Рішення

від 12.04.2018 по справі 804/226/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Справа № 804/226/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кононенко О. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Кам'янського відділення Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в до Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" ДОР в особі Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1, третя особа, яка не заявляє самостійний про зобов`язання Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 внести зміни до акту огляду та протоколу засідання комісії відносно ОСОБА_2 в частині причини інвалідності, скласти відповідну довідку про інвалідність, видати документи для призначення виплат, у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", -

ВСТАНОВИВ :

05.01.2018 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Кам'янського відділення Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради в особі Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1, третя особа - ОСОБА_2, в якому просить:

- зобов'язати Міжрайонну травматологічну медико-соціальну експертну комісію № 1 внести зміни до акту огляду та протоколу засідання комісії відносно ОСОБА_2 в частині причини інвалідності, а саме змінити з інвалідності по трудовому каліцтву на інвалідність по загальному захворюванню.

- зобов'язати Міжрайонну травматологічну медико-соціальну експертну комісію № 1 скласти відповідну довідку про інвалідність від загального захворювання ОСОБА_2.

- зобов'язати Міжрайонну травматологічну медико-соціальну експертну комісію № 1 видати ОСОБА_2 відповідні документи для призначення відповідних виплат.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.10.2015 року в Селянському (фермерському) господарстві ВАЛЕНТИНА трапився нещасний випадок з головою цього господарства ОСОБА_2, відповідно до якого було проведено розслідування даного нещасного випадку та складені акти за формою Н-5 та Н-1 за № 1 від 04.11.2015 року. Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.04.2017 акти за формою Н-5 та Н-1 №1 від 04.11.2015 року скасовані, випадок, який стався із ОСОБА_2 11.10.2015 року визнано не страховим. 11.11.2015 року Комунальний заклад Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 видав ОСОБА_2 Виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії 12 ААА № 015100. Зазначений документ є підставою для розгляду справи про страхові виплати потерпілого від нещасного випадку на виробництві - ОСОБА_2, але підстави, якими визначено його статус, як потерпілого від нещасного випадку на виробництві, тобто акт розслідування нещасного випадку за ф. Н-5 від 04.11.2015 № 1 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за ф. Н-1 від 04.11.2015 № 1 скасовані, а випадок визнано не страховим. 19.09.2017 року відділення Фонду звернулося до відповідача щодо зміни причини інвалідності ОСОБА_2 з інвалідності по трудовому каліцтву на інвалідність по загальному захворюванню, з урахуванням рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.04.2017. Листом від 10.10.2017 № 66 відповідач відмовився провести зміну причин інвалідності ОСОБА_2 мотивуючи відсутністю скерування на МСЕК (ф-088/о) та заяви хворого. Відділення Фонду не заперечує та не оспорює наявність захворювання, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та систем організму, за яких встановлена група інвалідності ОСОБА_2, не вимагає проведення огляду чи повторного огляду ОСОБА_2 Підставою звернення відділення Фонду до Відповідача стало обов'язковість виконання рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.04.2017 в частині визнання випадку не страховим та приведення у відповідність документів, шляхом зміни причини інвалідності ОСОБА_2 З огляду на викладене, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в спрощеному провадженні.

Станом на дату розгляду справи від Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради в особі Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 відзиву на позов не надходило.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково, з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.10.2015 року в Селянському (фермерському) господарстві ВАЛЕНТИНА (код ЄДРПОУ 23357851) трапився нещасний випадок з головою цього господарства ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На вимогу листа головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 22.10.2015 року № 802- 14/05, було проведено розслідування даного нещасного випадку та складені акти за формою Н-5 та Н-1 за № 1 від 04.11.2015 року.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську звернулося до суду із позовом до Селянського (Фермерського) господарства Валентина , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, Головне управління державної служби з питань праці у Дніпропетровській області, Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування актів проведення розслідування нещасного випадку.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.04.2017 року у справі № 208/4573/16 позовні вимоги задоволено, визнано незаконними та скасовано акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 11.10.2015 року з ОСОБА_2 від 04.11.2015 року за формою Н-5 та Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 04.11.2015 року № 1 за формою Н-1. Визнано випадок, який стався із ОСОБА_2 11 жовтня 2015 року не страховим, тобто таким, на який не розповсюджується норми Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 року.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Проте, 11.11.2015 року ОСОБА_2 пройшов огляд в Міжрайонній травматологічній МСЕК №1 та йому було встановлено III (третя) групу інвалідності від трудового каліцтва безстроково з 11.11.2015р згідно розділу 3 п 3.4.18 Наказу МОЗ №561 Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності від 05.09.2011 р. як анатомічний дефект та 50% (п'ятдесят відсотків) втрати працездатності згідно Таблиці 9 пункту 9.4.3.г.) Наказу МОЗ №420 Про затвердження порядку та критеріїв встановлення МСЕК ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках... від 05.06.2012р., Постанова КМУ № 1317 від 3.12.2009р. Положення про медико-соціальну експертизу , Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. .

Підставою для огляду було скерування на МСЕК (форма 088/у, медичні документи) з Лікарні ШМД м. Дніпродзержинська від 04.11.2015р., акт за формою Н-1 та скерування на встановлення відсотків втрати працездатності з ФГ Валентина .

11.11.2015 року Комунальний заклад Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 видав ОСОБА_2 Виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії 12 ААА № 015100.

19.09.2017 року Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Кам'янського відділення Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернулося до Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради в особі Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 із листом №08-425 щодо зміни причини інвалідності ОСОБА_2 з інвалідності по трудовому каліцтву на інвалідність по загальному захворюванню, з урахуванням рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.04.2017 року у справі № 208/4573/16.

Листом № 66 10.10.2017 року відповідачем була надана відповідь, що з 11.11.2015р. пацієнт ОСОБА_2 на МСЕК не звертався, скерувань на МСЕК на його ім'я не надходило. Пунктом 22 Постанови КМУ № 1317 від 3.12.2009р. Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності переогляд хворих, яким інвалідність встановлена без терміну переогляду проводиться за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб або за рішенням суду. В разі надходження до комісії скерування на МСЕК (ф-088/о) на ім'я ОСОБА_2 1958 р.н та заяви хворого, рішення Заводського районного суду м Дніпродзержинська по справі від 11.04.2017р. по справі №208/4573/16 буде враховано.

Вирішуючи спір суд зазначає, що процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі Положення № 1317).

Відповідно до пунктів 3.-4. Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Згідно п.6. Положення № 1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.

Приписами ст.1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 6 жовтня 2005 року N 2961-IV , із змінами і доповненнями (далі Закон N 2961-IV) визначено, що медико-соціальна експертиза - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Відповідно до ст.3 Закону N 875-XII встановлено, що інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Механізм встановлення груп інвалідності регулює Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 N 561 (далі Інструкція № 561).

Згідно з пунктом 1.10. Інструкції N 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я (п.17 Положення № 1317).

Відповідно до п.2.5. вказаної Інструкції повторний огляд інвалідів проводиться згідно з пунктом 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Приписами п.22 Положення визначено, повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки. Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров'я і працездатності або за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд зобов'язати Міжрайонну травматологічну медико-соціальну експертну комісію № 1 внести зміни до акту огляду та протоколу засідання комісії відносно ОСОБА_2 в частині причини інвалідності, а саме змінити з інвалідності по трудовому каліцтву на інвалідність по загальному захворюванню, скласти відповідну довідку про інвалідність від загального захворювання та видати ОСОБА_2 відповідні документи для призначення відповідних виплат.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З вищезазначеної норми Конституції України слідує, що кожен орган державної влади зобов'язаний діяти виключно в межах передбачених чинним законодавством. Відповідно, суд при вирішенні питання щодо правомірності дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.

Крім того, як вбачається зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р., під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частини 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вирішення питань, які заявлені у позові, вбачається дискреційним повноваженням відповідного органу, які суд не може перебирати на себе.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 пройшов огляд в Міжрайонній травматологічній МСЕК №1 11.11.2015 року.

11.11.2015 року Комунальний заклад Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 видав ОСОБА_2 Виписку з акту огляду медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги до довідки серії 12 ААА № 015100, відповідно до якої йому встановлено III групу інвалідності від трудового каліцтва безстроково з 11.11.2015р.

Підставою для огляду був, серед іншого, акт за формою Н-1.

Суд зауважує, що вказаний акт за формою Н-1від 04.11.2015 року було визнано незаконним та скасовано лише 11.04.2017 року за рішенням суду.

Таким чином, станом на 11.11.2015 року (дату огляду і призначення інвалідності) відповідач діяв в межах своїх повноважень та з урахуванням обставин, дійсних на той час.

З огляду на, що в діях відповідача ознак протиправності не вбачається.

Проте, відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до п. 9 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності інвалідність, що настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, встановлюється на підставі результатів огляду потерпілого членами комісії та акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112, або на підставі рішення суду про встановлення факту отримання травми на виробництві.

Так, рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.04.2017 р. у справі № 208/4573/16 визнано незаконними та скасовано акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 11.10.2015 року з ОСОБА_2 від 04.11.2015 року за формою Н-5 та Акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 04.11.2015 року № 1 за формою Н-1. Визнано випадок, який стався із ОСОБА_2 11 жовтня 2015 року не страховим, тобто таким, на який не розповсюджується норми Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23 вересня 1999 року.

Вказане рішення суду набрало законної сили 24.04.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, а саме шляхом зобов'язання відповідача внести зміни до акту огляду та протоколу засідання комісії відносно ОСОБА_2 в частині причини інвалідності, змінити з інвалідності по трудовому каліцтву на інвалідність по загальному захворюванню, скласти відповідну довідку про інвалідність від загального захворювання та видати ОСОБА_2 відповідні документи для призначення відповідних виплат.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на викладене та з метою повного та ефективного захисту прав, свобод інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача провести повторний огляд ОСОБА_2 з урахуванням рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.04.2017 року у справі № 208/4573/16.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не було сплачено судовий збір на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки він на момент подачі позову був звільнений від його сплати.

За положеннями ч. 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доказів понесення судових витрат не пов'язаних із сплатою судового збору позивачем не надано.

Тобто, у разі задоволення позовних вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Кам'янського відділення Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (просп. Тараса Шевченка, 42, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 57921, код ЄДРПОУ 41418488) до Комунального закладу "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради в особі Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 (пр. Богдана Хмельницького, 19, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 13428538), третя особа - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1) про зобов`язання Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 внести зміни до акту огляду та протоколу засідання комісії відносно ОСОБА_2 в частині причини інвалідності, скласти відповідну довідку про інвалідність, видати документи для призначення виплат, у зв'язку з порушенням вимог Закону України "Про загалшьнообов'язкове державне соціальне страхування" задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальний заклад "Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи" Дніпропетровської обласної ради в особі Міжрайонної травматологічної медико-соціальної експертної комісії № 1 провести повторний огляд ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням висновків суду, викладених в рішенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 11.04.2017 року у справі № 208/4573/16.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кононенко