Рішення

від 12.06.2007 по справі 4/742-30/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/742-30/126

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

12.06.07                                                                                           Справа № 4/742-30/126

За позовом:  ДК „Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі  Бібрського ЛВУМГ „Львівтрансгаз”

до відповідача:   Вищого професійного училища №29, м.Львів

про   стягнення   739,29 грн.

                                                                                                               Суддя  Н.Мороз

 Представники:

від  позивача –

від відповідача- Стець О.І.-пом.дир.

            Сторонам роз”яснено зміст прав та обов”язків, пердбачених ст.ст.20,22 ГПК України.

Суть спору:

             Позовні вимоги заявлено ДК „Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі  Бібрського ЛВУМГ „Львівтрансгаз” до Вищого професійного училища №29,  м. Львів про  стягнення   739,29   грн. заборгованості.

          Ухвалою господарського суду від 10.04.2007 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.05.2007 року.

          Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору, розгляд справи відкладався з причин, наведених в ухвалах суду від 15.05.2007р., 31.05.2007р.

      В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав. Зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 606,77 грн., а саме просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 571,13 грн., пеню, 3% річних та інфляційні нарахування в розмірі 35,64грн. Позов просить задоволити відповідно до уточнення позовних вимог.

      Відповідач в судове засідання з”явився, позовні вимоги заперечив частково. Зокрема зазначив, що основний борг в сумі 571,13 грн. ВПУ №29 визнається повністю, проте оплата не була проведена у зв”язку з ненаправленням позивачем  рахунків на оплату. В решті позовних вимог заперечив.

       Розглянувши матеріали справи, заслухавши  пояснення повноважних представників сторін,    суд  в с т а н о в и в:

       Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями. Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України, договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених  законом  порядку та формі  досягнуто згоди щодо  усіх його істотних умов.

Між позивачем  та відповідачем  було укладено договір №Б-57-Б-03 від 24.01.2003р. та додаток до договору від 06.12.2006р. на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами.

Згідно п.1.1, предметом договору є надання  газотранспортною організацією (позивачем) послуг по транспортуванню природного газу, його очистці, осушці, одоризації,  в об”ємах, закуплених  замовником (відповідачем) у постачальника.

У відповідності до реєстрів обсягів споживання  природного газу протягом листопада 2006р.-січня 2007р. (в матеріалах справи), відповідачем  спожито - 30,876 тис.м.куб. Згідно розрахунку позовних вимог, за відповідачем числиться заборгованість в сумі 571,13 грн.,  зазначена обставина  відповідачем не заперечувалась.

Відповідач зазначає, що позивачем, всупереч умов договору, рахунки на оплату не направлялись. Проте, дане твердження спростовується матеріалами справи, а саме   п.6 порядку розрахунків вищезазначеного договору, яким визначено, що замовник (відповідач) здійснює оплату послуг шляхом перерахування на рахунок газотранспортної організації авансового платежу, згідно планових об”ємів споживання та у відповідності до тарифу, що зазначений в п.5.1 договору. (п.6.1); остаточна оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником (відповідачем) на підставі актів прийому-передачі газу і/чи реєстрів споживання природного газу, представлених газорозподільною організацією, та тарифу, що зазначений у п.5.1 договору, грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок газотранспортної організації вартості послуг, що буди надані останньою у звітному місяці, до 10 числа місяця, наступного за звітним (п.6.2). Крім того, згідно 4.11 договору, підставою для розрахунків між  замовником та газотранспортною організацією є щомісячний реєстр, підписаний газорозподільною організацією і газотранспортною організацією.

Укладений між сторонами договір має обов”язкову силу і є підставою виникнення цивільно-правового зобов”язання через права та обов”язки його учасників, визначені умовами договору.  З наведеного вище можна зробити висновок, що виставлення рахунків на оплату є правом газотранспортної організації, проте такого обов”язку договором №Б-57-Б-03 від 24.01.2003р. не передбачено.

Відповідно до ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння  відмова від виконання зобов'язання не допускається.

           Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

 Згідно п.7.1 вищевказаного договору, за несвоєчасне виконання грошового зобов”язання, відповідач сплачує окрім суми заборгованості  пеню в розмірі 0,5% відсотків із суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. У відповідності до поданого позивачем розрахунку, пеня становить 35,64 грн. і підлягає стягненню.  

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення  та 3% від простроченої суми. Згідно поданого позивачем розрахунку, інфляційні  нарахування  відповідно становлять 6,74  грн., 3% річних -  4,22 грн. і підлягають  стягненню.

   Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи наведене, суд, дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами і  підлягає до задоволення  у відповідності до уточнення.

Крім того, згідно ст.47 ГПК України, слід повернути позивачу зайво сплачене державне мито в сумі  18,00 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача,   згідно ст.49 ГПК України.

      Керуючись ст.ст.179,180,193,216,218 Господарського Кодексу України, ст. 625 Цивільного Кодексу України, ст.ст.33, 43, 49, 82,84,85,116  ГПК України, суд, –

                                                        В И Р І Ш И В:

          1.Позов задоволити повністю.

          2.Стягнути з вищого професійного училища №29, м. Львів, вул.Шевченка,116 ( р/р 220113000029  УДК у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 02545608)  на  користь  ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” в особі Бібрського лінійного виробничого Управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз”, м.Київ, Кловський узвіз,9/1 (р/р 26005016172980 ЛФ КБ „Фінанси та кредит”, МФО 325923, ЗКПО 25257349)-571,13 грн. основного боргу, 35,64 грн. пені,  4,22 грн.-3% річних, 6,74 грн. інфляційних втрат,  102  грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.         

          3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.            

          4.Повернути позивачу зайво сплачене державне мито в сумі 18,00 грн. Довідку видати.

     Суддя