Рішення

від 07.05.2018 по справі 906/1161/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/1161/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

секретар судового засідання: Гекалюк О.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Скрита С.М.- представник за довіреністю №4115/06 від 29.12.2017р,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (м.Олевськ, Житомирська область)

до Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" (м.Олевськ, Житомирська область)

про стягнення 203484,01грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 02.01.2018р).

Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулась до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" про стягнення 208484,01грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.01.2018р прийнято позовну заяву Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та відкрито провадження у справі.

Заявою №41 від 02.01.2018р про зменшення розміру позовних вимог представник позивача уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 203484,01грн.

В судовому засіданні 19.02.2018р заяву позивача №41 від 02.01.2018р про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач зменшив позовні вимоги, прийнято до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи в межах зменшених позовних вимог в розмірі 203484,01грн.

Розгляд даної справи в підготовчому проваджені неодноразово відкладався. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.04.2018р закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1161/17 до судового розгляду по суті на 23.04.2018р.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2018р у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи по суті було відкладено на 07.05.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 07.05.2018р позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та з урахуванням заяви №41 від 02.01.2018р про зменшення розміру позовних вимог. Вказав, що відповідачем після відкриття провадження у справі було сплачено 10000,00грн в рахунок погашення заборгованості за мировою угодою, про що надав відповідні платіжні доручення та зазначив, що заборгованість на день розгляду справи складає 193484,01грн.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000229803518 про вручення 26.04.2018р відповідачу рекомендованого листа (а.с.128).

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №7/70-Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору".

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.2015р у справі №7/70-Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" затверджено мирову угоду від 22.09.2015р, укладену між кредиторами та боржником" та припинено провадження у справі №7/70-Б (а.с. 8-12).

Зі змісту мирової угоди від 22.09.2015р вбачається, що останню укладено стосовно погашення заборгованості, розмірів, порядку і строків виконання зобов'язань боржника перед кредиторами (а.с. 37-40).

Відповідно до підпунктів 2.1 пункту 2 предметом мирової угоди є домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки, розстрочки, прощення (списання) боргів боржника перед кредиторами.

Підпунктом 2.3 пункту 2 мирової угоди, погоджено, що мирова угода укладена щодо вимог, включених до реєстру вимог кредиторів та не погашених на момент її укладення, наведених у додатку №1 до цієї мирової угоди, що є її невід'ємною частиною.

Згідно підпункту 2.4 пункту 2 мирової угоди, сума вимог, що погашатимуться боржником в межах виконання сторонами умов даної угоди становить 1785813,35грн (один мільйон сімсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень тридцять п'ять копійок).

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 мирової угоди на підставі цієї угоди боржник зобов'язується сплатити власний борг за вимогами кредиторів II, IV черг у сумі 1644694,97 грн. (один мільйон шістсот сорок чотири тисячі шістсот сорок чотири тисячі шістсот дев'яносто сім копійок), що визначені у додатку №1 до цієї угоди і погашається боржником згідно з графіком, що є додатком №2 до неї, але не раніше дня затвердження її господарським судом.

Згідно підпункту 3.3 пункту 3 мирової угоди, боржник зобов'язується сплатити кредиторам власний борг не пізніше 30 жовтня 2016 року, за виключенням вимог VI (шостої) черги, які підлягають прощенню (списанню).

Підпунктом 3.4 пункту 4 мирової угоди сторони домовились, що вимоги кредиторів II, IV, VI черг у сумі 1785813,35 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот тринадцять гривень тридцять п'ять копійок), що визначені в Додатку №1 до цієї угоди, погашаються боржником з урахуванням положень пункту 3.3 цієї угоди в такому порядку, зокрема:

"3.4.2 вимоги кредиторів IV черги погашаються боржником з відстрочкою до 01 грудня 2015 року і на умовах розстрочки рівними частинами перед кожним кредитором окремо протягом наступних 11-и календарних місяців, починаючи з 01 грудня 2015 року і до 30 жовтня 2016року;

3.4.3.1 Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області (ідентифікаційний код 20405093, вул. Свято-Миколаївська, 31 м.Олевськ, Житомирська область, 11001) на суму фінансових санкцій та пені у розмірі 111287,88 грн. (сто одинадцять тисяч двісті вісімдесят сім гривень вісімдесят вісім копійок)".

