15/153-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"15" червня 2007 р. Справа № 15/153-07
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Білоцерківської філії ВАТ “ВТБ Банк”, Київська обл., м. Біла Церква
до дослідного господарства “Сорокотязьке”, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Сорокотяги
про стягнення 24703,00 грн.
за участю представників:
від позивача:
- Матросова Л.В. (дов. серії ВСК № 912070 від 11.01.2006 р.);
від відповідача:
- не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи:
Акціонерний комерційний банк “Мрія” в особі Білоцерківської філії АКБ “Мрія” (далі-Позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до дослідного господарства “Сорокотязьке” (далі - відповідач) про стягнення 24703,00 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 01-04 від 06.02.2001 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р. та додаткового узгодження № 18 від 16.12.2005 р. до нього відповідачем в строк до 14.07.2006 р. не погашена заборгованість по кредиту у сумі 24703,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, загальними зборами учасників (акціонерів) АКБ “Мрія” прийнято рішення про заміну назви “Акціонерний комерційний банк “Мрія” на “Відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк”, що підтверджується протоколом № 42 від 25.01.2007 р. загальних зборів учасників (акціонерів) АКБ “Мрія” .
Згідно з п. 1. Статуту відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, затвердженого в новій редакції загальними зборами учасників (протокол № 42 від 25.01.2007 р.), зареєстрованого 26.03.2007 р. Національним Банком України та 12.04.2007 р. державним реєстратором Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації за № 10741050029002928, відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк є правонаступником всіх прав і обов'язків акціонерного комерційного банку “Мрія” (свідоцтво про реєстрацію банку № 128), створеного рішенням установчих зборів учасників банку (протокол № 1 від 18.09.1992 р.) і перейменованого в відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк” згідно з рішенням загальних зборів учасників банку від 25.01.2007 р.
Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Правонаступництво можливе на будь –якій стадії судового процесу.
З урахуванням вищенаведеного суд на підставі ст. 25 ГПК України здійснює заміну позивача –акціонерного комерційного банку “Мрія” на його правонаступника - відкрите акціонерне товариство “ВТБ Банк”.
В судовому засіданні 15.06.2007 р. представник позивача на підставі ст. 22 ГПК України надав суду заяву № 854-10В від 15.06.2007 р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 24295,31 грн. заборгованості по кредиту.
Представник відповідача в судові засідання 22.05.2007 р. та 15.06.2007 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, відповідач відзив на позов до суду не надіслав.
Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
06 лютого 2001 р. між акціонерним комерційним банком “Мрія” в особі Білоцерківської філії АКБ “Мрія” та дослідним господарством “Сорокотязьке” було укладено кредитний договір № 01-04. Відповідно до умов зазначеного Договору АКБ “Мрія” (Банк) відкриває дослідному господарству “Сорокотязьке” (Позичальник) невідновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 100000,00 грн. на строк з 06.02.2001 р. по 07.12.2001 р. зі стягненням плати за користування кредитом в розмірі 40 відсотків річних. Згідно з п. 3.1., 3.2. кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р. Банк зобов'язався надавати Позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на розрахунковий чи інший рахунок, зазначений Позичальником, при наданні відповідних документів (договір, рахунок-фактура, накладна і т.д.). Перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника здійснюється платіжним дорученням Позичальника.
Між позивачем та відповідачем укладались додаткові узгодження № 1 від 01.03.2001 р., № 2 від 10.04.2001 р., № 2 від 07.05.2001 р., № 4 від 18.06.2001 р., № 5 від 07.12.2001 р., № 6 від 29.03.2002 р., № 7 від 30.08.2002 р., № 8 від 04.09.2002 р., № 9 від 30.10.2002 р., № 10 від 28.02.2003 р., № 11 від 09.06.2003 р., № 11/1 від 01.08.2003 р., № 12 від 02.09.2003 р., № 13 від 18.11.2003 р., № 14 від 01.10.2004 р., № 15 від 12.10.2004 р., № 16 від 02.12.2004 р., № 17 від 26.08.2005 р. до кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р., згідно з якими вносились зміни у п. 1 кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р., а саме змінювались строки користування кредитом, суми кредиту та розмір відсотків за користування кредитом.
16.12.2005 р. між позивачем та відповідачем укладене додаткове узгодження № 18 до кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р., згідно з яким внесені зміни до кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р., а саме строк користування кредитом у сумі 58000,00 грн. продовжений з 16.12.2005 р. по 14.07.2006 р. з процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 16% річних.
На виконання умов кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р. позивачем згідно з платіжними дорученнями № 42 від 07.05.2001 р. на суму 35000,00 грн., № 17 від 16.03.2001 р. на суму 32270,00 грн., № 20 від 14.03.2001 р. на суму 11160,00 грн., № 60 від 25.06.2001 р. на суму 2000,00 грн., № 6 від 12.02.2001 р. на суму 100000,00 грн. № 16 від 01.03.2001 р. на суму 11550,00 грн., № 34 від 11.04.2001 р. на суму 20000,00 грн. № 52 від 18.06.2001 р. на суму 10000,00 грн., № 58 від 22.06.2001 р. на суму 1000,00 грн. та № 56 від 20.06.2001 р. на суму 7000,00 грн., перераховані відповідачу кредитні кошти у сумі 229980,00 грн.
Відповідачем в порушення умов п. 4.2. кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р. та додаткових угод до нього, в строк до 14.07.2006 р. не виконані зобов'язання по поверненню кредиту в повному обсязі.
Позивачем на адресу відповідача була направлений лист № 926-ЮВ від 05.07.2006 р. з вимогою сплатити заборгованість по кредиту у сумі 30016,00 грн.
Відповідач відповіді на вимогу не надав, проте частково сплатив позивачу заборгованість по кредиту.
Також, відповідачем, в рахунок повернення заборгованості по кредиту за кредитним договором № 01-04 від 06.02.2001 р. сплачено позивачу 407,69 грн., що підтверджується випискою від 05.10.2006 р. з банківського рахунку позивача.
Заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту за кредитним договором № 01-04 від 06.02.2001 р. у сумі 24295,31 грн. станом на час прийняття рішення залишилась несплаченою.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України про Договір позики, якщо інше не встановлено законодавством і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, оскільки відповідач на час прийняття рішення в порушення умов кредитного договору № 01-04 від 06.02.2001 р. та додаткових угод до нього в строк до 14.07.2006 р. не повернув позивачу кредит в сумі 24295,31 грн., то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у сумі 24295,31 грн. підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 33, 75, 82-85 ГПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з дослідного господарства “Сорокотязьке” (09155, Київська область, Білоцерківський р-н, с. Сорокотяги, код 30353167) на користь відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Білоцерківської філії ВАТ “ВТБ Банк” (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 4, код 21685114) 24295,31 грн. (двадцять чотири тисячи двісті дев'яносто п'ять грн. 31коп.) заборгованості по кредиту, 242,95 грн. (двісті сорок дві грн. 95коп.) витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 21.06.2007 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 15.06.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 738438 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Рябцева О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні