Постанова

від 02.05.2018 по справі 910/19131/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/19131/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефе Трейд"

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Смірнова Л.Г., судді: Кропивна Л.В., Руденко М.А.)

від 03.03.2018

у справі № 910/19131/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефе Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфсел"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Констракшн Груп"

про стягнення 183 286,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ефе Трейд" (далі - ТОВ "Ефе Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайфсел" (далі - ТОВ "Лайфсел") про стягнення заборгованості в розмірі 144637,50 грн, пені у розмірі 31700,94 грн, інфляційних втрат у розмірі 5402,81 грн та 3% річних у розмірі 1545,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Лайфселл" на користь ТОВ "Ефе Трейд" пеню у розмірі 4814,65 грн, 3% річних у розмірі 974,82 грн, інфляційні втрати у розмірі 144,35 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 89,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 ТОВ "Ефе Трейд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ефе Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 910/19131/17. Апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернуто скаржнику.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 260 ГПК України, ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції виходив з наступного:

- в судовому засіданні 14.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення в присутності представника позивача. Отже, позивачу з 14.12.2017 було відомо про прийняте судом рішення;

- останнім днем строку на подання апеляційної скарги на вказане рішення, повний текст якого підписаний 22.12.2017, відповідно до вимог статті 256 ГПК України є 11.01.2018;

- оскаржуване рішення було розміщено в загальнодоступному Єдиному державному реєстрі судових рішень;

- зазначені обставини свідчать про можливість скаржника бути обізнаним з прийняттям судом першої інстанції оскаржуваного рішення на момент його проголошення;

- апеляційна скарга була надіслана на адресу Господарського суду міста Києва 15.02.2018, що підтверджується відбитком штемпелю поштового відділення зв'язку на конверті, в якому була надіслана апеляційна скарга, тобто, з пропуском строку на подання апеляційної скарги;

- враховуючи наведене, причини, наведені скаржником у клопотанні про відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення, визнаються неповажними.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2018, ТОВ "Ефе Трейд" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу передати до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Узагальнені доводи ТОВ "Ефе Трейд", наведені в обґрунтування касаційної скарги:

- повний текст рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 ні на адресу ТОВ "Ефе Трейд", ні на адресу представника ТОВ "Ефе Трейд" не надходив;

- під час проголошення вступної та резолютивної частини рішення Господарського суду Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 судом зазначено про задоволення позову повністю, однак 15.02.2018 після ознайомлення з матеріалами справи, ТОВ "Ефе Трейд" стало відомо про те, що позов задоволено частково;

- суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ч. 5 ст. 222 ГПК України, не позбавлений був можливості перевірити факт прийняття іншого рішення ніж було оголошено шляхом прослуховування технічного запису;

- при цьому скаржник посилається на ст. 9 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 222, 256 Господарського процесуального кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України", "Сокуренко і Стригун проти України", "Мала проти України", "Проніна проти України", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Бацаніна проти Росії".

Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ефе Трейд" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2018 у справі № 910/19131/17; прийнято до розгляду касаційну скаргу ТОВ "Ефе Трейд" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2018 у справі № 910/19131/17 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу, який не перевищує 15 днів з дня вручення наведеної ухвали.

ТОВ "Лайфсел" подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "Ефе Трейд", в якому просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що прийнята у відповідності з нормами процесуального права.

Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру".

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини гарантії, закріплені в статті 6 Конвенції, є застосовними до провадження у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Водночас Європейський суд з прав людини підкреслює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту. Європейського суду з прав людини наголошує на тому, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (див. рішення у справі "Мельник проти України", № 23436/03, пп. 22- 23, від 28.03.2006).

З 15.12.2017 набув чинності ГПК України в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-19 від 03.10.2017.

Згідно із приписами п. 13 ч. 1 Перехідних положень ГПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення суду першої інстанції було ухвалене 14.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в новій редакції відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-19 від 03.10.2017.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 підлягало оскарженню в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, тобто відповідно до приписів ст. 93 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), якими встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Разом з тим, апеляційний господарський суд перевіряючи апеляційну скаргу ТОВ "Ефе Трейд" на предмет дотримання строків апеляційного оскарження не врахував приписи п. 13 ч. 1 Перехідних положень ГПК України, та застосував норми ст. 256 ГПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017), що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час винесення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження.

В свою чергу, наведене порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права свідчить про те, що судом апеляційної інстанції не було надано належної оцінки клопотанню скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з урахуванням положень п. 13 ч. 1 Перехідних положень ГПК України.

Водночас, в силу приписів ст. 300 ГПК України у Касаційного господарського суду відсутня процесуальна можливість усунути наведені порушення допущені апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 304 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017) ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Частинами 4 - 6 ст. 310 ГПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2018 підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме п. 13 ч. 1 Перехідних положень ГПК України, в редакції, яка діє з 15.12.2017, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ефе Трейд".

Керуючись статтями 300, 308, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефе Трейд" задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2018 у справі №910/19131/17 скасувати, а справу передати на розгляд Київського апеляційного господарського суду.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Студенець

Судді О.Баранець

Г.Вронська