Постанова

від 19.11.2009 по справі 2а-24987/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                           

                      Справа №  2а- 24987/09/1270

                                            Категорія 6.6.4

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 листопада 2009 року                                 м.Луганськ                                                          

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:           Твердохліба Р.С.,

При секретарі:       Лустіной Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Красний Луч Луганської області до Комунального підприємства «Жилищник» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 12392,31 грн. шляхом звернення стягнення на активи, -

В С Т А Н О В И В:

11 серпня 2009 року Державна податкова інспекція в м.Красний Луч Луганської області звернулася до суду із позовом в якому просила стягнути з Комунального підприємства «Жилищник» суму податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 12392,31 грн. Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що Комунальне підприємство «Жилищник» 17 жовтня 2003 року зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Петровської міської Ради та взято на податковий облік платника податків у Державній податковій інспекції у м.Красний Луч Луганської області 03 листопада 2003 року. Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни. У зв’язку  з несвоєчасною сплатою податкового зобов’язання, станом на 30.07.2009 року відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 12392,31 грн. (із них 1307,00 грн. основного платежу та 11085,31 грн. - пеня). Зазначені вимоги мають безспірний характер, що підтверджується доданими податковими деклараціями відповідача. У зв’язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов’язань ДПІ в м.Красний Луч на адресу відповідача були направлені перша та друга податкові вимоги, які були отримані відповідачем, але заборгованість сплачена не була.

В судовому засіданні представник  позивача підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, суду пояснив що підприємство знаходиться в скрутному матеріальному становищі, однак, незважаючи на це, податкова інспекція зараховує всі платежі в рахунок погашення податкової заборгованості, а не в рахунок поточних платежів, а тому штраф та пеня лише збільшуються.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.    

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та   правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Жилищник» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Петровської міської Ради 17 жовтня 2003 року за №04051709ю0010022, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (арк. справи 26).  

Відповідно до діючого законодавства підприємство поставлено на облік платників податків в Державній податковій інспекції в м.Красний Луч 03 листопада 2003 року за №134 (арк справи 24) та було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Станом на 30 липня 2009 року за Комунальним підприємством «Жилищник» утворилася заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 12392,31 грн., яка складається з основного платежу в розмірі 1307,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 11085,31 грн., що підтверджується актом звірення, підписаним представником відповідача та податковими деклараціями (арк. справи 3, 5-14).

Згідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зважаючи на те, що боржник не сплатив узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, податковим органом були направлені  відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» перша податкова вимога №1/19 від 05.02.2009 року, яка була отримана відповідачем 05.02.2009 року, та друга податкова вимога №2/43 від 10.03.2009 року, яка була отримана відповідачем 11.03.2009 року (арк. справи 21).

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобов’язання судом не встановлено.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ  платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Окрім цього, 10 квітня 2009 року заступником начальника ДПІ в м.Красний Луч Луганської області було прийнято рішення №12/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків, КП «Жилищник», в рахунок погашення його податкового боргу (арк. справи 22).

Але заборгованість відповідачем погашена не була.

Згідно ст.ст. 9,11 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податку несуть обов’язки щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та відповідальність за порушення відповідно до законів України.

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ  активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Красний Луч Луганської області знайшли обґрунтування  наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У  зв'язку з цим, суд вважає за можливе  стягнути з Комунального підприємства «Жилищник» заборгованість  з податку на додану вартість у сумі 12392,31 грн..

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов  Державної податкової інспекції в м.Красний Луч Луганської області до Комунального підприємства «Жилищник» про звернення стягнення на активи задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Жилищник» (р/р 26001302349 у філії Краснолуцького відділення ВАТ «Ощадбанк», МФО 364133, код 32604447, вул. Леніна, 25, м.Петровське, м.Красний Луч, Луганська області) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 12392,31 грн. на користь Державної податкової інспекції в м.Красний Луч (р/р 614101000008/0 в УДК в Луганській області, м.Луганськ, МФО 804013, код 21763720), звернувши стягнення на його активи.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 24 листопада 2009 року.

СУДДЯ