Постанова

від 07.05.2018 по справі 806/70/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/70/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"07" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Шевчук С.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирського дошкільного навчального закладу №26 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "07" лютого 2018 р. у справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Житомирського дошкільного навчального закладу №26 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) , -

суддя в 1-й інстанції - Панкеєва В.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме заборонити подальшу експлуатацію будівлі Житомирського дошкільного навчального закладу № 26 шляхом опечатування дверей і відключення від електропостачання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами позапланової перевірки Житомирського дошкільного навчального закладу № 26 щодо дотримання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки виявлено порушення, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Вважає, що виявлені порушення є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у відповідності з статтею 70 Кодексу цивільного захисту України.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 року позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду до Житомирського дошкільного навчального закладу № 26 (вул.Крошненська,34, м.Житомир, 10031, код ЄДРПОУ 22061427) у вигляді заборони подальшої експлуатації будівлі Житомирського дошкільного навчального закладу № 26 шляхом опечатування дверей і відключення від електропостачання до повного усунення порушень, викладених в акті № 320 від 15.12.2017.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив Житомирський дошкільний навчальний заклад №26, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, що обмежило право відповідача та порушило основоположні принципи адміністративного судочинства рівності усіх учасників перед законом і судом, під час судового розгляду справи судом не враховані докази передчасності заявленого позову, оскільки за результатами перевірки позивачем був винесений припис від 15.12.2017р. та встановлено строки його виконання, однак до завершення встановлених строків позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом. Вимоги апеляційної скарги також обґрунтовує тим, що на час оскарження рішення суду низка виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є усунутими.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 12 по 15 грудня 2017 року провідним інспектором сектору запобігання надзвичайним ситуаціям Житомирського міського відділу Управління ДСНС України у Житомирській області, лейтенантом служби цивільного захисту Макарчуком В.О., проведено перевірку Житомирського дошкільного навчального закладу № 26 на підставі посвідчення на проведення перевірки від 12 грудня 2017 року № 341 (а.с.16).

В результаті здійснених заходів щодо перевірки Житомирського дошкільного навчального закладу № 26 складено акт № 320 від 15.12.2017 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Проти внесених в акт порушень представник відповідача не заперечував, акт № 320 підписано завідувачем Житомирського дошкільного навчального закладу № 26 Нарбут Н.Ф. без зауважень (а.с.9-15).

За результатами перевірки встановлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, а саме:

- приміщення не обладнано системами протипожежного захисту з виведенням сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження (порушено підпункт 1.2, 1.4 пункту 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- двері евакуаційного виходу на 1-му поверсі, поряд з групою № 12 "Теремок", відчиняються не в напрямку виходу з будівлі навчального закладу (порушено підпукт 2.27 пункту 2 розділу 3 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- в підвальному поверсі навчального закладу допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (порушено підпункт 1.18 пункту 1 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- в підвальному поверсі навчального закладу допускається підвішування світильника безпосередньо на стромопровідному проводі (порушено підпункт 1.18 пункту 1 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417);

- в підвальному поверсі навчального закладу з'єднання жил проводів на світильниках не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (порушено підпункт 1.6 пункту 1 розділу 4 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417).

За результатами перевірки Житомирського дошкільного навчального закладу № 26 Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області винесено припис № 286 від 15.12.2017р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зобов'язано відповідача вжити заходи по усуненню порушень, виявлених перевіркою.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів відповідача, оскільки експлуатація будівлі із виявленими порушеннями правил і норм пожежної та техногенної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, та надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Приписами пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно п. 4 Розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку" забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012 (далі - Кодекс).

У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

За положеннями Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Приписами ч.2 ст.68 Кодексу встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Судовим розглядом встановлено та не спростовано відповідачем існування та непроведення робіт стосовно усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до п.24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Отже, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014р., є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п.4 Розділ І вказаних Правил).

Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

В розглядуваному випадку позивачем шляхом проведення перевірки у Житомирському дошкільному навчальному закладі №26 виявлені порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, зафіксовані в акті перевірки № 320 від 15.12.2017 року які в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров'ю людей.

При цьому на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем такі порушення не були усунуті у повній мірі . Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що вказані порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей. За таких обставин в суду першої інстанції були наявними правові підстави для задоволення заявленого позову.

Посилання апелянта на часткове усунення порушень законодавства, встановлених актом перевірки, є безпідставними, оскільки відповідно до долучених відповідачем матеріалів низка виявлених порушень усунута не була.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 374 Кодексу адміністратвиного судочинства України у чинній редакції суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обовя'зок боржника відсутній повністю чи частково у звязку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, у разі усунення підстав для вжиття заходів реагування особа, щодо якої були застосовані такі заходи, має право звернутися до суду, який ухвалив відповідне судове рішення, із заявою про визнання рішення таким, що не підлягає виконанню.

Тобто оцінка виконання відповідним суб'єктом господарювання виявлених контролюючим органом порушень закондавства, яке є загрозою життю та здоров'ю людей, з урахуванням відповідних доказів має надаватися судом першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

У частині доводів апелянта про передчасне звернення позивача до суду в розрізі винесеного припису і встановлених строків на усунення відповідних порушень колегія суддів зазначає, що норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності передбачають серед розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) приписи як обов'язкові для виконання у визначені строки письмові вимоги посадових осіб органу державного нагляду (контролю) суб'єктам господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Водночас, законодавцем не обмежено можливості органу державного нагляду (контролю) на звернення до суду із позовом щодо застосування заходів реагування фактом винесення припису та встановленими ним строками для усунення порушень вимог закону.

Відтак, винесення припису та звернення до суду із позовом щодо застосування заходів реагування є двома окремими повноваженнями органу державного нагляду (контролю), можливість здійснення яких не повязана будь-якими послідовністю їхнього застосування, завершенням строків на усунення виявлених порушень тощо.

За таких умов, за наявності винесеного припису позивач не був позбавлений можливості на звернення до суду із розглядуваним позовом. При цьому, ключовими моментом в такому зверненні до суду є обгрунтованість необхідності та доцільності застосування певних заходів реагування.

Щодо тверджень відповідача в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції було належним чином повідомлено відповідача про відкриття скороченого провадження по справі, що підтверджується поштовим повідомлення (а.с. 33-34). При цьому в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач заперечував щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського дошкільного навчального закладу №26 залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "07" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: С.М. Шевчук

В.Б. Шидловський

Повне судове рішення складено "07" травня 2018 р.