Рішення

від 10.05.2018 по справі 807/238/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 травня 2018 року м. Ужгород№ 807/238/18 Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Керівника Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області до Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Павшинський дошкільний навчальний заклад про визнання незаконної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Павшинський дошкільний навчальний заклад (далі - третя особа), якою просить:

визнати бездіяльність Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області щодо тривалого неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Павшинський дошкільний навчальний заклад Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, протиправною;

зобов'язати Павшинську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 0,1354 га, на якій знаходиться Павшинський дошкільний навчальний заклад Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Позовні вимоги мотивовано тим, що під час вивчення Мукачівською місцевою прокуратурою стану додержання земельного законодавства встановлено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку під Павшинським дошкільним навчальним закладом Павшинської сільської ради Мукачівського району, юридична адреса: 89627, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Павшино, вул. Лесі Українки, 153, відсутні. Вказаний факт підтверджується листом № 02-07/18 від 30.01.2018 Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, наданим на запит прокурора. Таким чином, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування ДНЗ та здійснення виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 5 ст. 162 КАС України: відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

При розгляді справ в порядку спрощеного позовного провадження та у відповідності до ч. 1 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.04.2018 року було відкрито провадження у даній справі та надано відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі було отримано відповідачем та третьою особою 14.04.2018р., що підтверджується підписом представника на рекомендованих повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, відзив на позовну заяву відповідачем надано так і не було.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України: у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними матеріалами у справі та на підставі наявних доказів, у порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями статті 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з вимогами частини 3 статті 53 КАС України: у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, за даним позовом прокурор набув статусу позивача, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою Павшинського дошкільного навчального закладу Мукачівського району Закарпатської області (далі - ДНЗ) відсутній.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядженнями землями територіальних громад.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні : до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних рад у сфері регулювання земельних відносин, зокрема, щодо надання у користування земельних ділянок та здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель.

Підставою для звернення прокурора з вказаним позовом є наступне.

Під час вивчення Мукачівською місцевою прокуратурою стану додержання земельного законодавства встановлено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку під Павшинським дошкільним навчальним закладом Павшинської сільської ради Мукачівського району, юридична адреса: 89627, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Павшино, вул. Лесі Українки, 153, відсутні.

Вказаний факт підтверджується листом № 02-07/18 від 30.01.2018 Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (а.с.25), наданим на запит прокурора від 23.01.2018 № 01-80-864 вих. 18 (а.с.24).

Отже, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування ДНЗ та здійснення виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відповідно до статуту Павшинського дошкільного навчального закладу Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, погодженого начальником відділу освіти Мукачівської районної державної адміністрації та затвердженого рішенням Павшинської сільської ради 19-ої сесії 6-го скликання від 18.03.2014р., дошкільний заклад є юридичною особою, має печатку штамп встановленого зразка, бланки з власними реквізитами, розрахунковий рахунок в органах казначейства (п. 1.4 Статуту, а.с.29).

Згідно з п. 1.5 Статуту, головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку (а.с.29).

29.12.2001 здійснено державну реєстрацію Павшинського дошкільного навчального закладу як юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб за № 1 315 120 0000 000671 (а.с.14), про що видане відповідне свідоцтво серії А 01 № 001144 (а.с.27).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Павшинський дошкільний навчальний заклад є комунальною організацією (установою, закладом), видом діяльності якої є дошкільна освіта (а.с.13-17).

Згідно з п. 1.3 Статуту Павшинського дошкільного навчального закладу, засновником дошкільного навчального закладу є Павшинська сільська рада, яка здійснює фінансування дошкільного навчального закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнаннями і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей (а.с.29).

Відповідно до п. 9.1 Статуту, дошкільному закладу передано в оперативне управління земельну ділянку, одну будівлю, споруди комунікації, інвентар, обладнання, ігровий майданчик (а.с.36).

Майно закладу належить до комунальної власності територіальної громади села Павшино.

Зокрема, відповідно до свідоцтва про право власності № 10 від 31.01.2003р., приміщення дитячого дошкільного закладу, які розташовані в с. Павшино по вул. Лесі Українки, буд. 153 та в цілому складається з дитячого дошкільного закладу, кухні, сараю, вбиральні, споруд та бруківки належить Пашинській територіальній громаді на праві комунальної власності (а.с.23).

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства України, земельна ділянка Павшинського дошкільного навчального закладу повинна бути оформлена на праві постійного користування з обов'язоковою державною реєстрацією цього права.

