Рішення

від 10.05.2018 по справі 910/1224/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2018Справа № 910/1224/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного підприємства "Фенікс Агро" (20302, Черкаська область, місто Умань, вул Гонти 3, код ЄДРПОУ 36780586)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стара Ферма" (03150, м.Київ, вул. Горького, 27, кв.117, код ЄДРПОУ 37413316)

про стягнення 1 783 015,41 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Семчак В.В. за дов.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фенікс Агро" звернулось до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, про стягнення 1 557 081,00 грн. заборгованості за поставлений товар по договору поставки № 136-дм від 02.06.2017 та договору № 198-дм від 06.09.2017, 114 194, 24 грн. пені, 92 180,99 грн. 34% річних, 19 559,18 грн. інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Стара Ферма" зобов'язань щодо сплати відповідних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.02.2018.

23.02.2018 позивачем подана заява про збільшення та уточнення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути 1 557 081,00 грн., з яких: 1 557 081,50 грн. заборгованості за поставлений товар по договору поставки № 136-дм від 02.06.2017 та договору № 198-дм від 06.09.2017, 184442,02 грн. пені, 111 403,57 грн. 34% річних, 72 871,39 грн. інфляційних втрат,

Ухвалою суду від 27.02.2018 відкладено розгляд справи на 05.04.2018.

27.03.2018 позивачем подана заява про збільшення та уточнення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути 2 056 768,70 грн. заборгованості за поставлений товар по договору поставки № 136-дм від 02.06.2017 та договору № 198-дм від 06.09.2017, 262 642,48 грн. пені, 149 848,68 грн. 34% річних, 87 196, 54 грн. інфляційних втрат, яка прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 05.04.2018 судом оголошено перерву на 24.04.2018 та ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду.

Сторони участь своїх представників у судовому засіданні 24.04.2018 не забезпечили.

Ухвалою суду від 24.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.05.2018.

У судовому засіданні 10.05.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

У судовому засіданні 10.05.2018 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2017 між ПП Фенікс Агро (постачальник) та ТОВ Стара Ферма (покупець) було укладено договір поставки № 136-дм, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку, на умовах і в строки, передбачені цим договором поставити (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити дробину пивну (мокру), іменовану в подальшому товар , в кількості, по якості і по цінах вказаних у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

У п.1.2.1 договору визначено, що поставка товару може здійснюватися як однією, так і декількома партіями. Під партією товару розуміють кількість товару, на яку оформлена одна видаткова накладна та/або специфікація, рахунок-фактура.

За умовами пп.4.1-.4.2, оплата товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі цього договору, протягом 21 банківського дня з дати його поставки.

Оплата товару здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок постачальника на протязі одного банківського дня з моменту поставки, при цьому сторони заздалегідь погодили право покупця розраховуватись за товар на умовах 100% або часткової попередньої оплати. Узгодження ціни і об'єму партії здійснюються в телефонному, факсовому або електронному режимі при виставленні рахунку-фактури. Рахунок-фактура є невід'ємною частиною цього договору і вважається дійсним при дотриманні покупцем строків оплати узгодженої партії товару. Сторони мають право узгодити інші строки оплати, про що вказується у відповідній специфікації (п. 4.2 договору).

Відповідно до п.5.2 договору, відвантаження товару постачальник зобов'язується здійснити протягом 10 календарних днів з моменту узгодження ціни і об'єму партії товару. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару відповідно до умов поставки по даному договору (п. 5.2 договору).

Згідно п.5.3 договору визначено,що при передачі товару постачальник зобов'язаний передати всю необхідну документацію на товар, а покупець зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару.

Пунктом 6.1 договору поставки № 136-дм, визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками, з проставлянням печаток сторін і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе грошових зобов'язань за договором - до моменту їх повного виконання.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 6.2 договору).

