Рішення

від 27.04.2018 по справі 210/5660/16-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5660/16-ц

Провадження № 2/210/483/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"27" квітня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 металургійного інституту Національної металургійної академії України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду 19 грудня 2016 року із вищезгаданим позовом, в якому просить зобов'язати ОСОБА_3 металургійний інститут Національної металургійної академії України провести розрахунок та виплату йому коштів, передбачених ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на його утримання за період навчання на 5 курсі 2016-2017 навчальний рік у ОСОБА_3 металургійному інституті Національної металургійної академії України.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він має статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв'язку з чим перебував на повному державному забезпеченні. У 2013 році вступив на навчання до ОСОБА_3 металургійного інституту Національної металургійної академії України на факультет Машинобудування та 30 червня 2016 року здобув ступінь бакалавра. З вересня 2016 року він продовжив навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст , однак йому припинено виплату грошових коштів передбачених ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на його утримання за період навчання та на його звернення до відповідача, роз'яснено, що повне державне забезпечення припинено у зв'язку з закінченням навчання після отримання диплому бакалавра. Позивач вважає, що відповідач зобов'язаний провести розрахунок та виплату грошових коштів, тому звернувся до суду з цим позовом.

Позивач в судовому засіданні присутнім не був, скориставшись правом представництва.

Представник позивача ОСОБА_2, - ОСОБА_4 (договір №32 на надання юридичних послуг від 16 грудня 2016 року, ордер серії ДП №000006 від 16 грудня 2016 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №0266 від 11 вересня 1993 року (а.с.27, 28, 30) при розгляді справи присутньою не була, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, будучи присутньою у попередніх судових засіданнях надала пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 металургійний інституту Національної металургійної академії України, - ОСОБА_5 (договір про доручення на ведення цивільної справи у суді від 20 лютого 2017 року, довіреність №01-20/76 від 15 лютого 2017 року (а.с.93-94, 95) при розгляді справи також присутнім не був, будучи присутнім у попередніх судових засіданнях проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з підстав, викладених у наданих до суду 20 лютого 2017 року письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.48-51), у зв'язку із чим просив відмовити у їх задоволенні.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство у порядку позовного провадження здійснюється за правилами загального та спрощеного провадження.

Враховуючи зазначене і положення ст.ст.19, 258-260, 274 ЦПК України, 02 лютого 2018 року судом постановлено ухвалу про подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Положеннями ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Таким чином, позивач належними і допустимими доказами повинен був довести наявність законних підстав для зобов'язання відповідача провести розрахунок та виплату йому коштів, передбачених ст.8 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на його утримання за період навчання на 5 курсі 2016-2017 навчальний рік у ОСОБА_3 металургійному інституті Національної металургійної академії України.

Так, з наявних письмових матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4, 5), має статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с.6).

Станом на день звернення до суду позивачу виповнилося 25 років (а.с.4).

Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування; особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування (ст.1 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , - далі Закон).

Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів (ч.3 ст.8 Закону).

Законом України Про вищу освіту від 17 січня 2002 року №2984-ІІІ (втратив чинність на підставі Закону України Про вищу освіту від 01 липня 2014 року №1556-VII) статтею 6 було встановлено наступні освітньо-кваліфікаційні рівні, яким відповідають освітні рівні: молодший спеціаліст - неповна вища освіта , бакалавр - базова вища освіта , спеціаліст і магістр - повна вища освіта .

Закон України Про вищу освіту від 01 липня 2014 року №1556-VII (чинний) не містить термінів неповна , базова чи повна вища освіта , а запроваджує новий підхід, згідно з яким кожен ступінь вищої освіти (молодший бакалавр, бакалавр, магістр) є самодостатніми і не вважається неповним чи базовим у порівнянні з повним рівнем вищої освіти.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 Закону України Про вищу освіту (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий) рівень; науковий рівень. Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії; 5) доктор наук.

Позивач ОСОБА_2 з 01 вересня 2013 року навчався на денній формі Державного вищого навчального закладу ОСОБА_3 національний університет (а.с.19), який закінчив у 2016 році та здобув ступінь бакалавра за напрямом машинобудування та отримав диплом бакалавра (а.с.20).

Бакалавр, - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти (ст.5 Закону України Про вищу освіту в редакції чинній на день виникнення правовідносин).

Встановлюються такі види документів про вищу освіту (наукові ступені) за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії; диплом доктора наук (ст.5 Закону України Про вищу освіту в редакції чинній на день виникнення правовідносин).

Наказом ДВНЗ ОСОБА_3 національний університет Про завершення навчання від 30 червня 2016 року №109с наказано: присудити ступені/освітньо-кваліфікаційні рівні за спеціальностями/напрямами, спеціалізаціями, професійні кваліфікації, видати документи про вищу освіту особам згідно з додатком та відрахувати їх з числа студентів (слухачів, курсантів) навчального закладу 30 червня 2016 року у зв'язку із завершенням навчання за освітньо-професійними (освітньо-науковими) програмами, в тому числі ОСОБА_2 (а.с.75-, 76-77).

Отже, особа, яка здобула ступінь бакалавра та отримала відповідний документ про вищу освіту, вважається особою, яка закінчила вищий навчальний заклад.

Позивач ОСОБА_2 02 серпня 2016 року зарахований на навчання до ДВНЗ ОСОБА_3 національний університет що підтверджується витягом з протоколу №28 засідання приймальної комісії ДВНЗ ОСОБА_3 національний університет від 02 серпня 2016 року, наказом Про зарахування на навчання №920су від 02 серпня 2016 року та додатком до нього та іншим (а.с.78-83), з яких вбачається, що ОСОБА_2 зараховано на бюджет (а.с.84-88).

На підставі наказу Про продовження навчання студентів у ОСОБА_3 металургійному інституті національної металургійної академії України №1120су від 31 серпня 2016 року на виконання пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 січня

2016 року №51-р ОСОБА_4 питання реорганізації вищих навчальних закладів , пункту 2 наказу Міністерства освіти і науки України від 22 березня 2016 року №298 Про реорганізацію Державного вищого навчального закладу ОСОБА_3 національний університет відраховано студентів денної форми навчання ОСОБА_3 металургійного інституту ДВНЗ КНУ 01 вересня 2016 року у зв'язку з ліквідацією (реорганізацією) та продовженням навчання у ОСОБА_3 металургійному інституту Національної металургійної академії України, в тому числі ОСОБА_2 (а.с.89-92).

З 01 вересня 2016 року позивач ОСОБА_2 є студентом першого курсу освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст , групи МО-16-1с, денної форми навчання факультету металургійних процесів та обладнання ОСОБА_3 металургійного інституту Національної металургійної академії України (а.с.17).

У зв'язку з тим, що студентам денної форми навчання з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з 01 вересня 2016 року припинено соціальні виплати, позивач 11 листопада 2016 року підписав колективне звернення до адміністрації Національної металургійної академії України (а.с.11).

Листом в.о. директора КМІ НМетАУ №01/37-91 від 17 листопада 2016 року роз'яснено, що підставою припинення соціальних виплат, є вік студентів (більше 23 років), отримання кваліфікації бакалавр та у зв'язку з відсутністю чіткої відповіді, на якому рівні вважати освіту повною у новому Законі України Про вищу освіту (а.с.12).

Листами Міністерства освіти і науки України роз'яснено, що особи, яким виповнилося 23 роки, уже не відносяться до категорії осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та при вступі на навчання для здобуття ступеня магістра не мають правових підстав для зарахування на повне державне забезпечення, незалежно від того вступають вони на навчання до іншого навчального закладу чи до того, в якому здобули ступінь бакалавра (а.с.65-74).

Пунктом 7 ч.1 ст.4 Закону України Про вищу освіту (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) для реалізації права на вищу освіту особами, які потребують соціальної підтримки відповідно до законодавства, здійснюється повне або часткове фінансове забезпечення їх утримання у період здобуття ними вищої освіти за кожним освітнім рівнем.

Отже, законодавством передбачено надання повного або часткового фінансового забезпечення утримання осіб, які потребують соціальної підтримки відповідно до законодавства, у період здобуття ними вищої освіти за кожним освітнім рівнем. Однак, позивачу виповнилося 23 роки, тому він не відноситься до категорії осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, отримав вищу освіту, тому при вступі на навчання для здобуття наступного ступеня, - магістра (у віці 25 років), не має правових підстав для зарахування на повне державне забезпечення, незалежно від того вступає він до іншого навчального закладу чи до того, в якому здобув ступінь бакалавра.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Оскільки позивача при звернення до суду звільнено від сплати судового збору в сумі 551,20 гривня, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 263 ЦПК України, ЗУ Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , ЗУ Про вищу освіту , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 металургійного інституту Національної металургійної академії України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, - залишити без задоволення.

Судові витрати в сумі 551,20 гривня віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п.3334602792, місце проживання: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Галенко, 4/32;

- відповідач: ОСОБА_3 металургійний інститут Національної металургійної академії України, код ЄДРПОУ:40787933, місце розташування: 50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, 5.

Суддя: Н. Ю. Вікторович