Рішення

від 19.04.2018 по справі 804/1015/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року справа № 804/1015/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісскло до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

07 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сервісскло звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС від 05.01.2018 року № 539333/40921499, а також зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну № 21 від 30.11.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ Сервісскло було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну № 21 від 30.11.2017 року, яка згідно квитанції № 9258854635 від 07.12.2017 р. була прийнята, але її реєстрацію зупинено. Позивач стверджує, що ним були подані усі належні документи, що відповідають визначеним законом критеріям та підтверджують реальність здійснення господарських операцій за даною податковою накладною. Проте, вказані документи не були взяти контролюючим органом до уваги, та комісією ДФС України прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі. Також, позивач вказує на те, що в рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних, як на підставу такої відмови вказано на надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, при цьому, конкретна підстава відмови не зазначена. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд скасувати рішення комісії ДФС № 539333/40921499 від 05.01.2018 р., та зобов'язати відповідача зареєструвати податкову накладну № 21 від 30.11.2017 р. (а.с. 4-6).

Ухвалою суду від 13.02.2018 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 2).

Представником відповідача за довіреністю Горшковою Л.В. надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що згідно документів, наданих ТОВ Сервісскло , Комісією ДФС обґрунтовано прийнято рішення № 539333/40921499 від 05.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 30.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Представник відповідача вважає, що рішення Комісії ДФС є правомірним та обґрунтованим, оскільки було прийнято виключно в межах діючого законодавства, а тому дії Комісії не суперечать нормам законодавства. Відповідач вважає, що позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної № 21 від 30.11.2017 р. є необґрунтованою, оскільки за рахунок такої вимоги позивач намагається недобросовісно, у розумінні ч.2 ст.44 КАС України, скористатись належним йому правом на захист, а тому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судове засідання 13 березня 2018 року сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явились.

Представником позивача за довіреністю Підгорною Ю.А. до суду надано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Сервісскло зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та здійснює діяльність, пов'язану з оптовою торгівлею відходами та брухтом (код КВЕД 46.77, код УКТЗЕД 7001001000), що полягає у придбанні склобою у фізичних осіб (не платників ПДВ) та реалізації його юридичним особам (платникам ПДВ).

Матеріалами справи підтверджено, що 30.10.2017 року між ТОВ Сервісскло (постачальник) та ТОВ Скляний Альянс (покупець) укладено договір №30/10/2017, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю склобій змішаний очищений, склобій безбарвний тарний очищений, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість (а.с. 53-54).

На виконання умов даного договору, відповідно до вимог п.201.10. ст.201 ПК України ТОВ Сервісскло складено податкову накладну № 21 від 30.11.2017 р. (а.с. 10) та направлено її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН). Згідно з отриманою квитанцією №1, зазначена податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України.

Відповідно до отриманої квитанції № 9258854635 від 07.12.2017 р., податкову накладну № 21 від 30.11.2017 р. прийнято, але реєстрація по ній зупинена. Підставами зупинення у квитанції зазначено наступне: відповідно до п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом б Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 41.00.40. . Та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с. 11).

Крім того, судом встановлено, що позивачем на адресу ДФС України було направлено Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 30.11.2017 р., до якого додано документ довільної форми №1 від 30.11.2017 р. з поясненням про специфіку господарської діяльності підприємства ТОВ Сервісскло (а.с. 12-15).

Зазначений документ не прийнято, що підтверджується квитанцією № 2 від 30.11.2017 р. (а.с. 16).

Також, позивачем на адресу ДФС України направлено Додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3 від 07.12.2017 р., до якого додано документ довільної форми №3 від 07.12.2017 р. з поясненням про специфіку господарської діяльності підприємства ТОВ Сервісскло (а.с. 17-19).

Зазначений документ також не прийнято, що підтверджується квитанцією № 2 від 07.12.2017 р. (а.с. 20).

Крім того, позивачем надано до ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК №4 від 28.12.2017 р., що підтверджується квитанцією № 1, до якого долучено сканкопії наступних документів:

1) Договір №34 оренди обладнання від 02.11.2017 р.;

2) Акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000202 від 01.12.2017 р.;

3) Платіжне доручення № 896 від 14.12.2017 р.;

4) Залізнична накладна № 46378857 від 30.11.2017 р.;

5) Видаткова накладна РН-0000023 від 30.11.2017 р.;

6) Рахунок-фактура № СФ-0000021 від 30.11.2017 р.;

7) Лист замовлення на відвантаження склобою № 20.10 від 20.10.2017 р.;

8) Договір № 30102017 від 30.10.2017 р.;

9) Квитанція № 9245976168 від 21.11.2017 р. до податкової накладної № 3 від 07.11.2017р.;

10) Податкова накладна № 3 від 07.11.2017 р.;

11) Видаткова накладна № РН-0000351 від 07.11.2017 р.;

12) Договір № 28 від 01.11.2017 р.;

13) Довіреність 110601 від 06.11.2017 р.;

14) Квитанція № 9222401617 від 25.10.2017 р. до податкової накладної № 7 від 24.10.2017р.;

15) Податкова накладна № 7 від 24.10.2017 р.;

16) Платіжне доручення №22 від 26.10.2017 р.;

17) Товарно-транспортна накладна №28 від 24.10.2017 р.;

18) Видаткова накладна № 28 від 24.10.2017 р.;

19) Договір № 4 від 23.10.2017 р.;

20) Квитанція № 9258854635 від 07.12.2017 р. до податкової накладної № 21 від 30.11.2017р.;

21) Податкова накладна № 21 від 30.11.2017 р.;

22) Пояснення до господарської операції по податковій накладній № 21 від 30.11.2017 р. (а.с. 21-41).

Не зважаючи на надані документи, Комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 539333/40921499 від 05.01.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 21 від 30.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 9).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із значеним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3. статті 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 постанови КМУ Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10. статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містить пункт 201.16. статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2. статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанції по податковій накладній № 13 від 30.11.2017 р. видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом № 567.

Водночас, відповідачем у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної вказаним критеріям, натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу № 567 містить у собі визначення трьох різних критеріїв. Зокрема, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право субєкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1. та 215.3.2. пункту 215.3. статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів. Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів) міститься в наказі № 567.

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів наказу № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567:

- для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Крім того, зі змісту квитанції по податковій накладній № 21 від 30.11.2017 р. видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. 201.16. статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом №567.

Таким чином, відповідачем у квитанції, всупереч пп. 201.16.1. п. 201.16. статті 201 ПК України, не вказано ні конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення трьох різних критеріїв), ні конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Відповідно до пп. 201.16.2. п. 201.16. статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно пп. 201.16.2. п. 201.16. статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Комісією ДФС України було прийнято рішення № 539333/40921499 від 05.01.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 30.11.2017 р.

При цьому, рішення комісії № 539333/40921499 від 05.01.2018 р. не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Також, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацем 1 постанови КМУ Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації № 190 від 29.03.2017 р. (далі - постанова № 190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до пп. 201.16.1. п. 201.16. статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацем 2 постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Судом також встановлено, що ТОВ Сервісскло здійснює діяльність, пов'язану з оптовою торгівлею відходами та брухтом (код КВЕД 46.77, код УКТ ЗЕД 7001001000), що полягає у придбанні склобою у фізичних осіб (не платників ПДВ) та реалізації його юридичним особам (платникам ПДВ).

Залізничний тариф (код УКТ ЗЕД 49.20) не є господарською діяльністю позивача, який придбаває залізничні послуги у акредитованого на залізниці підприємства і виставляє витрати на їх придбання покупцеві разом із товаром.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ Сервісскло виписана податкова накладна № 21 від 30.11.2017 р. на суму 119 733,07 грн., в т.ч. ПДВ 19 955,51 грн., яка була доставлена до Центрального рівня ДФС 07.12.2017 р., реєстраційний № 9258854635, про що отримана квитанція №1. Документ прийнято, реєстрація зупинена.

Податкову накладну, в реєстрації якої відповідачем відмовлено, складено 30.11.2017 р. на підставі операції з реалізації склобою змішаного очищеного, та направлено на реєстрацію 07.12.2017 р.

Позивачем до перевірки Комісії ДФС були надані документи на підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній № 21 від 30.11.2017 р.

Так, реалізація зазначеного у вказаній податковій накладній склобою змішаного очищеного здійснювалась на підставі договору поставки № 30/10/2017 від 30.10.2017 р., укладеного між ТОВ Сервісскло (постачальник) та ТОВ Скляний Альянс (покупець) та на підставі заявки № 20/10 від 20.10.2017 р., як це передбачено умовами договору.

Відвантаження здійснювалось згідно видаткової накладної № РН-000023 від 30.11.2017 р. на суму 119 733,07 грн., в т.ч. ПДВ 19955,51 грн. Товар здав завідувач заготівельним пунктом ТОВ Сервісскло ОСОБА_4, а прийняв 02.12.2017 р. на складі покупця працівник відділу матеріального забезпечення ОСОБА_5 та комерційний агент ОСОБА_6 Товар транспортувався вагоном № 60421245 Укрзалізниці зі складу продавця за адресою: АДРЕСА_1 на склад покупця за адресою: вул. Промислова, 31, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл. Постачання товару підтверджується наступними документами: рахунком-фактурою № СФ- 00021 від 30.11.2017 р., видатковою накладною №РН-000023 від 30.11.2017 р., залізничною накладною №46378857 від 30.11.2017 р. Оплата проведена згідно платіжного доручення № 896 від 04.12.2017 р. на суму 281 466,14 грн.