На виконання умов договору позивач за видатковими накладними № РН-0003269 від 03.06.17, РН-0003270 від 03.06.17, РН-0003271 від 04.06.17. РН- 0003272 від 06.06.17, РН-0003376 від 11.06.17. РН-0003487 від 15.06.17, РН-0003536 від РН-0003555 від 17.06.17, РН-0003579 від 18.06.17, РН-0003795 від 24.06.17. РН- 0003826 від 27.06.17, РН-0003865 від 28.06.17, РН-0003923 від 30.06.17, РН-0003982 від 04.07.17, РН-0004022 від 04.07.17, РН-0004166 від 10.07.17. РН-0004205 від 12.07.17. РН- 0004273 від 15.07.17, РН-0004380 від 18.07.17, РН-0004449 від 21.07.17. Р11-0004460 від 22.07.17, РН-0004495 від 23.07.17, РН-0004555 від 26.07.17, -РН-0004664 від 29.07.17. РН- 0004828 від 05.08.17, РН-0004832 від 05.08.17, РН-0004833 від 05.08.17, РН-0005055 від 12.08.17, РН-0005057 від 12.08.17, РН-0005496 від 18.08.17, РН-0005498 від 20.08.17. РН-0005501 від 23.08.17, РН-0005526 від 25.08.17, РН*-0005626 від 30.08.17, РН-0005679 від 31.08.17, РН-0005828 від 06.09.17 поставив відповідачу товар по договору поставки № 136-дм від 02.06.2017 на загальну суму 1 518 709,50 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо розрахунків за поставлений товар здійснив частково на суму 899 628,50 грн., неоплаченими залишились 619 081,00 грн.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Доказів оплати відповідачем суми 619 081,00 грн., в тому числі у визначені договором строки, суду не надано.

В подальшому між сторонами - позивачем, як поклажодавцем, та відповідачем, як зберігачем, було укладено договір зберігання № 03/07/17-1, відповідно до умов якого поклажодавець передав, а зберігач прийняв на зберігання протягом строку цьому договору дробину пивну (мокру законсервовану) у кількості та вартості, вказаній у Акті прийому-передачі.

Сторони у п.2.1 договору зберігання визначили, що платою за зберігання даного товару є першочергове право викупу даного товару зберігачем у поклажодавця.

Актом від 04.07.2017 зафіксовано факт передачі-приймання матеріальних цінностей стороною 2 - ПП Фенікс Агро на відповідальне зберігання сторони 1 - ТОВ Стара Ферма , а саме: Дробина пивна (мокра), в законсервованому стані, запакована в полімерний рукав, в кількості 670 тон, загальною вартістю 938 000,00 грн.

Надалі, передане на зберігання майно, відповідач отримав від позивача у власність на підставі договору поставки № 198-дм від 06.09.2017.

Так, 06.09.2017 між позивачем - ПП Фенікс Агро (постачальник) та ТОВ Стара Ферма (покупець) було укладено договір поставки № 198-дм, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку, на умовах і в строки, передбачені цим договором поставити (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити дробину пивну (мокру), яка передається йому в законсервованому стані, здійсненому за рахунок постачальника, іменовану в подальшому товар , в кількості 670 тонн (+/-10%), за ціною 1 400 грн., в т.ч. ПДВ.

У розділі 4 договору поставки № 198-дм сторони передбачили порядок здійснення розрахунків: оплата товару здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі цього договору (п.4.1), згідно узгодженого графіку оплати, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною (п.4.2). Сторони погодили право покупця здійснювати оплату товару на умовах 100% або часткової попередньої оплати.

Відповідно до п.6.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплення печатками, та діє до 31 грудня 2018 року, однак припиняє свою дію не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

У Специфікації № 1 від 06.09.2017 до договору визначено, що продавець і покупець дійшли згоди щодо поставки партії товару, яка знаходиться на зберіганні відповідно до договору поставки № 198 від 06.09.2017 у кількості 670 тонн, на загальну суму 938 000,00 грн., оплата товару здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу строком на 2 місяця, до останнього робочого дня місяця оплати за графіком: у вересні та жовтня платежами по 469 000,00 грн.

Факт передачі обумовленого договором поставки № 198-дм від 06.09.2017 товару відповідачу підтверджується підписаною стороною видатковою накладною № РН-0005908 від 07.09.2017 та рахунком -фактурою № СФ-0005533 від 07.09.2017 на суму 938 000,00 грн., копії яких долучені до справи.

Таким чином, враховуючи умови договору поставки № 198-дм від 06.09.2017 та визначений у Специфікації № 1 до договору строк оплати, відповідачем повинен був оплатити вартість отриманого товару до 31 жовтня 2017 року, що ним здійснено не було.

Доказів оплати відповідачем суми 938 000,00 грн., в тому числі у визначені строки, суду не надано.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача за отриманий за видатковими накладними по двох договорах поставки товар склала 1 557 081,00 грн., які залишились неоплаченими.Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання зі своєчасної поставки товару.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п.8.4 договору поставки № 136-дм від 02.06.2017 передбачено, що у випадку порушення строку виконання покупцем грошових зобов'язань за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Крім цього, покупець зобов'язується на вимогу постачальника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Пеня за прострочення оплати, нараховується понад строк, визначений ч. 6 ст. 232 ГК України - до дня повного розрахунку за поставлений товар.

На підставі зазначених норм позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за вих. № 2347 від 22.03.2018, заявив вимогу про стягнення з відповідача: 131 361,03 грн. пені, розрахунок яких здійснено по кожній видатковій накладній, та 34 668,54 грн. втрат від інфляції за період з 01.10.2017 по 05.04.2018, нарахованих на суму 653 749,54 грн. боргу. по договору № 136-дм від 02.06.2017.

Перевіривши правильність нарахування, настання строків оплати по кожній видатковій накладній, з урахуванням встановленого п.4.2 договору строку оплати - протягом 21 банківського дня з дати поставки, суд зазначає, що позивачем у розрахунку, доданого до заяви про збільшення позовних вимог від 22.03.2018, невірно вказаного настання строків оплати, не враховано, що 28 червня та 24 серпня є святковими та неробочими днями, а робочий (банківський) день 25 серпня було перенесено на 19 серпня 2017 згідно Рішення Правління Нацбанку № 216рш Про регламент роботи системи електронних платежів Національного Банку України та банківської системи України у зв'язку із перенесенням робочих днів у 2017 році від 07.04.2017, а також не взято до уваги, що відповідно до положень ст. 253 ЦК України, відповідно до якої перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано

його початок, тобто строк оплати по вказаних накладних настав 22 банківського дня, при цьому дата відвантаження товару за видатковою накладною не враховується.

Таким чином, здійснивши відповідний перерахунок заявленої до стягнення пені, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені по договору № 136-дм у сумі 130 718,78 грн.

Щодо заявлених позивачем 34 668,54 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2017 по 05.04.2017, суд відзначає, що сума боргу у розмірі 619 081,00 грн., на яку позивач здійснює нарахування, виникла, з урахуванням оплат та останньої видаткової накладної №РН-0005828 від 06.09.2017, не з 01.10.2017, 05.10.2017 (останній день 21-денного банківського строку оплати), а відповідно прострочення з 06.10.2017.

Після здійснення перерахунку, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат по договору № 136-дм у сумі 34 668,54 грн. ( в межах заявлених вимог).

Крім того, за прострочення виконання зобов'язань відповідача по договору № 198-дм від 06.09.2017 позивач нараховує 131 281, 45 грн. пені, 149 848,68 грн. 34% річних та 52 528,00 грн. втрат від інфляції за період з 01.10.2017 по 05.04.2017.

Суд визнає арифметично вірним нарахування 131 281, 45 грн. пені, 149 848,68 грн. 34% річних за вказаний період, при цьому інфляційні втрати у розмірі 52 528,00 грн. підлягають перерахунку за період з 01.11.2017 по 05.04.2018, оскільки вказана сума 938 000,00 грн., враховуючи строк оплати товару на умовах відстрочення платежу на 2 місяці: вересень-жовтень 2017 року, настав 01.11.2017, а не 01.10.2017, як вказує позивач, тому судом задовольняються інфляційні втрати у розмірі 51 745,97 грн. за період з 01.11.2017 по 05.04.2018.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин та підтвердження наявності обставин звільнення його від обов'язку оплати вартості отриманого товару та понесення відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 1 557 081,00 грн. основного боргу, 262 000,23 грн. пені (130 718,78 грн. пені по договору №136дм та 131 281, 45 грн. пені, по договору № 198-дм), 86 414,51 грн. інфляційних втрат ( 34 668,54 грн. інфляційних втрат по договору №136дм та 51 745,97 грн. інфляційних втрат по договору №198-дм), 149 848,68 грн. 34% річних. В решті позову належить відмовити у зв'язку із безпідставністю нарахування.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стара Ферма" (03150, м.Київ, вул. Горького, 27, кв.117, код ЄДРПОУ 37413316) на користь Приватного підприємства "Фенікс Агро" (20302, Черкаська область, місто Умань, вул Гонти 3, код ЄДРПОУ 36780586) 1 557 081 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят сім тисяч вісімдесят одну) грн. 00 коп. основного боргу, 262 000 (двісті шістдесят дві тисячі) грн.23 коп. пені, 86 414 (вісімдесят шість тисяч чотириста чотирнадцять) грн.51 коп. інфляційних втрат, 149 848 (сто сорок дев'ять тисяч вісімсот сорок вісім) грн. 68 коп. 34% річних, 30 830 (тридцять тисяч вісімсот тридцять) грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 10.05.2018

Суддя О.М.Ярмак