Рішення

від 04.05.2018 по справі 904/783/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 травня 2018 р. Справа № 904/783/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС"

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецького науково-виробничого підприємства "Технічний центр діагностики та експертизи"

до відповідача 2 Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот"

про стягнення заборгованості в сумі 6 536,43 грн. за договором №32-17-ДС від 18.01.2017 року та договором поруки від 18.01.2017 року

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з'явився

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2: Якименко С.І.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача 1): Українсько-німецьке науково-виробниче підприємство "Технічний центр діагностики та експертизи" Товариство з обмеженою відповідальністю та відповідача 2): Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" про стягнення з відповідача 1) - 1000,00 грн. за Договором поруки від 18.01.2017 р., та стягнення з відповідача 2) - 5 536,43 грн. за Договором № 32-17-ДС від 18.01.17 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "Рівнеазот" порушив умови Договору № 32-17-ДС від 18.01.17 р. в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт. Також, покликаючись на ст.625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "товариство технічного нагляду ДІЕКС" передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року відкрито провадження у справі №904/783/18, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в судовому засіданні на 12 квітня 2018 року.

12 квітня 2018 року розгляд справи було відкладено на 04 травня 2018 року.

В судове засідання 04 травня 2018 року представники позивача та відповідача 1) не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали. Одночасно від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі доказами.

У судовому засіданні 04.05.2018 р. представник ПАТ "Рівнеазот" позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

18 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (позивач, виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Рівнеазот" (відповідач 2, замовник) було укладено договір №32-17-ДС (надалі договір), відповідно до предмету якого замовник доручає і зобов'язується оплатити, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з проведення позачергового технічного огляду (зовнішній огляд, гідравлічне випробування) після експертного обстеження (технічного діагностування) згідно постанови КМУ №687 від 26.05.2004 року (п.10) технологічних трубопроводів (арк.с. 14-16).

Відповідно до пункту 4.1. договору вартість послуг узгоджена сторонами у протоколі узгодження договірної ціни (додаток №1, що підписується сторонами та є невід'ємною частиною даного договору) та складає 18 100,00 грн. в тому числі ПДВ 3 016,67 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи акту здачі-приймання послуг (робіт) №1 від 02.03.2017 року на суму 12 700,00 грн. та №2 від 12.10.2017 року на суму 5 400,00 грн. позивач на виконання умов договору надав відповідачу 2) послуги на загальну суму 18 100,00 грн. (арк.с.18-19).

За умовами пункту 4.2. договору оплата за надання послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів замовником на рахунок виконався після підписання сторонами акту приймання-передачі послуг на протязі 20 діб.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач 2) оплатив позивачу частину наданих послуг в сумі 12 700,00 грн., що підтверджується наявним платіжним дорученням №24322 від 04 серпня 2017 року (арк.с. 22). Доказів оплати наданих згідно акту №2 послуг в сумі 5 400,00 грн. відповідач 2) суду не надав. Натомість представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що така оплата не була здійснена.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

30 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача 2) з листом-вимогою про сплату наявної заборгованості (арк.с. 25-28). Відповідь на дану вимогу у матеріалах справи відсутня.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" 5400,00 грн. заборгованості є законними обґрунтованими, не спростованими відповідачем 2), а відтак такими що підлягають до задоволення.

Як унормовано у положеннях частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (така ж позиція викладена у статті 611 ЦК України).

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач покликаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України за прострочення грошового зобов'язання нарахував відповідачу 2) 33,29 грн. 3% річних та 103,14 грн. інфляційних втрат. Судом перевірено надані позивачем обрахунки та визнано їх правильними.

Відтак, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецького науково-виробничого підприємства "Технічний центр діагностики та експертизи" суд зазначає наступне.

18 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (позивач, кредитор) та Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецького науково-виробничого підприємства "Технічний центр діагностики та експертизи" (відповідач 1, поручитель) було укладено договір поруки №32-17-УС, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником (ПАТ "Рівнеазот") всіх обов'язків за договорами, вказаними в додатку №1 (за договором про виконання робіт №32-17-ДС від 18.01.2017 року).

Розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою у розмірі 1 000,00 грн.

Згідно статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку необхідно солідарно стягнути з відповідача 1) та відповідача 2) - 1000,00 грн. заборгованості.

Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, враховуючи усе викладене вище у сукупності, суд прийшов до висновку що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" необхідно задоволити, та стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь позивача - 5 400,00 грн. основного боргу, 33,29 3% річних та 103,14 грн. інфляційних втрат; стягнути солідарно з відповідачів Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" та Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецького науково-виробничого підприємства "Технічний центр діагностики та експертизи" 1000,00 основного боргу.

Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Тому витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача 2) Приватне акціонерне товариство "Рівнеазот" як на основного боржника по виконанню зобов'язань, оскільки внаслідок його неправильних дій (несвоєчасна оплата боргу перед позивачем) виник даний спір.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (33017, м. Рівне, РІВНЕ-17, код ЄДРПОУ 05607824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Джинчарадзе 8, код ЄДРПОУ 32349901) - 5 400 (п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. - заборгованості, 33 (тридцять три) грн. 29 коп. - 3% річних, 103 (сто три) грн. 14 коп. - інфляційних втрат та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" (33017, м. Рівне, РІВНЕ-17, код ЄДРПОУ 05607824) та Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецького науково-виробничого підприємства "Технічний центр діагностики та експертизи" (49040, м.Дніпро, пров. Джинчарадзе 8, код ЄДРПОУ 30268475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (49040, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Джинчарадзе 8, код ЄДРПОУ 32349901) - 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. - заборгованості.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "08" травня 2018 року

Суддя Бережнюк В.В.