Пунктом 4 мирової угоди сторони узгодили, що для забезпечення виконання зобов'язань боржника власник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Михайло Крамар") зобов'язується надати поворотну фінансову допомогу у розмірі 500000,00грн, а саме:

- для забезпечення розрахунку за вимогами кредиторів другої черги та для проведення заходів по реалізації майна чи залучення кредитних коштів - у сумі 50000,00грн до 25.11.2015р;

- для забезпечення розрахунку за вимогами кредиторів четвертої черги та сплати поточних зобов'язань - у сумі 150000,00грн до 25.12.2015р;

- для забезпечення розрахунку за вимогами кредиторів четвертої черги та сплати поточних зобов'язань - у сумі 150000,00грн до 25.01.2016р;

- для забезпечення розрахунку за вимогами кредиторів четвертої черги та сплати поточних зобов'язань - у сумі 150000,00грн до 25.02.2016р.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5, строки виконання боржником зобов'язань визначаються у Графіку погашення заборгованості перед кредиторами, який наведено у Додатку №2 до цієї Мирової угоди і є невід'ємною частиною.

Згідно підпункту 5.3 пункту 5 мирової угоди, кредитори IV черги погодились на відстрочку погашення заборгованості з 01 грудня 2015 року.

Боржник зобов'язується погасити заборгованість перед кредиторами визнаними судом у справі про банкрутство, у строк до 30 жовтня 2016 року (підпункт 5.4 мирової угоди).

Відповідно до підпункту 6.3. пункту 6 мирової угоди сторони домовились, що мирова угода є обов'язковою для виконання боржником, власником боржника і кредиторами.

У підпункті 6.4 мирової угоди сторони дійшли згоди, що одностороння відмова від виконання мирової угоди не допускається.

Після повного погашення боржником зобов'язань за мировою угодою вона вважається такою, що припинила свою дію. Строк дії угоди - до повного виконання зобов'язань боржником (підпункт 7.1 мирової угоди).

Згідно з додатком №1 до мирової угоди у справі № 7/70-Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" (далі - додаток №1) (а.с.40) заборгованість боржника перед кредиторами становить 1 785 813,35грн, а саме:

- заборгованість перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Олевському районі - 21 817,98грн (друга черга);

- заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області - 294 984,01грн (четверта черга), 111 287,88грн (шоста черга);

- заборгованість перед Лугинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області - 174 007,00грн. (четверта черга), 2 558,11грн (шоста черга);

- заборгованість перед Олевським районним центром зайнятості - 17 601,63грн (четверта черга);

- заборгованість перед ОСОБА_2 - 352310,00грн (четверта черга);

- заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Металіст ОЗЕФ" - 783 974,35грн (четверта черга);

- заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" - 9 252,39грн (шоста черга);

- заборгованість перед Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - 18 020,00грн (шоста черга).

Вимоги кредиторів II, IV, VI черг у сумі 1 785 813,35грн, що визначені у додатку №2 до цієї угоди, передбачено до сплати боржником в такому порядку:

- вимоги кредитора II черги погашаються боржником до 30.11.2015р одним платежем без розстрочки;

- вимоги кредиторів IV черги погашаються боржником з відстрочкою до 01.12.2015р і на умовах розстрочки рівними частинами перед кожним кредитором окремо протягом наступних 11-и календарних місяців, починаючи з грудня 2015р і до жовтня 2016 року;

- вимоги кредиторів VI черги підлягають прощенню (списанню) на умовах мирової угоди (на звороті а.с. 40).

Підпунктом 2.12 пункту 2 мирової угоди передбачено, що ця мирова угода є чинною щодо правонаступників кредиторів, визнаних такими в порядку і на умовах, встановлених чинним законодавством України.

Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 21.12.2016р було реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття, зокрема реорганізовано управління Пенсійного фонду України в Олевському районі та управління Пенсійного фонду України в Ємільчинському районі та утворено Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке є їх правонаступником (а.с.77-80).

Згідно ухвали Господарського суду Житомирської області від 02.11.2015р, якою затверджено мирову угоду, відповідач зобов'язаний був погасити заборгованість перед позивачем в сумі 294984,01грн у строк до 30.10.2016р (за період з грудня 2015р по жовтень 2016р рівними частинами по 26816,73грн кожного місяця).

Оскільки відповідач не виконав в повному обсязі свого зобов'язання по погашенню заборгованості перед позивачем у строк до 30.10.2016р, останній звернувся з позовом у даній справі про спонукання до виконання мирової та стягнення з відповідача 203484,01грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Дослідивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

За змістом ст.202 Цивільного кодексу України затверджена судом мирова угода є багатостороннім правочином, який відповідно до ст.11 та ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'яання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції що діяла на час затвердження мирової угоди, передбачено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Згідно з частиною 5 статті 81 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції що діяла на час затвердження мирової угоди, з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою (ч.9 ст.82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Отже, у разі невиконання боржником умов мирової угоди і коли така угода не розірвана, тоді у кредитора виникає право вимагати оплату боргу на загальних підставах, тобто через позовне провадження.

Оскільки сама мирова угода являє собою не лише судову процедуру, а й угоду (багатосторонню), в своїй основі вона носить характер господарського договору, в якому мають місце цивільні правовідносини. Тому мирова угода є підставою для виникнення нових грошових зобов'язань, умови та порядок виконання яких закріплюються в угоді.

В разі невиконання мирової угоди наступають певні наслідки, які передбачені статтею 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За змістом ч.ч. 1, 2 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції що діяла на момент укладення мирової угоди, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею; вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, установлених цим Законом.

Як встановлено вище, за умовами мирової угоди, яка затверджена ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.2015р, відповідач зобов'язався погасити заборгованість, зокрема, перед кредитором - Управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі у розмірі 294984,01грн у строк до 30.10.2016р.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково проведено погашення заборгованості за мировою угодою, зокрема 26.01.2016р на суму 4000,00грн, 25.02.2016р на суму 4000,00грн, 29.03.2016р на суму 4000,00грн, 28.04.2016р на суму 4000,00грн, 27.05.2016р на суму 4000,00грн, 24.06.2016р на суму 4000,00грн, 27.07.2016р на суму 4000,00грн, 19.08.2016р на суму 4000,00грн, 28.09.2016р на суму 4000,00грн, 27.10.2016р на суму 4000,00грн, 28.11.2016р на суму 4000,00грн, 29.12.2016р на суму 4000,00грн, 27.01.2017р на суму 4000,00грн, 28.02.2017р на суму 4000,00грн, 28.03.2017р на суму 4000,00грн, 28.04.2017р на суму 4000,00грн, 29.05.2017р на суму 4000,00грн, 30.06.2017р на суму 4000,00грн, 28.07.2017р на суму 4000,00грн, 29.08.2017р на суму 4000,00грн, 28.09.2017р на суму 4000,00грн, 27.10.2017р на суму 2500,00грн, 28.11.2017р на суму 2500,00грн, 27.12.2017р на суму 2500,00грн, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (а.с.41-64). Загальна сума проведених проплат становить 91500,00грн.

Непогашеною відповідачем, станом на час звернення позивача з позовом у даній справі, залишилась заборгованість в сумі 203484,01грн, про що свідчить довідка позивача від 29.12.2017р (а.с.23).

З наданих позивачем документів вбачається, що після відкриття провадження у справі відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 10000,00грн, що підтверджується довідкою позивача №1938 від 05.05.2018р та платіжними дорученнями: №1321 від 29.01.2018р, №1324 від 26.02.2018р, №1329 від 28.03.2018р, №1335 від 26.04.2018р (а.с.130-134).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10000,00грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем своїх зобов'язань щодо перерахування на рахунок позивача відповідних платежів у відповідності до умов мирової угоди в повному обсязі виконано не було, доказів сплати суми заборгованості у розмірі 193484,01грн. суду не надано, отже позивач отримав право вимагати від відповідача сплати непогашеної суми заборгованості у розмірі 193484,01грн.

Мирова угода від 22.09.2015р, яка затверджена ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.11.2015 року, не була розірвана у передбаченому законом порядку.

Відповідно до п.3.19 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

У відповідності до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди) у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Господарським судом встановлено, що ухвала суду від 02.11.2015р по справі №7/70-Б про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, що мають зазначатися у виконавчому документі згідно статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній станом на день затвердження мирової угоди) - не зазначені строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, найменування стягувача за виконавчим документом та боржника, реквізити сторін. Також, ухвала про затвердження мирової угоди не була скріплена гербовою печаткою. Отже, дана ухвала не має статусу виконавчого документа та інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.

Таким чином, оскільки ухвала Господарського суду Житомирської області від 02.11.2015р у справі №№7/70-Б, якою затверджено укладену між сторонами мирову угоду не має статусу виконавчого документа, та враховуючи, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем умов мирової угоди, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення 193484,01грн заборгованості, як вимоги четвертої черги, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 193484,01грн боргу є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10000,00грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Згідно приписів ч.2 ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" (11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул.Кірова, буд. 36; ідентифікаційний код 00214675)

на користь Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул.Свято-Миколаївська, буд.31; ідентифікаційний код 41246527):

- 193484,01грн заборгованості.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Олевський завод електротехнічного фарфору" (11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул.Кірова, буд. 36; ідентифікаційний код 00214675) до Державного бюджету України - 3052,26грн витрат по сплаті судового збору.

4. Закрити провадження у справі в частині стягнення 10000,00грн заборгованості.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 10.05.18

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек з пов.).