Постанова

від 10.05.2007 по справі 2/1754-22/393а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/1754-22/393а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

10.05.07                                                                                           Справа№ 2/1754-22/393а

за позовною заявою Прокурора Сихівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, м.Львів

до відповідача ТзОВ „УМС”, м.Львів

про стягнення 149353,61 грн.

Суддя  Т.Костів

при секретарі О.Вітинській

Представники

Прокурор: Давидович І.М.

Від позивача: Данилишин І.С. -  провідний спеціаліст-юрисконсульт.

Від відповідача: не з”явився.

Суть спору: Розглядається адміністративний позов Прокурора Сихівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова, м.Львів до ТзОВ „УМС”, м.Львів про стягнення 149353,61 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області суду від 03.11.2006р. відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.11.2006р. 14.12.2006р., 07.02.2007р., 01.03.2007р. В судовому засіданні 30.11.2006р. оголошена перерва до 13.12.2006р.

Ухвалою від 13.12.2006р. провадження у справі зупинено у зв”язку з наданням сторонам часу на примирення. Оскільки усунено обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою від 20.03.2007р. провадження усправі поновлено та призначено розгляд справи на 19.04.2007р. В порядку ст.150 КАС України розгляд справи відкладено до 10.05.2007р.

У відповідності до ч. 4 ст. 11 КАС України, судом вживались заходи для встановлення всіх обставин справи. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що спір виник в результаті систематичного порушення норм чинного законодавства відповідачем, який не сплачує у повному обсязі страхові внески на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування згідно закону України „Про загальнообов”язкове державне персійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV і станом на 25.10.2006р. має заборгованість перед Пенсійним фондом України зі сплати вищенаведених страхових внесків в сумі 149353,61 грн. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись, зокрема на те, що ТзОВ „УМС” є платником єдиного податку, в період сплати якого суб”єкт підприємницької діяльності відповідно до положень Закону України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”, Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” не є платником збору на обов”язкове державне пенсійне страхування, оскільки спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку (ст 11 Закону України “Про державну підтримку суб”єктів малого підприємництва”); п. 1 ч. 8 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003 р. встановлено розмір страхових внесків лише для тих страхувальників, які є платниками збору на обов”язкове державне пенсійне страхування. Просить у позові відмовити.

          Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ТзОВ „УМС” зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Галицькому районі, як страхувальник в розумінні платника страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. страхувальники зобов”язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідач в період з січня 2004 року по вересень 2006 року вищенаведені страхові внески сплачує не в повному обсязі і станом на 25.10.2006р. заборгував Пенсійному фонду України 149353,61 грн.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, суд вважає такі та безпідставними виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом першим статті 11 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сілвськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № І058-ІУ зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Заковом України “Про збір на обов”язкове державне пенсійне страхування” № 400/97ВР, яким разом із Законом України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малого підприємництва” № 727/98 регулює питання оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Згідно з вимогами статті 15 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-прааові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 зазначеного Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечать і застосуванню не підлягають. Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в його постанові від 21 листопада 2006 р.

Враховуючи вищенаведенне, суд, вважає позовні вимоги позивача оббгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з ТзОВ „УМС” (м.Львів, вул.Драгана,11, код ЄДРПОУ 31895982) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (м.Львів, пр.Червоної Калини,35, код ЗКПО 20847365) 149353,61 грн. заборгованості.

3.          Стягнути з ТзОВ „УМС” (м.Львів, вул.Драгана,11, код ЄДРПОУ 31895982) в доход державного бюджету 1493,53 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили у відповідності із ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя