Рішення

від 03.05.2018 по справі 173/477/18

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/477/18

Провадження №2/173/536/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої - судді Петрюк Т.М.

При секретарі - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування до відповідачів ОСОБА_2, та ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 березня 2018 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в спрощеному судовому засіданні без виклику сторін на 03 травня 2018 року.

Відповідачами в установлений строк відзив на позовну заяву не наданий

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку (пай 481 ) площею 7.5497 га., кадастровий номер 1221084100-01-061-0481 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4, померлої 29 січня 2017 року

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне : 29.01.2017 року померла його дружина ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, з якою він проживав разом за однією адресою: вул. 40 років Перемоги.12 с. Дмитрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області

Після смерті дружини залишилось спадкове майно, в тому числі і земельна ділянка (пай 481) площею 7.5497 га., кадастровий номер 1221084100-01-061-0481 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі державного акту серії ЯА № 182154 від 21.06.2006 року .

Він є єдиним спадкоємцем після смерті дружини. Так як їх спільна донка -відповідач ОСОБА_2, яка була зареєстрована за тією ж адресою, також має право на спадщину, що залишилась після смерті матері, так як була на день смерті зареєстрована разом зі спадкоємцем. Але донька на спадщину не претендує та з цією метою подала заяву до нотаріальної контори м. Подольська Московської області РФ 18 січня 2018 року.

Після смерті дружини він 12.02.2018 року звернувся до нотаріальної контори, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, постановою державного Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 12.02.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на зазначену вище земельну ділянку в зв'язку з тим, що за зазначеною адресою зареєстрована і його донька, яка також має право на спадщину за законом як спадкоємець першої черги, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні з викликом сторін.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Від відповідача ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника ОСОБА_3 сільської ради.

Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась. про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином

Третя особи, що не заявляє самостійних вимог: представник відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області пояснення на позовну заяву не надав. В судове засідання не з'явився.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що 29.01.2017 року померла дружина позивача ОСОБА_4, з якою позивач проживав разом за однією адресою: вул. 40 років Перемоги.12 с. Дмитрівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області. що підтверджується копіями свідоцтв про одруження та про смерть, а також довідкою ОСОБА_3 сільської ради.

Після смерті ОСОБА_4, залишилось спадкове майно в тому числі і земельна ділянка (пай 481) площею 7.5497 га., кадастровий номер 1221084100-01-061-0481 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі державного акту серії ЯА № 182154 від 21.06.2006 року, що підтверджується копією Державного акту про право приватної власності на земельну ділянку (пай)

12.02.2018 року позивачем подано до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, постановою державного Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 12.02.2018 року йому було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на зазначену вище земельну ділянку в зв'язку з тим, що за адресою померлої зареєстрована донька позивача та померлої ОСОБА_4, - відповідач ОСОБА_2, яка є також спадкоємцем першої черги та протягом 6-ти місячного строку заяви про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не подала, тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, за життя була власником земельної ділянки площею (пай 481) площею 7.5497 га., кадастровий номер 1221084100-01-061-0481 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі державного акту серії ЯА № 182154 від 21.06.2006 року, що підтверджується копією державного акту про право приватної власності на земельну ділянку (пай)

Судом встановлено, що позивач є чоловіком померлої та спадкоємцем за законом першої черги. Крім позивача іншим спадкоємцем за законом першої черги є донька позивача та померлої ОСОБА_4, - ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, бажає прийняти спадщину після померлої дружини ОСОБА_4, та подав заяву про видачу йому свідоцтва про право на спадщину. Але отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як є ще один спадкоємець першої черги ОСОБА_2, яка була зареєстрована на день смерті з померлою, та протягом 6-ти місячного строку не подала заяву про відмову від спадщини.

Проте, судом встановлено, що донька позивача та померлої ОСОБА_5, - ОСОБА_2, 18.01.2018 року подала заяву до державного нотаріуса м. Подальська Московської області РФ., згідно якої підтвердила, що їй відомо про відкриття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 З заявами про поновлення строку на прийняття спадщини вона звертатись до суду не буде та не заперечує проти отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 Дана заява посвідчена державним нотаріусом ОСОБА_6, нотаріального округу м. Подольська Московської області та зареєстрована в реєстрі за № 50/250-н/50-2018-1-29, що підтверджується копією заяви.

Таким чином судом встановлено, що другий спадкоємець першої черги - відповідач ОСОБА_2, хоч протягом 6-ти місячного строку заяви про відмову від спадщини не подала, але на даний час не претендує на спадщину, що залишилась після смерті матері, та не заперечує проти отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину. Тобто в належній формі виразила свою волю щодо відмови від прийняття спадщини.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму верховного суду України № 5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав - потреба у такому способі захисту права власності, як визнання права власності, виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами, або ними оспорюється.

Враховуючи, що позивач є чоловіком померлої, тобто спадкоємцем першої черги, інший спадкоємець першої черги відмовився від прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що позивач є єдиним спадкоємцем майна померлої.

За наведених вище обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги у відповідності із обраним позивачем способом захисту порушених прав, який передбачений нормами ЦК України та з яким погоджується суд, та визнати за спадкоємцем ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку (пай 481) площею 7.5497 га., кадастровий номер 1221084100-01-061-0481 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, яка належала померлій на підставі державного акту серії ЯА № 182154 від 21.06.2006 року, в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4, померлої 29.01.2017 року

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 2162. грн., суд вважає за можливе покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку (пай 481) площею 7.5497 га., кадастровий номер 1221084100-01-061-0481 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4, померлої 29 січня 2017 року.

Понесені позивачем судові витрати в загальній сумі 2162.00 грн., покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасники справи, яким копія рішення не була вручена у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної копії рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 03 травня 2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване: 03.05.2018

Оприлюднене: 08.05.2018

Дата набрання законної сили: 05.06.2018