Статтею 38 Закону України Про дошкільну освіту визначено, що матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 2 ст. 80 Закону України "Про освіту" порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 123 ЗК України, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

У частині 3 ст. 22 Закону України Про освіту передбачено, що заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права. Від імені та в інтересах територіальних громад правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

З урахуванням викладеного, земельна ділянка, якою користується ДНЗ має перебувати у нього на праві постійного користування.

За приписами статей 124, 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Однак, в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України Про освіту , правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує ДНЗ не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під дошкільним навчальним закладом створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

З огляду на наведене, вказані порушення свідчать про допущену бездіяльність з боку засновника ДНЗ Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Відповідно змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 12 ЗК України визначені повноваження сільських, селищних міських рад у галузі земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші. Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Відповідно до ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для усіх потреб. Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 ЗК України.

Відповідно до вимог ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній та комунальній власності без встановлення строку.

Згідно з приписами ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частинами 1, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Проте, в порушення вказаних норм законодавства до тепер правовстановлюючі документи на земельну ділянку під ДНЗ не оформлені.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 5 Закону України Про освіту державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Положеннями ч. З ст. 66 Закону України "Про освіту" передбачено, що сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України Про дошкільну освіту : органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території; контролюють додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти.

Таким чином, Павшинська сільська рада, являючись суб'єктом, який здійснює управління ДНЗ, відповідає за його матеріально - технічне забезпечення, виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, здійснює контроль за додержанням земельного законодавства та законодавства в галузі освіти, не виконала покладені на неї вищезазначеними нормами повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ДНЗ, допускаючи протиправну бездіяльність.

За даними Павшинської сільської ради, Павшинський ДНЗ фактично користується земельною ділянкою, площею 0,1354 га.

22 сесією 6-го скликання Павшинської сільської ради від 12.11.2014 року прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки в комунальну власність із земель запасу в межах села Павшино по вул. Лесі Українки, 153, для будівництва та обслуговування дитячого дошкільного навчального закладу попередньою площею 0,1354 га.

Інших дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів більше не вживалося.

Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України 24.03.2016 № 234, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за № 563/28693, визначено певні вимоги до облаштування дошкільного закладу.

Так, п. 2 розділу І Санітарного регламенту визначено, що використання території, будівель, приміщень, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншими юридичними та фізичними особами з метою, що не пов'язана з навчально-виховним процесом та життєдіяльністю дітей, забороняється.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться дошкільний навчальний заклад, створює передумови до зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування дошкільного закладу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. У зв'язку із цим, діяльність навчального закладу підлягає приведенню у відповідність до законодавства.

Крім того, наявність акта на право постійного користування земельною ділянкою дозволить покращити роботу дошкільного закладу, привести її до вимог діючого законодавства.

Оскільки, сільською радою упродовж тривалого часу (більше 15 років) не здійснено достатніх дій і заходів щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться ДНЗ, вказане питання підлягає вирішенню судом.

При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнається судом протиправною, а іншого варіанта поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження такого органу (Постанова Верховного Суду від 22.03.2018 по справі № 823/795/17).

Згідно з статтями 6, 19 Конституції України: органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема щодо оскарження рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України: при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З огляду на положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір у даній справі з відповідача стягненню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини у справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовну заяву Керівника Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області до Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Павшинський дошкільний навчальний заклад про визнання незаконної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю .

2.Визнати бездіяльність Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89627, Закарпатська обл., Мукачівський район, с. Павшино, вул. Л. Українки, буд. 89, КОД ЄДРПОУ 20440965) щодо тривалого неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Павшинський дошкільний навчальний заклад Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89627, Закарпатська обл., Мукачівський район, с. Павшино, вул. Л. Українки, буд. 153, КОД ЄДРПОУ 34855722), протиправною.

3.Зобов'язати Павшинську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області (89627, Закарпатська обл., Мукачівський район, с. Павшино, вул. Л. Українки, буд. 89, КОД ЄДРПОУ 20440965) вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 0,1354 га, на якій знаходиться Павшинський дошкільний навчальний заклад Павшинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89627, Закарпатська обл., Мукачівський район, с. Павшино, вул. Л. Українки, буд. 153, КОД ЄДРПОУ 34855722).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII Перехідні положення КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

СуддяО.М. Шешеня