Рішення

від 07.05.2018 по справі 914/389/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2018р. Справа №914/389/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі М. Фарина, розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповіальністю Паливторг , м. Львів

до відповідача: Відділу освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, м. городок Львівської області

про стягнення 241 670,92 грн. заборгованості

Представники:

Від позивача: Борисовський А.Р.

Від відповідача: Сусловська М.

Судом роз'яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповіальністю Паливторг , м. Львів до Відділу освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, м. Городок Львівської області про стягнення 241 670,92 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 05.03.2018 року відкрито провадження у справі №914/389/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.04.18 р. Ухвалою суду від 04.04.18 р. підготовче судове засідання відкладено на 25.04.18 р. Ухвалою суду від 25.04.18 р. підготовче засідання відкладено на 03.05.18 р. Ухвалою суду від 03.05.18 р. підготовче провадження у справі №914/389/18 закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 07.05.18 р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обгрунтовані тим , що між сторонами існують договірні відносини по постачанню природного газу (договір №2/017 від 07.02.17 р., договір №ТП33/017 від 09.11.17 р.; договір №ТП34/017 від 09.11.17 р. з рядом додаткових угод до них). На виконання умов договору позивачем протягом 2017 р. поставлено відповідачу природний газ про що свідчать копії видаткових накладних, долучених позивачем до матеріалів справи. У зв'язку тим, що відповідачем частково оплачено одержаний товар, заборгованість відповідача перед позивачем по трьох договорах склала 241 670,92 грн. вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача у зв'язку з неналежним виконанням умов договорів на поставку природного газу.

Відповідач відповідно до заяви від 21.03.18 р. за вх.№10252/18 позовні вимоги визнав в повному обсязі. Однак 16.04.18 р. надіслав на адресу господарського суду заяву за вх№13403/18 про уточнення позовних вимог відповідно до якої повідомив суд, що відділом освіти прийнято рішення про відкликання поданої заяви про визнання позовних вимог в повному обсязі, оскільки позовні вимоги визнаються в частині 142 618,12 грн.

Заяви і клопотання сторін .

21.03.18 р. відповідачем подано заяву за вх.№10252/18 про визнання позовних вимог.

16.04.18 р. відповідачем подано заяву за вх.№13403/18 про уточнення позовних вимог відповідно до якої останній повідомив суд, що відкликає раніше подану заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та заявив про визнання позовних вимог частково, а саме в частині визнання позовних вимог в сумі 142 618,12 грн. Вказане мотивує тим, що при укладенні додаткової угоди №5/1 недотримані терміни реєстрації зобов'язання, тому оплату поставленого товару по ціні 9900,00 грн./1000 м.куб. вважає необгрунтованою.

25.04.18 р. позивачем подано заперечення на заяву відповідача про уточнення позовних вимог за вх.№14777/18 від 25.04.18 р. відповідно до якої зазначив, що додаткова угода №5/1 від 27.11.17 р. до договору №2/017 про постачання природного газу від 07.02.17 р. є чинною та створює правові наслідки для сторін, відтак просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповіальністю Паливторг , м. Львів та Відділом освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, м. Городок Львівської області укладено договори про постачання природного газу, а саме:

- Договір №2/017 на постачання природного газу від 07.02.17 р. відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність споживачу (відповідачу) природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

- Договір постачання природного газу №ТП33/017 від 09.11.17 р.

- Договір постачання природного газу №ТП34/017 від 09.11.17 р.

До вказаних договорів на постачання природного газу укладено ряд додаткових угод.

На умовах Договору №2/017 про постачання природного газу від 07.02.2017 р. позивач поставив відповідачу протягом 2017 р. товар: природний газ на загальну суму 3 640 230,93 грн., про що свідчать видаткові накладні №РН-0000011 від 2.03.2017 р., №РН-0000012 від 2.03.2017 р., №РН-0000020 від 6.04.2017 р., №РН-0000028 від 3.05.2017 р., №РН-0000038 від 16.06.2017 р., №РН-0000049 від 3.06.2017 р., №РН-0000058 від 31.07.2017 р., №РН-0000064 від 31.08.2017 р., №РН-0000076 від 30.09.2017 р., №РН-0000089 від 31.10.2017 р., №РН-0000124 від 30.11.2017 р. та Акти приймання-передачі природного газу, долучені позивачем до матеріалів справи.

Згідно п. п. 4.2.1, 4.2.3 Договору №2/017 від 07.02.2017 р. розрахунок за поставлений товар здійснюється до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання, а остаточний розрахунок - до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Відповідач всупереч умов договору частково оплатив одержаний товар, перерахувавши позивачу загалом 3 633 220,91 грн. в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 7 010,02 грн.

На умовах Договору постачання природного газу №ТПЗЗ/017 від 09.11.2017 р., позивач поставив відповідачу протягом 2017 р. товар: природний газ на загальну суму 295 749,32 грн., про що свідчать видаткові накладні №РН-0000140 від 12.12.2017 р., №РН-0000181 від 29.12.2017 р. та Акти приймання-передачі природного газу, долучені позивачем до матеріалів справи.

Відповідач оплатив одержаний товар перерахувавши позивачу загалом 401 977,28 грн. Отже, надмірно сплачена сума коштів становить 105 227,96 грн .

На умовах Договору постачання природного газу №ТП34/017 від 09.11.2017 р. позивач поставив відповідачу протягом 2017 р. товар: природний газ на суму 1 646 700 грн., про що свідчать видаткова накладна №РН-0000180 від 29.12.2017 р. та Акт приймання-передачі природного газу, долучені позивачем до матеріалів справи.

Згідно п. 4.1 Договору №ТП34/017 від 09.11.2017 р. розрахунок за поставлений товар здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач всупереч умов договору частково оплатив одержаний товар, перерахувавши позивачу 1 306 811,14 грн. в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 339 888,86 грн .

Таким чином, загальний розмір заборгованості по трьох договорах склав 241 670,92 грн. (7 010,02 грн.+ 339 888,86 грн.- 105 227,96 грн. (надмірно плачені кошти)).

До матеріалів справи долучено також акт звірки взаєморозрахунків між сторонами по усіх трьох договорах за 2017 рік за період з 01.01.17 р. по 31.12.17 р. згідно даних якого (враховуючи зарахування зайво сплачених 105227,96 грн. по Договору №ТПЗЗ/017 від 9.11.2017 р., в рахунок зобов'язань по Договору №2/017 від 7.02.2017 р. та Договору №ТП34/017 від 9.11.2017 р.) відповідач визнає борг перед позивачем за поставлений товар на загальну суму 241 670,92 грн.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі 142 618,12 грн. зсилаючись на те, що додатковий договір №5/1 до Договору на постачання природного газу від 07.02.17 р. №2/017 від 27.11.17 р., засвідчений підписами та печатка сторін, згідно якого п. 3.2 договору викладено в наступній редакції: ціна газу становить 8 250,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1650,00 грн., всього з ПДВ 9 900,00 , не береться відповідачем до уваги, оскільки недотримані терміни реєстрації зобов'язання.

Оцінка суду.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що на виконання умов договорів на поставку природного газу, позивачем поставлявся природний газ в обсягах та в строки, передбачені договором.

Вказане підтверджується копіями видаткових накладних та актами приймання-передачі природного газу, що долучені позивачем до матеріалів справи.

Натомість відповідач за отриманий товар розрахувався частково в результаті чого заборгованість за поставлений товар склала 241 670,92 грн.

Дана заборгованість повністю підтверджується первинними документами , а також актом звірки взаєморозрахунків між сторонами по усіх трьох договорах за 2017 рік за період з 01.01.17 р. по 31.12.17 р.

Посилання відповідача на те, що додатковий договір №5/1 до Договору на постачання природного газу від 07.02.17 р. №2/017 від 27.11.17 р., згідно якого п. 3.2 договору від 07.02.17 р. викладено в новій редакції (стосовно ціни): ціна газу становить 8 250,00 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1650,00 грн., всього з ПДВ 9 900,00 , не заслуговує на увагу, оскільки недотримані терміни реєстрації зобов'язання, судом оцінюється критично з огляду на таке.

Додатковий договір №5/1 від 27.11.2017 року до Договору№ 2/017 про постачання природного газу від 7.02.2017 р. є чинним та створює правові наслідки для сторін.

Договір № 2/017 про постачання природного газу від 7.02.2017 р. за своєю природою є різновидом договором купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір № 2/017 укладено у письмовій формі за наслідками публічних торгів шляхом його підписання у двох екземплярах.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до п. 11.4. Договору № 2/017 усі зміни та доповнення до Договору оформляються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (за наявності).

Додатковий договір №5/1 від 27.11.2017 року до Договору №2/017 про постачання природного газу від 07.02.2017 р. укладедий в письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, відтак є чинним та створює правові наслідки для контрагентів.

Жодна з норм чинного законодавства не пов'язує набрання чинності таким договором з реєстрацією зобов'язань за ним, такі обов'язки існують виключно для відповідача в контексті обов'язків його посадових осіб.

Натомість Додатковий договір №5/1 від 27.11.2017 року укладений без перевищення бюджетних зобов'язань, котрі існували раніше, оскільки у зв'язку з зміною ціни природного газу загальну ціну Договору № 2/017 не збільшено у відповідністю з вимогами п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Крім цього, дійсність та чинність вказаного додаткового договору №5/1 не ставилась сторонами під сумнів, рахунки, що виставлялись на його основі оплачувались відповідачем (частково), а, отже, умови договору виконувались обома сторонами.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено та у встановленому законом порядку не спростовано відповідачем заборгованість перед позивачем на загальну суму 241 670,92 грн.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач надав суду всі належні та допустимі докази, які дають можливість суду задоволити позовні вимоги та стягнути з відповідача 241 670,92 грн. заборгованості за поставлений товар. Натомість подані відповідачем докази на часткове спростування позовних вимог не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не можуть вважатися належними та допустимими в розумінні ст.ст.76,77 ГПК України.

СУДОВІ ВИТРАТИ .

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення судовий збір покладається на відповідача.

Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись ст.ст. 3, 12,13, 74,76,77,86, 180,191, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти Городоцької районної державної адміністрації Львівської області (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Джерельна,16; код ЄДРПОУ 02144594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Паливторг (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115ж/42; код ЄДРПОУ 40220890) 241 670,92 грн. боргу та 3 625,07 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 10.05.2018 р.

Суддя Чорній Л.З.