Придбання склобою здійснено згідно договору поставки № 4 від 23.10.2017 р. між ТОВ Сервісскло (покупець) та ТОВ КУБ ЛДФ (постачальник) та на підставі видаткової накладної № 28 від 24.10.2017 р. на загальну суму 28 496,98 грн., в т.ч. ПДВ 4 749,50 грн.

Товар транспортувався автомобілем НОМЕР_5 ТОВ Сервісскло зі складу продавця за адресою: АДРЕСА_1 на склад покупця за адресою: АДРЕСА_1. Отримання товару здійснювалась на склад ТОВ Сервісскло . Товар здав начальник дільниці ТОВ КУБ ЛДФ ОСОБА_3, прийняв директор ТОВ Сервісскло ОСОБА_7 Постачання товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною № 28 від 24.10.2017 р., товарно-транспортною накладною № 28 від 24.10.2017р., податковою накладною № 7 від 24.10.2017 р., квитанцією про реєстрацію № 9222401617 від 25.10.2017 р. Оплата проведена згідно платіжного доручення № 22 від 26.10.2017 р. на суму 28 496,98 грн. Заборгованість по даній операції на теперішній час відсутня.

Придбання склобою здійснено також згідно договору поставки № 28 від 01.11.2017 р. між ТОВ Сервісскло (покупець) та ТОВ Утиліта (постачальник) на підставі видаткової накладної № РН-0000351 від 07.11.2017 р. на загальну суму 36 234,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 039,00 грн. Отримання товару здійснювалась на склад ТОВ Сервісскло за адресою: м. Новомосковськ, вул. Північна, 1 А. Постачання товару підтверджується наступними документами: видатковою накладною 1 № РН-0000351 від 07.11.2017 р., податковою накладною № 3 від 07.11.2017 р., квитанцією про реєстрацію № 9245976168 від 21.11.2017 р. Товар здав начальник митної групи ТОВ Утиліта ОСОБА_8, прийняв завідуючий заготівельним пунктом ТОВ Сервісскло ОСОБА_4 за довіреністю №110601 від 06.11.2017 р. Оплата проведена згідно платіжного доручення № 139 від 21.12.2017 р. на суму 130500,00 грн.

Складські приміщення ТОВ Сервісскло орендує у ТОВ Ренус Утиліта згідно договору № 34 від 02.11.2017 р.

Залізничні послуги здійснювало ТОВ Утиліта на підставі Договору транспортного експедирування № 29 від 01.11.2017 р. Навантаження здійснювалось потужностями ТОВ Сервісскло , розвантаження на складі покупця здійснювалось силами ТОВ Скляний Альянс (а.с. 45-66).

Суд зазначає, що всі зазначені первинні документи були надані відповідачу та не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Жодних обґрунтованих причин відмови у реєстрації податкової накладної позивача з урахуванням вказаних документів у оскаржуваному рішенні не наведено.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 21 від 30.11.2017 р.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем не було надано до суду обґрунтованих пояснень щодо підстав винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної (зокрема, які саме документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної). Водночас, заперечення відповідача обґрунтовуються виключно переліком правових норм, без їх аналізу та належності до спірних правовідносин, а також з посиланням на дискреційність повноважень відповідача.

При цьому, факт надання відповідачу пояснень та первинних документів після зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН, які свідчать про проведення позивачем господарської операції, підтверджений матеріалами справи. Жодної оцінки вказаним документам відповідачем ні при прийнятті оскаржуваного рішення, ні при наданні заперечень до суду надано не було.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.01.2018 р. № 539333/40921499 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 30.11.2017 р.

Щодо вимоги про покладення на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати податкову накладну № 21 від 30.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Дійсно, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Проте, як зазначав в своїх рішеннях Верховний Суд України (від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15, від 02.02.2016 року у справі № 804/14800/14), спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до приписів пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Тобто, у першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється самою Комісією ДФС; у другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, що є підставою для її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997 р. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Отже, в даному випадку задоволення позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладу позивача № 36 від 27.06.2017 року є дотриманням гарантій позивача на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог також і в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 21 від 30.11.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 3 524 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 232 від 25.01.2018 р. (а.с. 3).

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову підлягає поверненню в повній сумі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісскло - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 539333/40921499 від 05.01.2018 р.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 21 від 30.11.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю Сервісскло , в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Сервісскло (код ЄДРПОУ 40921499) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 524 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Чорна