Рішення

від 08.05.2018 по справі 826/16589/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 08 травня 2018 року                      № 826/16589/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві до Господарчої асоціації «Проммонтаж» простягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,- ВСТАНОВИВ: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Господарчої асоціації «Проммонтаж» (далі – відповідач), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 114,41  грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має несплачену заборгованість у розмірі 114,41 грн., яку останній самостійно узгодив за розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 1 квартал 2005 року. Ухвалою суду від 21.12.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та відповідно до п.  4 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження), а відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 19-а) направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Однак, поштове відправлення з копією ухвали суду, надіслане за адресою відповідача, зазначеною в ЄДР, повернуто без вручення. Згідно із даними поштової служби: 27.12.2017 – невдала спроба вручення; 28.12.2017 – невдала спроба вручення (не вручене під час доставки); 02.01.2018 – невдала спроба вручення (повернення). Таким чином, у даному випадку поштове відправлення не вручене з незалежних від суду причин, у зв'язку з відсутністю позивача за адресою, зазначеною у позові та ЄДР, його неявкою за поштовим відправленням. У той же час, виходячи з положень п. 4 ч. 6 ст. 251, ч. 4 ст. 124, ч. 1 ст. 127 КАС України, вважається, що в силу закону копія ухвали суду вручена належним чином. Однак, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим та на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України справа розглядається на підставі наявних матеріалів. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Як встановлено судом, фірма «Промтранс» була структурним підрозділом Господарчої асоціації «Проммонтаж» та перебувала на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві як платник страхових внесків. Відповідно до п. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон № 1105-XIV). Відповідно до положень ст. 18 Закону № 1105-XIV (в редакції на час формування відповідачем звітності - квітень 2005 року) виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами. За змістом ст. 55 Закону № 1105-XIV спори, пов'язані з реалізацією положень цього закону вирішуються у судовому порядку. Пунктом 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1105-XIV (в редакції на час формування відповідачем звітності - квітень 2005 року) було передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Статтею 46 цього Закону встановлено, що Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07. 2007 № 36, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 за № 867/14134 (далі – Інструкція № 36). Відповідно до пп. 4.12 п. 4 Інструкції № 36 страхові внески сплачуються, зокрема, страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. Таким чином, суд зазначає, що днем сплати страхових внесків, днем виникнення обов'язку сплати внесків до Фонду є день одержання коштів на оплату праці або перерахування коштів на особові рахунки працівників і не припадає на вихідний або святковий день. На це вказує і порядок застосування санкцій, передбачений Інструкцією № 36, а саме - недоїмкою вважаються не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески (п. 5.1. Інструкції № 36). При цьому, пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати (п. 5.2. Інструкції № 36). Аналогічної позиції притримується і Фонд у своїх листах від 10.07.2008 р. № 1038-07-1 та від 02.06.2008 р. № 1008-07-1. Як встановлено судом на підставі відомостей, наведених у поданій відповідачем розрахунковій відомості за 1 квартал 2005 року, сума, заявлена позивачем до стягнення є сумою заборгованості зі сплати внесків, пов'язана з несвоєчасною виплатою заробітної плати. Вказана сума не є недоїмкою та пенею, про що зазначено у звіті, відомості щодо чого не спростовуються і позивачем. Разом з тим, під час судового розгляду справи позивач не надав суду доказів того, що на день розгляду справи відповідачем сплачено заробітну сплату (отримано кошти для виплати заробітної плати) із одночасною сплатою якої у відповідача виник би обов'язок сплатити страхових внесків, як і не надано доказів того, що строк виконання вищевказаних зобов'язань настав. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на те, що позивачем не доведено виникнення у відповідача обов'язку із сплати заявлених до стягнення страхових внесків, дана сума не може вважатися недоїмкою, а також враховуючи вищевикладені висновки суду, суд не вбачає підстав для задоволення позову та, відповідно, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову. Таке застосування наведених вище норм відповідає правовій позиції ВАС України, висловленій у постанові від 06.07.2017 у справі № 814/318/17, від 25.10.2106 у справі №  1170/2а-1728/11 (К/800/35502/15; номер рішення в ЄДРСР 62528760). Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ВИРІШИВ: У задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII). Суддя                                                                                                О.А. Кармазін