Рішення

від 07.05.2018 по справі 753/500/18

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/500/18

провадження № 2/753/3346/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Леонтьєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Крат Солюшнс про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2звернувся до суду з позовом до ТОВ Крат Солюшнс про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку. Мотивуючи свої вимоги тим, що він з 01 червня 2017 року по 27 липня 2017 року працював в ТОВ Крат Солюшнс на посаді директора згідно трудового договору (контракту) № 1/2017 від 01 червня 2017 року. Був прийнятий на випробувальний термін - 3 місяці, зі строком дії контракту - один календарний рік з дати укладення договору, за умовами якого його заробітна плата на місяць склала 2 000 доларів США зігдно з курсом НБУ на дату виплати. Й 27 липня 2017 він був звільненений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, але відповідач всупереч ст. 116 КЗпП України не здійснив виплату належних йому всіх коштів при звільненні, які складаються із заборгованості по заробітній платі червень 2017 року - 2 000 доларів 00 центів США, що еквівалентно до національної валюти України - гривні, - 25 884 грн. за 1 долар США згідно курсу валют НБУ станом на 27 липня 2017 року, липень 2017 року - за 19 робочих днів - 1 809 доларів США, що вцілому становить 3 809 доларів 00 центів США, й еквівалентно 98 592 грн. 15 коп., компенсації за невикористану відпустку (4 дні) - 9 859 грн. 20 коп. Вважає, що оскільки з вини відповідача йому не виплачено при звільнені всіх сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, він вправі згідно ст. 117 КЗпП України вимагати станом на 30 листопада 2017 року за 112 робочих днів стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, що становить 276 057 грн. 60 коп., що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, діюча на підставі ордеру про надання правової допомоги від 07 травня 2018 року, позовні вимоги підтримав та просили їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов язань роботодавця перед працівником щодо виплати заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, з можливим ухваленням заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та заяви позивача.

Вислухавши пояснення позивача, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Кожен, хто працює, захищається конституційними правами, у тому числі на одержання винагороди (заробітної плати).

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов язком держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01 червня 2017 року по 27 липня 2017 року працював в ТОВ Крат Солюшнс на посаді директора згідно трудового договору (контракту) № 1/2017 від 01 червня 2017 року. Він був прийнятий на випробувальний термін - 3 місяці, зі строком дії контракту - один календарний рік з дати укладення договору, за умовами якого його заробітна плата на місяць склала 2 000 доларів США зігдно з курсом НБУ на дату виплати. Й 27 липня 2017 позивач був звільненений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, але відповідач всупереч ст. 116 КЗпП України не здійснив виплату належних йому всіх коштів при звільненні, які складаються із заборгованості по заробітній платі червень 2017 року - 2 000 доларів 00 центів США, що еквівалентно до національної валюти України - гривні, - 25 884 грн. за 1 долар США згідно курсу валют НБУ станом на 27 липня 2017 року, за липень 2017 року - за 19 робочих днів - 1 809 доларів США, що вцілому становить 3 809 доларів 00 центів США, й еквівалентно 98 592 грн. 15 коп., компенсації за невикористану відпустку (4 дні) - 9 859 грн. 20 коп. (а.с.4-14, 18-19, 20, 24, 25, 26).

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені в статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника, згідно до ст. 116 КЗпП України, виплати всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівникові перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, відповідач зобов язаний був в день звільнення позивача, але не пізніше наступного дня після пред явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, провести з ним розрахунок та виплатити всі суми, що належать йому, які на сьогодні відповідачем не виплачені, що не спростовується останнім.

З вини відповідача позивачу не виплачено при звільнені всіх сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Такий розмір визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці при розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв язку із затриманням розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного для після пред явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по дань постановлення рішення.

Згідно п.21 взаканої Постанови при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року. Обчислення середньої заробітної плати у випадку її збереження, остання обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов язана виплата, включаючи усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, та проводиться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд вважає, що оскільки з вини відповідача позивачу не виплачено при звільнені всіх сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, він вправі згідно ст. 117 КЗпП України вимагати згідно ст. 117 КЗпП України вимагати станом на 30 листопада 2017 року за 112 робочих днів стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, що становить 276 057 грн. 60 коп.

Відповідно, суд вважає за необхідне поновити порушене право позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 98 592 грн. 15 коп. - нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за червень - липень 2017 року, 9 859 грн. 20 коп. - компенсації за невикористану відпустку та 276 057 грн. 60 коп. - середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору згідно Закону України Про судовий збір .

Зважаючи на викладене з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в порядку ч.6 ст. 141 ЦПК України. Так, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на заявлені вимоги позивачем, які мали б бути позивачем оплачені при зверненні до суду згідно ціни позову - 3 845 грн. 08 коп., останні мають бути стягнуті з відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 44, 47, 116, 117, 237 1 КЗпП України, з урахуванням ст. 34 Закону України про оплату праці , ст. ст. 1, 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв язку з порушенням строків їх виплати , Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 159 від 21.02.2001 року, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352, п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Крат Солюшнс про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крат Солюшнс , код ЄДРПОУ - 41365489,на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1, 98 592 грн. 15 коп. - нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за червень - липень 2017 року, 9 859 грн. 20 коп. - компенсації за невикористану відпустку, 276 057 грн. 60 коп. - середнього заробітку за час затримки розрахунку, а всього - 384 508 грн. 95 коп. (триста вісімдесят чотири тисячі п ятсот вісім) грн. 95 (дев яносто п ять) коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Крат Солюшнс , код ЄДРПОУ - 41365489,на користь держави 3 845 (три тисячі вісімсот сорок п ять) грн. 08 (вісім) коп. - судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу Перехідні положення ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.

СУДДЯ: Коренюк А.М.