Постанова

від 07.05.2018 по справі 562/3897/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 562/3897/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"07" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря Круглій В.В.,

сторін та їх представників: представника відповідача - Наумчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від "30" січня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , -

суддя в 1-й інстанції - Шуляк А.С.,

час ухвалення рішення - 15:18:19 год. 30.01.2018,

місце ухвалення рішення - м.Здолбунів,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017року ОСОБА_3Д звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненські області, в якому просив скасувати постанову у адміністративній справі № 0000227 від 25.10.2017 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 посилався на те, що 25.10 2017року інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Журик М.Є. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Постанову вважає незаконною, оскільки Фермерське господарство ім.Шевченка не порушувало вимог Земельного кодексу України, спірну земельну ділянку самовільно не займало, а користується нею на підставі договору оренди, укладеного 25.07.2006 року, строком на 10 років і який в силу п.8 Договору та ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30.01.2018 року у задоволені позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Рівненські області відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3, на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Зазначає, що згідно ст. 53-1 КУпАП відповідальність наступає за самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, фермерське господарство користується земельною ділянкою на підставі договору оренди, який є поновленим.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Судом встановлено, що 23.10.2017 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Журик М.Є. було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та складено акт обстеження земельної ділянки за межами населених пунктів території Копитківської сільської ради Здолбунівського району поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено факт проведення ряду сільськогосподарських робіт на земельній ділянці площею 30 га, право власності на яку чи право оренди у позивача відсутнє, що свідчить про факт самовільного заняття земельної ділянки.

25.10.2017 року державним інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення, яким встановлено самовільне зайняття земельної ділянки (без відповідних документів на право користування) площею 30 га за межами населених пунктів території Копитківської сільської ради Здолбунівського району, що перебуває у державній власності та розміщена на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1.

25.10.2017року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Журик М.Є. прийнято постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу сумі 340 грн. за самовільне зайняття земельної ділянки.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків щодо відсутність підстав для скасування винесеної 25.10.2017року інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Журик М.Є. постанови про накладення адміністративного стягнення згідно якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає таке.

Стаття 53-1 КУпАП визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ч.2, 3 ст.125 Земельного кодексу України (чинної на момент укладення договору) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2006 року між Здолбунівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством ім.Шевченка укладено договір оренди землі, відповідно до якого останньому було передано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя загальною площею 103,49 га. строком на 10 років.

Пунктом 8 вказаного договору передбачено, що орендар - Фермерське господарство ім. Шевченка після закінчення договору має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення його дії повідомити орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 7).

Згідно ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Частиною 5 цієї статті визначено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: - власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); - уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Тобто, якщо після закінчення строку дії договору оренди, він може бути продовжений на такий саме строк, на який цей договір укладався, за умов, якщо орендодавець проти цього не заперечує.

Верховний суд України в постанові від 25.02.2015року по справі 6-10цс 15 висловив правову позицію, згідно якої для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої зобов'язання за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Окрім зазначеного, ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена у місячний строк в обов'язковому порядку.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Здолбунівського районного відділу Рівненської регіональної філії ДП Центру "ДЗК" (який у 2006році здійснював реєстрацію договорів) за 2006рік, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, договір оренди земельної ділянки від 25.07.2006 року між Здолбунівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством ім.Шевченка (на який покликається позивач як на підставу для користування земельної ділянки) в установленому порядку не зареєстрований.

Надана суду фотокопія вказаного договору оренди від 25.07.2006року також не містить відомостей про дату, час, місце та посадову особу яка здійснила таку реєстрацію. Така фотокопія не містить і відтиску печатки установи, якою здійснено реєстрацію такого договору.

Покликаючись на обставини щодо реєстрації такого договору, позивач оригіналу договору оренди від 25.07.2006року, який би містив відтиск печатки та найменування посадової особи, що здійснила його реєстрацію суду не надав.

Не надано позивачем суду також і доказів:

- направлення на адресу орендодавця листа-повідомлення з проектом додаткової угоди стосовно наміру продовжити дію такого договору;

- доказів укладення та реєстрації додаткової угоди про поновлення дії вказаного договорів оренди.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем в супереч положень ст. 77 КАС України не доведено в установленому законом порядку обставин, на які позивач покликається, з приводу користування земельною ділянкою на законних підставах.

За наведених обставин, позивачем не спростовано доводів відповідача та висновків суду першої інстанції стосовно не проведення в установленому порядку державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 25.07.2006року та не укладення відповідної угоди про поновлення дії такого договору оренди земельної ділянки з відповідною реєстрацією.

Відтак, позивачем не доведено обставин стосовно того, що фермерське господарство ім. Шевченка використовує земельну ділянку на законній підставі - на підставі зареєстрованого договору оренди земельної ділянки та зареєстрованої додаткової угоди про поновлення дії такого договору на наступні роки.

Доводи, апеляційної скарги щодо сплати орендної плати за земельну ділянку (що перебуває у державній власності та розміщена на території Копитківської сільської ради Здолбунівського району поруч з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1) вказаних висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки зібраними у справі доказами не надається за можливе встановити обставини з приводу сплати Фермерським господарством ім.Шевченка орендної плати за вказану земельну ділянку.

Водночас, із довідки органу ДФС слідує, що позивач має значну заборгованість по сплаті орендної плати за земельні ділянки (а.с. 34-35).

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від "30" січня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "08" травня 2018 р.