Ухвала

від 07.05.2018 по справі 405/782/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

Провадження № 11-кп/781/224/18 Головуючий у суді І інстанції ОСОБА_1

Категорія ч.5ст.27, ч.1 ст.205 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.02.2018 №32018120010000008 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 лютого 2018 року, якою обвинувальний акт відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-30.09.2003року за ч.3 ст.185, ст.104 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

-25.05.2007 року за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

-03.08.2015 року за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, іспитовим строком 2 роки, -

повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.

В С Т А Н О В И Л А:

Прокуратурою Кіровоградської області до Ленінського районного суду м. Кіровограда 06.02.2018 року направлено обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, укладеною у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_8 .

Ухвалою суду від 19.02.2018 року відмовлено в затвердженні вищевказаної угоди про визнання винуватості, мотивуючи тим, що формулювання підозри, яке викладене в угоді про визнання винуватості не містить об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, зокрема у формулюванні відсутні описання дій ОСОБА_8 , як фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Такої дії, як перереєстрація, диспозиція ч. 1 ст. 205 КК України не містить.

Крім того, ухвалою суду від 19.02.2018 року виходячи з позиції прокурора обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2018 року № 32018120010000008 повернуто прокурору для продовження досудового розслідування, мотивуючи тим, що в цьому випадку слід застосувати загальну засаду кримінального провадження - змагальність сторін.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Кіровоградської області ОСОБА_9 просив ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.02.2018, якою відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_8 за ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України та прокурором, а також про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №32018120010000008 від 01.02.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у кримінальному провадженні №32018120010000008 від 01.02.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України, у суді першої інстанції.

Свої вимоги обґрунтував тим, що на адресу Ленінського районного суду м. Кіровограда прокурором у провадженні скеровано обвинувальний акт разом з угодою про визнання винуватості укладеної 02.02.2018 року, на стадії досудового розслідування, при його завершенні 01.02.2018, з дотриманням вимог викладених п.2 ч.1 ст.468, ст.ст.469, 470, 472, 473 КПК України. Що у обвинувальному акті, що в угоді про визнання винуватості, викладено всі обставини кримінального правопорушення, а також вказано правову кваліфікацію з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч.5 ст.27 ч.1 ст.205 КК України.

Однак, судом під час судового провадження, на стадії підготовчого судового засідання постановлено ухвалу про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором, вказавши на невідповідність кваліфікації дій обвинуваченого, за ст.205 КК України, у той самий час не зазначивши в чому ж, виразилася невідповідність, що за своїм змістом суперечить вимогам п.1 ч.7 ст.474 КПК України.

Натомість не зважаючи на те, що ОСОБА_8 на вказаній стадії судового провадження, разом із захисником наполягали на затвердженні угоди про визнання винуватості, суд обмежив останніх в реалізації ними права на доступ до правосуддя, визначений ст.20 та ч.7 ст.474 КПК України, з не прийнявши рішення про продовження судового провадження в загальному порядку, так як згідно обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (п.п. 23-26 Р.ІІ) останнє завершено 01.01.2018 року на підставі ч.1 ст.290 КПК України, а тому підстави для продовження досудового розслідування в загальному порядку відсутні.

Зазначив, що у подальшому 19.02.2018 року в межах одного і того ж судового засідання, за власної ініціативи, незважаючи на заперечення учасників судового провадження, судом постановлено ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору пославшись у рішенні лише на відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості, та неузгодженість норм КПК України, які регулюють повернення обвинувального акту прокурору у разі відмови в затвердженні угоди.

Вказав, що ухвала суду не містить жодної вказівки на невідповідність обвинувального акту вимогам п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. Судом, при фактичній незгоді зі змістом формулювання обвинувачення, взагалі залишено поза увагою вимоги ст.337 КПК України відповідно до яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення.

Зазначив, що суд позбавив обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_7 та прокурора на реалізацію своїх процесуальних прав під час судового розгляду кримінального провадження, у тому числі права на захист від висунутого обвинувачення, що в розумінні ст.ст.2, 10, 17, 20-25 КПК України є неприпустимим.

Також вказав, що суд під час провадження підготовчого судового засідання явно вийшов за межі наданих повноважень та постановляючи ухвалу за наслідками його проведення фактично висловив свою позицію щодо доведеності вини ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив ухвали суду скасувати та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження, обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_7 , які просили відмовити у задоволенні апеляції прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення Кримінального процесуального кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 02.02.2018 року між підозрюваним ОСОБА_8 та прокурором відділу нагляду за додержанні законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокурату Кіровоградської області ОСОБА_10 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 1 ст. 472 КПК України, в угоді про визнання винуватості, серед іншої зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 7 ст.474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодеку та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

Так, відмовляючи в затвердженні угоди про винуватість між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором суд не зазначив в чому саме невідповідність даної угоди п.1 ч.7 ст.474 КПК України, а вказав лише на невідповідність кваліфікації дій обвинуваченого за ст.205 КК України та повернув

При цьому суд не звернув уваги на те, що кримінальне провадження завершено 01.01.2018 року та надійшло до суду на розгляд з обвинувальним актом та не прийняв рішення про продовження судового провадження в загальному порядку, а повернув обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування.

Разом із тим, ст. 291 КПК України передбачено процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов`язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.

Повернути обвинувальний акт на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Разом з тим, повертаючи обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування судом першої інстанції не вказано на невідповідність даного обвинувального акта вимогам ст. 291 КК України, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_8 та прокурором та безпідставно повернув обвинувальний акт прокурору для продовження досудового розслідування, а тому ухвали суду підлягають скасуванню із направлення справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Кіровоградської області ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 лютого 2018 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України та прокурором та ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19 лютого 2018 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 повернуто прокурору для продовження досудового розслідування - скасувати, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4