Рішення

від 23.04.2018 по справі 578/24/18

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

Іменем України

23 квітня 2018 року

смт Краснопілля

справа № 578/24/18>

провадження № 2/578/108/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

за участю:

секретаря судового засідання Литвин А.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

неповнолітнього свідка ОСОБА_4

з викликом свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянув у порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу в режимі відеоконференції з Шосткинським міськрайонним судом м. Шостка

за позовною заявою Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_4

до ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

Встановив:

У січні 2018 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням уточнень просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи його тим, що ОСОБА_2 як мати дитини втратила контроль над поведінкою сина ОСОБА_4, що унеможливлює подальше його виховання в сімейному оточенні до повноліття.Батько дитини у свідоцтві про народження записаний згідно з частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України /далі - СК/. Спілкування з дитиною проходило на поривах негативних емоцій та криків з боку матері, які переростали у брутальні лайки та нецензурні слова на його адресу. Неповнолітній ОСОБА_4 не міг найти спільної мови з вітчимом ОСОБА_8, який застосовував до нього непедагогічні методи виховання та на прохання дружини закривав дитину у підвалі будинку. За заявою ОСОБА_2 від 22.09.2017 ОСОБА_4 був влаштований з 27.09.2017 до Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей у місті Шостка Сумської області. 10.01.2018 останній у присутності соціального педагога закладу написав заяву на адресу начальника служби у справах дітей про небажання проживати у родині матері. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, позивач розцінює як ухилення матері ОСОБА_2від виховання дитини з її винної поведінки, свідомого нехтування нею своїми обов'язками, що є підставою для позбавлення останньої батьківських прав.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги та доводи, викладені в позові, підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову. Суду надала пояснення, що вона та її чоловік ОСОБА_8 зробили для себе певні висновки, налагодили відносини з дитиною і бажають повернення сина в сім'ю, цікавляться його життям та інтересами, матеріально забезпечують.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснила, що неповнолітній ОСОБА_4 є чесним, чуйним хлопцем. З його слів відомо, що між ним та вітчимом не складалися відносини, зазнав фізичного та психологічного насильства. До центру ОСОБА_4 поступив з 27.09.2017. Спочатку взагалі не хотів чути матір, кидав слухавку. Мати у свою чергу теж не проявляла інтересу до сина і тільки після надходження до суду позову про позбавлення її батьківських прав, почала активно цікавитися життям сина. Наразі хлопець має бажання повернутися в родину. У нього є менша сестра, яку він дуже любить і хоче бути поруч.

Неповнолітній ОСОБА_4 у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтвердив своє бажання повернутися в родину, він любить маму, порозумівся з нею, сумує за сестрою і вибачив вітчима. Перебуваючи в центрі, у нього було достатньо часу для прийняття такого рішення.

Допитані судом свідки дали покази про таке. Так, свідок ОСОБА_5 суду показала, що працює директором Грабовського НВК, де малолітній ОСОБА_4 провчився один рік. Дитина спокійна, не конфліктна, навчався на середньому рівні. Мати хлопця ОСОБА_2 працює в школі технічним працівником, відповідальна, сумлінно виконує батьківський обов'язок по відношенню до меншої дитини - доньки. Свідок ствердила, що у конфлікті з ОСОБА_4 винуватий її чоловік. Вітчим закривав хлопця у підвалі.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що працює сільським головою, нарікань на сім'ю Сімонових не має, спиртні напої не вживають, працюють, виховують малолітню доньку. Закривати дитину у підвалі - це не метод виховання, але є різні ситуації. Йому відомо, що ОСОБА_4 до відправлення в центр спілкувався з сусідкою ОСОБА_12. Але ця особа має вади психологічного характеру і могла негативно впливати на психіку дитини. Уважає, що необхідно врахувати бажання хлопця повернутися до матері і родині дати шанс бути разом.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що від поліції йому стало відомо про факт насильства над малолітнім ОСОБА_4. Він був вилучений з родини ОСОБА_2 та направлений на реабілітацію до центру. ОСОБА_2 змінила своє ставлення, йшла на контакт, радилася з питань виховання сина. Свідок уважає, що хлопець заслуговує бути почутим і жити та виховуватись у родині матері.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новотебськ Софіївського району Дніпропетровської області народився ОСОБА_4, його матір'ю записана ОСОБА_2, відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СК.

ОСОБА_2 16 серпня 2016 року уклала шлюб з ОСОБА_8, після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2 ; зареєстрована в селі Грабовське, фактично проживає на території села Рясне Краснопільського району Сумської області разом з чоловіком та малолітньою донькою, 2012 року народження,працює в Грабовському НВК на посаді прибиральниці з 02.08.2016, характеризується позитивно.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, умови проживання - задовільні.

Малолітній ОСОБА_4 у 2017 році опинився в складних життєвих обставинах і потребував соціально-психологічної реабілітації, тому на підставі направлення Служби у справах дітей Сумської обласної державної адміністрації від 26.09.2017 № 01-109/1142 з 27.09.2017 перебуває в Обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. 10.01.2018 написав заяву, якою висловив своє небажання проживати в родині матері ОСОБА_2

Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_4 було розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини Краснопільської районної державної адміністрації, рішення № 11/6 від 24.11.2017.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму ВСУ № 20 від 19 грудня 2008 року Про внесення змін до постанови Пленуму ВСУ від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови).

Згідно з висновком № 2352/02-21 від 27 листопада 2017 року Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області як органу опіки та піклування, ОСОБА_2 доцільно позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, що відповідає інтересам дитини .

/ас 6,9-11, 19-22, 26-27, 29-33/

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини з питання виконання обов'язку батьків по вихованню дитини, і врегульовані нормами Сімейного Кодексу України.

В Україні дитинство охороняється державою (частина третя статті 51 Конституції України). Держава має забезпечувати належні умови для виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності (стаття 4 Закону України "Про охорону дитинства"). Пріоритетом у правовому регулюванні сімейних відносин є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Згідно із статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною другою статті 150 СК батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом ( ч. 1,2,4 статті 155 СК).

У відповідних положеннях Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини 1989 року, що 27 вересня 1991 року набула чинності для України, зокрема, у статті 3 зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Підстави позбавлення батька, матері батьківських прав визначені в частині першій статті 164 СК. До них, в тому числі, відносяться ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини (п.п. 2 вказаної частини).

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.

Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Як вбачається з роз'яснень, викладених в п. 15, 16, 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. На тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, зауважено також в п. 18 вказаної постанови. У п. 16 постанови також роз'яснено, що ухилення від виховання дитини може мати місце лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною третьою статті 12, чч. першою, шостою статті 81 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до частини другої статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи вказані докази, суд приходить до висновку щодо недоведеності тієї обставини, що відповідач не виконувала батьківські обов'язки та не цікавилась життям малолітнього сина.

Згідно з частиною другою статті 171 СК неповнолітній ОСОБА_4 був вислуханий судом і його думка врахована, оскільки відповідає його найвищим інтересам.

За встановлених обставин суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування, оскільки даний висновок не відповідає інтересам дитини.

Враховуючи наведене вище, а також ту обставину, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, суд, враховуючи отримані дані щодо ставлення відповідача до виконання батьківських обов'язків станом на час вирішення справи, приходить до висновку щодо відсутності підстав для вжиття таких крайніх заходів впливу, як позбавлення відповідача батьківських прав щодо ОСОБА_4.

При цьому та обставина, що приблизно у вересні 20107 року чоловік відповідача за її участі застосував насильство до дитини, сама по собі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Крім того, з досліджених судом доказів та пояснень учасників судового розгляду вбачається, що станом на час вирішення справи відповідач змінила на краще свої ставлення до виконання батьківських обов'язків.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому статтею 141 ЦПК відповідно до Закону України Про судовий збір .

Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

Ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області як органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_4 - відмовити.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.05.2018.

Суддя А.І. Косар