Ухвала

від 07.05.2018 по справі 140/1706/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 140/1706/17

Провадження №11-кп/772/355/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: ОСОБА_2 ,

суддів : ОСОБА_3 , ОСОБА_4

зі секретарем: ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6

обвинуваченої ОСОБА_7

розглянув 07 травня 2018 року у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016020000000175 від 20.05.2016 року за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 13.12.2017, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та жительку АДРЕСА_1 , українку, громадянку України, раніше несудиму, маючу на утриманні трьох неповнолітніх дітей,

Визнано винною за ч.2 ст. 197-1 КК України і призначено покарання у виді у вигляді одного року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання з іспитовим строком один рік. На підставі ст.76 КК України зобов`язано ОСОБА_7 повідомляти про зміну свого постійного місця проживання уповноважений орган з питань пробації. Звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання на підставі п. "В"ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22.12.2016 року. Цивільний позов задоволено та стягнуто з фермерського господарства «Катлен (код за ЄРДПУО 36788538, юридична адреса: вул. Бугова, 10, с. Никифорівці Немирівського району Вінницької області, 22821) на користь бюджету Немирівського району (21080600 р/р № 31116102700380, ГУДКС у Вінницькій області код МФО 802015 код ЄДРПОУ 37336738) шкоду у розмірі 10309 грн. 87 коп.

Встановив :

Згідно вироку суду першої інстанції, Фермерське господарство «Катлен» в особі голови, ОСОБА_7 , у 2010 році уклало з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 усні договори оренди земельних ділянок приватної власності з кадастровими номерами 0523085900:01:001:0201, 0523085900:01:001:0202, 0523085900:01:001:0203 загальною площею 6,2865 га., що розташовані на території Никифоровецької сільської ради Немирівського району.

У подальшому, ОСОБА_7 маючи намір на збільшення площі використовуваного масиву земельних ділянок, шляхом самовільного захоплення суміжних земель, свідомо відхиляючись від документації із землеустрою щодо встановлення меж орендованих земельних ділянок в натурі, та достовірно знаючи про відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу фермерському господарству земель державної власності у власність або користування, організувала обробіток частини суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 0523085900:01:001:0634, що розташована на території Никифоровецької сільської ради Немирівського району Вінницької області, за межами населеного пункту.

Так, ОСОБА_7 в кінці березня на початку квітня 2016 року, надала вказівку ОСОБА_12 на розорювання та засівання орендованих господарством ділянок та частини вищезазначеної ділянки сільськогосподарськими культурами.

На виконання вказівки голови фермерського господарства ОСОБА_12 в кінці березня на початку квітня 2016 року використовуючи трактор марки МТЗ-80 д.н.з. « НОМЕР_1 » з сівалкою точного висіву здійснив засівання частини самовільно захопленої земельної ділянки рослинами ячменю площею 1,41 Га.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради депутатів «Про взяття під охорону пам`ятників археології, історії та мистецтва місцевого значення» № 96 від 17.02.1983 на земельній ділянці з кадастровим номером 0523085900:01:001:0634 розташована пам`ятка археології місцевого значення: «Поселення предскіфського і черняхівського періоду VІІІ-VII тис. до н.е», що в силу ст. 53 Земельного кодексу України відносить указану ділянку до земель історико-культурного призначення та надає статус особливо цінних земель.

Своїми умисними діями, ОСОБА_7 заподіяла державі матеріальної шкоди, розмір якої відповідно до розрахунку здійсненого на підставі «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. N 963 становить 10309 грн. 87 коп.

В апеляційній скарзі із доповненнями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 13.12.2017 стосовно ОСОБА_7 за ч.2 ст. 197 - 1 КК України через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та ухвалити новий вирок, яким стягнути із фермерського господарства «Катлен» на користь держави судовий збір у розмірі 1600 грн. та виключити з резолютивної частини покладення на засуджену ОСОБА_7 обов`язку у вигляді « повідомляти повноважений орган з питань пробації про зміну свого постійного місця проживання».

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» заподіяння до суду позовної заяви та іншої заяви, передбачених процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

На підставі п.6 ст. 5 зазначеного Закону під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

Отже, оскільки кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо стягнення судового збору при розгляді цивільного позову у кримінальному провадженні, такий збір підлягає справленню на підставах, визначених ст. 88 ЦПК України, та у даному кримінальному провадженні має бути стягнутий із відповідача ФГ «Катлен» на користь держави при ухваленні вирку, про що не зазначено Немирівським районним судом.

Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу прокурора просив її задовольнити, обвинуваченої ОСОБА_13 , яка заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним, є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Однак, як вірно зазначив прокурор у своїй апеляційній скарзі, ухвалюючи вирок відносно ОСОБА_7 та задовольняючи цивільний позов суд першої інстанції, у порушення вимог ст. ст. 128, 374 КПК України, не прийняв рішення про стягнення судового збору з фермерського господарства «Катлен».

Так, відповідно до вимог ст. 374 КПК України суд, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку, поряд з іншими, ухвалю є рішення про цивільний позов, інші майнові стягнення і підстави цих рішень; про відшкодування процесуальних витрат та рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурором в інтересах держави в особі Вінницької обласної державної адміністрації до Фермерського господарства « Катлен» заявлено цивільний позов про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Вироком Немирівського районного суду від 13.12.2017 відносно ОСОБА_7 указаний позов прокурора задоволено в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченим процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

На підставі п.6 ст. 5 зазначеного Закону під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору.

Як зазначено в ч.3 ст. 88 УПК України та у п. 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, оскільки кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо стягнення судового збору при розгляді цивільного позову у кримінальному провадженні, такий збір підлягає справленню на підставах, визначених ст. 88 ЦПК України, та у даному кримінальному провадженні має бути стягнутий із відповідача ФГ «Катлен» на користь держави при ухваленні вирку, про що не зазначено судом першої інстанції.

Крім того, відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах , установлених у санкції статті(санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Згідно з ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Статтею 76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Однак, судом першої інстанції всупереч вищевказаним вимогам кримінального закону на засуджену покладено обов`язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого постійного місця проживання, що не передбачено п.2 ч.1 ст. 76 КК України.

Оскільки Немирівським районним судом при ухваленні вироку стосовно ОСОБА_7 допущено порушення вимог статей 128, 374 КПК України, які перешкодили йому постановити законний та обґрунтований вирок, а тому вирок суду підлягає зміні.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, прийшов до висновку, що вирок Немирівського районного суду від 13.12.2017 підлягає зміні в частині стягнення судового збору та призначення покарання.

Керуючись ст. ст. 404, 405,407,408, 412, 418, 419 КПК України, апеляційний суд ,-

Постановив:

Апеляційну скаргу із доповненнями прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 13.12.2017 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої за ч.2 ст. 197-1 КК України змінити в частині стягнення судового збору та призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_7 .

Стягнути з фермерського господарства «Катлен» ( код за ЄДРПОУ 36788538, юридична адреса: вул.Бугова,10, с. Никифорівці Немирівського району Вінницької області,22821) на користь держави судовий збір у розмірі 1600 грн.

Виключити з резолютивної частини вироку покладення на засуджену ОСОБА_7 обов`язку у вигляді « повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого постійного місця проживання».

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом:

Суддя: