Рішення

від 03.05.2018 по справі 285/768/18

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/768/18

провадження у справі №2/0285/586/18

03 травня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград - Волинський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташків Т.Б. за участі секретаря судового засідання Медяної І.В. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: представник не прибув,

розглянувши заочно у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Гульськ-водоканал Гульської сільської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

2 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом та уточнивши позовні вимоги остаточно просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату в сумі 15 608 грн. 80 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня його звільнення до дня ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позову зазначає, що з 6 липня 2016 рік він був прийнятий на роботу у комунальне підприємство Гульськ-водоканал Гульської сільської ради (далі - КП Гульськ-водоканал ) на посаду слюсара-машиніста. 14 червня 2017 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади згідно із п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін). У період роботи позивача на підприємстві з грудня 2016 року і до дня його звільнення комунальне підприємство нараховувало, але невиплачувало позивачу заробітну плату в сумі 18 068 грн. 80 коп.

В судовому засіданні позивач пояснив, що з грудня 2016 року і до дня його звільнення комунальне підприємство нараховувало, але невиплачувало позивачу заробітну плату в сумі 18 068 грн. 80 коп., однак КП Гульськ-водоканал виплатило позивачу частину заборгованості по заробітній платі в розмірі 3 000 грн., а тому позивач, уточнивши свої позовні вимоги, остаточно просить суд стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату в сумі 15 608 грн. 80 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з дня його звільнення до дня ухвалення судового рішення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 6 липня 2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у КП Гульськ-водоканал ) на посаду слюсара-машиніста. 14 червня 2017 року позивача звільнено з роботи (за угодою сторін) згідно із п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с. 4).

Відповідно до довідки КП Гульськ-водоканал від 14 червня 2017 року нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за період з грудня 2016 року до травня 2017 року в сумі становить 18 068 грн. 80 коп., при цьому нарахована заробітна плата за квітень 2017 року - 3 975 грн. 24 коп., а за травень 2017 року - 3200 грн. (а.с. 11).

У судовому засідання позивач підтвердив, що КП Гульськ-водоканал виплатило йому 3 000 грн. у рахунок погашення заборгованості по заробітній платі. Крім того зазначив, що його режим роботи було встановлено наступним чином: 1 робочий день через 3 вихідні дні, при цьому робочий день складав 24 години (добу).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що передбачає можливість заробляти собі на життя роботою, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За змістом частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що підприємство в день звільнення позивача (14 червня 2017 року), не здійснило виплату останньому наявної заборгованості із заробітної плати, чим порушило вимоги законодавства щодо виплати заробітної плати. Доказів про виплату позивачу заборгованості із заробітної плати у повному обсязі суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у розмірі 15 608 грн. 80 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Установивши, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Оскільки з вини роботодавця позивачу в день його звільнення не було виплачено заборгованість із заробітної плати, відомості про оспорювання відповідачем розміру такої заборгованості відсутні , а доказів виплати роботодавцем заборгованості по заробітній платі позивачу суду не надано, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з дня звільнення до дня ухвалення судового рішення.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що відповідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до довідки КП Гульськ-водоканал , ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за квітень 2017 року - 3 975 грн. 24 коп., а за травень 2017 року - 3200 грн. Кількість робочих днів позивача у квітні 2017 року складав 8 діб (192 год.), а у травні 2017 року - 8 діб (192 год.) Середньогодинна заробітна плата позивача за ці два місяці становить: 18 грн. 69 коп. (7 175 грн. 24 коп. ? 384 години (16 діб ).

Оскільки середньогодинна заробітна плата позивача складає 18 грн. 69 коп., то з підприємства на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 36 333 грн. 36 коп. (18 грн. 69 коп. ? 1944 години (81 доба) з дня звільнення до дня ухвалення судового рішення (з 14 червня 2017 року до 3 травня 2018 року).

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства Гульськ-водоканал Гульської сільської ради ( ЄДРПОУ 38924239 вул. Варшавська, 4, с. Гульськ, Новоград-Волинський район) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Залізнична, 46, с. Гульськ, Новоград-Волинський район):

заборгованість по заробітній платі - 16608 (шістнадцять тисяч шістсот вісім) гривень 80 копійок з відрахуванням податків та зборів.

середній заробіток за час затримки розрахунку починаючи з 15 червня 2017 року по день ухвалення судового рішення - 36333 (тридцять шість тисяч триста тридцять три) гривні 36 копійок, з відрахуванням податків та зборів.

Стягнути з комунального підприємства Гульськ-водоканал Гульської сільської ради ( ЄДРПОУ 38924239 вул. Варшавська, 4, с. Гульськ, Новоград-Волинський район) в дохід держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України та може бути переглянуте судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляці йного суду Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подають учасниками справи через відповідні суди, а саме Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області.

Рішення складено в повному обсязі та підписано 7 травня 2018 року.

Суддя Т.Б. Сташків