Рішення

від 02.05.2018 по справі 570/966/18

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/966/18

Номер провадження 2/570/808/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2018 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач зазначає, що є спадкоємцем майна згідно заповіту. Вона у визначений законом строк прийняла спадщину. Проте не може оформити спадкові права, оскільки земельна частка (пай) належить спадкодавцю на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай). На час відкриття спадщини був оформлений державний акт на право на земельну частку (пай). Таким чином нотаріус відмовив в оформленні спадкових прав. Тому позивач звернулася до суду з позовом, просить позов задовольнити.

Представник позивача в суді позов підтримала та просить його задоволити.

Відповідач в суді позов визнав та пояснив, що спору між ним та позивачем з приводу спадкового майна, яке його батько ОСОБА_5 заповідав позивачу, не має.

Суд, вислухавши представника позивача та відповідача, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер 20.06.2017 р. (свідоцтво про смерть серія І-ГЮ №205597).

Як вбачається із спадкової справи щодо майна спадкодавця, він склав від свого імені кілька заповітів, зокрема:

-від 20.04.2004 р., за яким сертифікат на право на земельну частку пай серії РВ №029797, виданий Рівненською райдержадміністрацією 10.07.1996 року заповів у власність ОСОБА_4 - позивачу, посвідчений секретарем Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області №99;

-від 07.05.2015 р., за яким належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в с.Городок Рівненського району Рівненської області, вул. Б.Штенгеля, буд.38, предмети домашнього вжитку, земельну ділянку для будівництва і обслуговування вищезгаданого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за цією ж адресою, заповів сину - відповідачу ОСОБА_3 Цим заповітом він уточнив раніше складений ним заповіт, який був посвідчений виконкомом Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, 26.02.1996 року р.№14

За положеннями ЦК України , заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини, або її частини. Аналогічні положення викладені в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" . Крім того, в зазначеному п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, що заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини.

Згідно ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 203 ЦК України , передбачає, що крім інших загальних вимог до правочину, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на зазначене чітко вбачається, що спадкодавець, складаючи заповіти, діяв на підставі та відповідно до вимог закону. Вчиняючи даний правочин спадкодавець самостійно та вільно виявив свою волю щодо настання реальних правових наслідків вчинених ним правочинів, а саме тих наслідків, що в разі його смерті позивач успадкує не сам сертифікат, як окремий документ, а саме земельну ділянку у виді паю. Адже на час складання заповіту заповідач не міг вказати в даному правочині, що заповідає конкретну земельну ділянку, так як на той час земельна ділянка не була виділена в натурі. Право заповідача на земельну частку (пай) на час складання заповіту підтверджувалося саме сертифікатом, в якому згідно постанови Кабінету Міністрів України № 801 від 12.10.1995 р. "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)" вказувалася площа земельної ділянки в умовних кадастрових гектарах та вартість паю.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) № 899 від 05.06.2003 р., основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий райдержадміністрацією.

Аналогічне положення зазначене в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" , де зазначено, що при вирішенні спору спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Позивач вирішила оформити спадкові права, але не має змоги це зробити через нотаріальну контору, оскільки в заповіті вказано, що спадкодавець заповів сертифікат на право на земельну частку (пай). А пізніше щодо даної земельної ділянки був отриманий державний акт на право на земельну частку (пай). Про те, що цей державний акт на право на земельну частку (пай) був виготовлений на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) і належить спадкодавцю, стверджується у відповіді управління Міськрайонного управління у Рівненському районі та м.Рівне, Відділ у Рівненському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 26.01.2018 року. Отже, на час відкриття спадщини був оформлений державний акт серії ЯЗ №281186 від 14.12.2004 р. на право на земельну частку (пай). Таким чином нотаріус відмовив в оформленні спадкових прав. Тому позивач звернувся до суду з позовом.

Позивач також має право успадкувати майно, право власності на яке підтверджується майновим сертифікатом.

Згідно статті 328 Цивільного Кодексу України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Позивач від прийняття спадщини не відмовляється. На час розгляду справи судом заповіт не змінений та не скасований. Спадкова справа щодо майна померлої особи заводилася та була оглянута в судовому засіданні.

На підставі ст.ст. 328 , 1216 , 1220 , 1222 , 1223 , 1234 , 1235 , 1296 ЦК України , керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом від 20.04.2004 року право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5624683300:01:005:0042, 5624683300:01:002:0214, загальною площею 2,07 га на території Городоцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, які належали ОСОБА_5 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №281186, виданого 14.12.2004 року Рівненською районною державною адміністрацією.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський районний суд Рівненської області в Апеляційний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03.05.2018 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.