ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 50/563
09.12.09
За позовом прокурора Перемишлянського району в інтересах держави в особі Свірзької сільської ради
до закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок"
про стягнення 12 084,10 грн.
За зустрічним позовом закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок"
до Свірзької сільської ради
про визнання недійсним договору
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від прокуратури Морозов В.Ю.
Від Свірзької сільської ради не з’явився
Від ЗАТ "Український
мобільний зв"язок" Петиченко І.В.(дов. від 24.07.2009)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Прокурор Перемишлянського району в інтересах держави в особі Свірзької сільської ради звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості по договору про розміщення вежі з антенно-фідерними пристроями РРЛ і мобільного зв"язку та металевого контейнера з обладнанням мобільного радіотелефонного та радіорелейного зв"язку № 113/820 від 01.02.2006 у розмірі 12 084,10 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2009 порушено провадження у справі №50/563 та призначено до розгляду на 29.07.2009.
Представники прокуратури та позивача в судове засідання 29.07.2009 не з’явилися, представник прокуратури витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від позивача через канцелярію суду 27.07.2009 надійшли витребувані докази та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача у зв"язку з тим, що в сільській раді немає коштів на відрядження представника до Киева.
В судове засідання прибув представник відповідача, дав пояснення по справі та подав клопотання про продовження строку розгляду справи на строк більший, ніж це передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи було відкладено на 16.09.2009.
16.09.2009 розгляд справи не відбувся у зв"язку з хворобою судді, оголошена перерва на 30.09.2009.
30.09.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розгляд справи було відкладено на 19.10.2009.
19.10.2009 в судове засідання прибув представник прокуратури і дав додаткові пояснення по справі.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явилися, витребувані судом докази не подали.
Від позивача через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.
Розгляд справи було відкладено на 02.11.2009.
02.11.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.
Через канцелярію суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.
Представник прокуратури заявив, що не отримував копію зустрічної позовної заяви.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, витребувані судом докази не подав.
Розгляд справи було відкладено на 23.11.2009.
23.11.2009 в судове засідання прибув представник відповідача і дав додаткові пояснення по справі.
Представники позивача та прокуратури в судове засідання не з’явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Судом встановлено, що прокурор та позивач не виконали вимог попередньої ухвали суду, а саме не подали письмових пояснень по суті заявленої зустрічної позовної заяви.
Розгляд справи було відкладено на 09.12.2009.
09.12.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.
Представник відповідача заявив про необхідність прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову, що був поданий відповідачем 02.11.2009.
В своєму зустрічному позові ЗАТ "Український мобільний зв"язок" просить визнати недійсним договір № 113/820 від 01.02.2006, за неналежне виконання якого позивач за первісним позовом просить стягнути з позивача за зустрічним позовом заборгованість.
Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов"язаний з первісним.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши думку представників сторін, прийшов до висновку, що подані сторонами по справі № 50/563 обидва позови (первісний та зустрічний) взаємно пов"язані підставами та поданими доказами і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. У зв'язку з наведеним суд прийняв зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
27.11.2009 від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву, в яких позивач просить відмовити ЗАТ "Український мобільний зв"язок" в задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача за первісним позовом за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позови(первісний та зустрічний), об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.02.2006 між Свірзькою сільською радою (далі –позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, власник за договором) та закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв"язок"(далі-відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, ЗАТ «УМЗ»за договором) було укладено договір № 113/820(далі-договір).
Відповідно до п. 1.1 договору власник надає ЗАТ «УМЗ»право розміщення вежі з антенно-фідерними пристроями РРЛ та мобільного зв’язку та металевого контейнера з обладнанням мобільного радіотелефонного та радіорелейного зв’язку за адресою: Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Свірж. Право розміщення надається строком на 11 місяців з 01.02.2006 по 31.12.2006.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що якщо ні одна із сторін не заявила про припинення або зміну цього договору письмово за 3 місяці до закінчення строку його дії, договір вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Як свідчать матеріали справи жодна із сторін договору не заявила у встановлений строк про його розірвання. Таким чином суд вважає, що договір продовжувався на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Аналіз умов договору дає підстави вважати, що укладений сторонами договір є договором про надання послуг.
Згідно з п. 2.1. договору вартість плати за розміщення обладнання вказаного в п. 1.1. складає 700,00 грн. без ПДВ за базовий місяць. Розмір плати за кожний наступний місяць визначається власником шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п. 2.4. договору щомісячно до 10 числа місяця, наступного за місяцем оплати, власник надає ЗАТ «УМЗ»всі рахунки на повний обсяг обумовлених договором платежів за минулий місяць та актом наданих послуг.
Пунктом 2.5. договору встановлено, що ЗАТ «УМЗ»здійснює оплату згідно рахунку власника протягом десяти банківських днів з моменту його отримання, шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок власника.
Позивач за первісним позовом на виконання умов п. 2.4. договору виставляв відповідачу за первісним позовом рахунки на оплату послуг(копії в матеріалах справи), однак з 01.01.2008 в порушення п. 2.5. договору оплата отриманих послуг ЗАТ «УМЗ»не проводилась.
У зв’язку з невиконанням ЗАТ «УМЗ»взятих на себе зобов’язань, позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача за первісним позовом претензію, яка, як свідчать матеріали справи, була залишена без відповіді.
У своїй зустрічній позовній заяві ЗАТ «УМЗ»зазначає, що 01.02.2007 воно уклало договір оренди землі LVI SVI PRM № 10 з Перемишлянською районною державною адміністрацією Львівської області, оскільки відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Факт встановлення вежі за межами села Свірж, на думку позивача за зустрічним позовом, підтверджується розпорядженнями голови Перемишлянської районної державної адміністрації Львівської області від 11.07.2006 № 318 та від 13.11.2006 № 609, висновком Держкомзему від 12.09.2006 №1048, рішенням Свірзької сільської ради від
14.04.2006 № 9, в яких вказано, що земельна ділянка для розміщення контейнера та
вежі ЗАТ «УМЗ»знаходиться на території двору СТзОВ «Свірж»за межами села
Свірж Свірзької сільської ради.
Однак, вищезазначене жодним чином не свідчить про розірвання договору № 113/820 від 01.02.2006, що був укладений між Свірзькою сільською радою та закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв"язок". Тобто, договірні відносини за цим договором продовжували існувати, відповідно позивач за первісним позовом продовжував надавати послуги, а у ЗАТ «УМЗ»зобов’язане сплачувати ці послуги на умовах договору.
Щодо вимоги позивача за зустрічним позовом розірвати договір № 113/820 від 01.02.2006, то суд зазначає таке:
Свірзька сільська рада зі своєї сторони виконала умови договору № 113/820 від 01.02.2006 і дозволила позивачу за зустрічним позовом встановити своє обладнання. Крім того Свірзька сільська рада дала своє погодження 14.04.2006 у вигляді рішення І сесії V демократичного скликання сільської ради №9 на погодження місця розташування земельної ділянки для розміщення контейнера та вежі стільникового зв'язку орієнтовною площею 0,0225 га для подальшого укладення Перемишлянською районною державною адміністрацією договору оренди земельної ділянки( вказане рішення матеріалах справи). Отже сторонами визнавався договір і виконувався у повному обсязі, тому підстав для визнання його недійсним немає.
Договір №113/820 від 01.02.2006 немає нічого спільного з договором оренди земельної ділянки. Відповідно до Земельного кодексу України договір оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій реєстрації у відділенні державного земельного
кадастру . Посилання позивача на те, що сторонами при укладенні договору №113/820 від 01.02.2006 року недотримано вимог ст. 215 та ч.1-3,5, 6 ст.203 ЦК України не відповідає дійсності.
Крім того з пояснень представників сторін суд дійшов висновку, що ініціатором укладення договору №113/820 від 01.02.2006 було саме ЗАТ «Український мобільний зв'язок», воно надало сільській раді проект названого договору, який сьогодні
сам оспорює. Також пояснення представників сторін дають суду підстави вважати, що сторонами цей договір був всесторонньо обговорений і погоджений, в результаті чого неухильно виконувався до 31.12.2007.
Суд ще раз наголошує, що умовами договору № 113/820 від 01.02.2006 встановлено порядок його розірвання. З матеріалів справи та з пояснень представників сторін вбачається, що станом на день розгляду справи до позивача за первісним позовом не надходила пропозиція ЗАТ «Український мобільний зв'язок»про розірвання договору.
Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем за первісним позовом взятих на себе господарських зобов’язань. Враховуючи положення договору № 113/820 від 01.02.2006 й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем за первісним позовом зобов’язань, що виникли за вказаним договором про надання послуг та про їх порушення з боку відповідача за первісним позовом в частині повної та своєчасної оплати.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.
Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов’язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Факт наявності боргу у відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом в сумі 12 084,10 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем за первісним позовом не спростований, а відтак, позовні вимоги прокурора та позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 12 084,10 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором в інтересах позивача за первісним позовом вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом в дохід державного бюджету України стягуються витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов прокурора задовольнити в повному обсязі.
2. В задоволенні зустрічного позову –відмовити.
3. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок"(вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 14333937, п/р 26002511 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 300335 (або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)) на користь Свірзької сільської ради (с. Свірж, Перемишлянський р-н, Львівська обл., 81225, код ЄДРПОУ 22368982) основний борг в розмірі 12 084 (дванадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 12 коп.
4. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв"язок"(вул. Лейпцизька, 15, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 14333937, п/р 26002511 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Київ, МФО 300335 (або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)) в дохід державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 120 (сто двадцять) грн. 84 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
7. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д.
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –24.12.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2009 |
Оприлюднено | 20.11.2010 |
Номер документу | 7385138 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні