "Київоблагросервіс".

Таким чином, згідно аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено придбання одного переліку товарів (робіт, послуг) та реалізації зовсім інших товарів (робіт, послуг) .

З огляду на викладене, фактично ТОВ "Інтер Текнолоджі", ТОВ "Кортес-Плюс", ТОВ "Профбудкомплекс", ТОВ "ЄС "Європейська Будівельно-Фасадна Компанія", ТОВ "СТ Мідл", ТОВ "Ека Строй Плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Профбуд-2015", ТОВ "Будівельні технології "Кразбуд" в "ланцюгу" постачання введено в товарообіг (легалізовано) товар невідомого виробництва та виробника, з метою формування відповідної ціни та, як наслідок, формування податкового кредиту та витрат кінцевим споживачем, зокрема і для ПП "Київоблагросервіс".

З приводу посилань позивача на проведення оплати вартості придбаних товарів, суд зауважує, що саме по собі формальне перерахування коштів на розрахунковий рахунок контрагентів не є беззаперечним свідченням реальності здійснення господарської операції.

Отже, з наведеного слідує, що учасниками договірних відносин було здійснено лише обмін документами, оскільки позивач придбавав товар у контрагентів, що не мали достатніх технічних можливостей, трудових ресурсів, транспортних засобів, виробничого обладнання для виконання взятих на себе зобов'язань.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що формування податкового кредиту та витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 у справі №21-1526а15.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що здійснення продажу товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік та випливають із звичаїв ділового обороту, а тому відсутність документів на перевезення та про походження товарів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності, і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

В аспекті цього суд зауважує, що за умовами ділового звичаю при виборі контрагента суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової інспекції не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

Разом з цим, під час розгляду справи позивачем не подано доказів щодо перевірки ділової репутації контрагентів, не наведено конкретних обставини укладення та виконання договорів. Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності ділового листування, проведення перемов, ділових зустрічей між позивачем та задекларованими контрагентами у процесі налагодження господарських стосунків та виконання спірних операцій.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Отже, з урахуванням наведеного у сукупності слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх реальне виконання.

Натомість податковим органом у процесі перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованими контрагентами з огляду на брак адміністративно-господарських засобів, спрямованості дій платника на отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті.

Таким чином, перевіривши реальність виконання вказаних договорів, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ та витрат.

Окремо суд зауважує, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору, або відсутність визнання такого договору недійсним, або нікчемним саме по собі не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, податкові повідомлення-рішення податкового органу є законними і підстави для їх скасування відсутні.

Щодо доводів позивача, що податковий орган не мав права проводити перевірку, оскільки ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки, однак останньою не було доручено проводити таку перевірку Києво-Святошинській ОДПІ та дозвіл вказаній податковій інспекції не надавався, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В силу приписів п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Кодексу).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. (п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Судом встановлено, що спірна перевірка призначена на підставі ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, якою надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки суб'єктів господарювання, у т.ч. позивача.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що спірна перевірка призначена та проведена відповідачем в межах повноважень та за наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Щодо твердження позивача, що перевірка була проведена Києво-Святошинською ОДПІ, а не ГУ ДФС у Київській області, то суд зазначає, що з 01.01.2017 організацію та проведення документальних та фактичних перевірок платників податків можуть здійснювати лише контролюючі органи обласного та центрального рівнів, рішення про визначення грошових зобов'язань, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за матеріалами документальних перевірок, які розпочаті (завершені) державними податковими інспекціями до 01.01.2017 та строк винесення рішення по яких не настав, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного контролюючого органу обласного рівня.

В даному випадку, перевірка була розпочата 30.12.2016 Києво-Святошинською ОДПІ, а тому вказаний податковий орган мав право її завершити.

Крім того, слід зазначити, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті після 01.01.2017 (27.06.2017) ГУ ДФС у Київській області, як контролюючим органом обласного рівня, тобто з дотримання норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 77, 78, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Приватному підприємству "Київоблагросервіс" в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата ухвалення рішення26.03.2018
Оприлюднено11.05.2018
Номер документу73841083
СудочинствоАдміністративне
Сутьвизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Судовий реєстр по справі —810/4117/17

Ухвала від 13.12.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 21.11.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 25.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 20.09.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Ухвала від 23.07.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Ухвала від 23.07.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Лічевецький І.О.

Рішення від 26.03.2018

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 05.02.2018

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 01.12.2017

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні