Рішення

від 10.05.2018 по справі 497/601/18

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.05.2018

Справа № 497/601/18

Провадження № 2/497/418/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про скасування свідоцтва про право на спадщину та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить поставити рішення, яким визнати:

- недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.08.2008 року нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за № 5762 на ім'я ОСОБА_1, на спадкове майно, яке складається з сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колгоспу імені Кірова Болградського району, розміром 2.25 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 21613.52 гривен, належного померлому на підставі сертифікату серії ОД № 0305217, виданого Болградською районною державною адміністрацією від 30 вересня 1997 року;

- за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 2.14 га у межах згідно з планом, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається з двох земельних ділянок з кадастровими номерами: №1 - 5121485700:01:001:0897, №2 - 5121485700:01:002:0373, належну ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 270499, виданого Болградською районною державною адміністрацією 01 квітня 2006 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0106518001123, як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого 23 серпня 2004 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона, як спадкоємець за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого 23 серпня 2004 року, прийняла спадщину, до складу якої входила земельна частка (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колгоспу імені Кірова Болградського району, Одеської області, належна померлому на підставі сертифіката серії ОД №0305217 від 30.09.1997 року.

Позивач своєчасно звернулася до нотаріальної контори с заявою про прийняття спадщини, і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з двох сертифікатів на право на земельну частку (пай). Однак, у подальшому було з'ясовано, що замість названих сертифікатів було видано на ім'я спадкодавця державний акт на право приватної власності на цю ж земельну ділянку, однак вже після смерті померлого ОСОБА_4.

Постановою приватного нотаріуса від 19.03.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва, в зв'язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я померлого ОСОБА_4, який помер 23 серпня 2004 року, виданий 01 квітня 2006 року, тобто після його смерті. Крім того, 22 серпня 2008 року за реєстровим номером 5762 Болградською районною державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_1 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім.Кірова Болградського району, розміром 2.25 в умовних кадастрових гектарах. На заміну цього сертифікату був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №270499, виданого Болградським районним відділом земельних ресурсів 01.04.2006 року, оригінал якого померлий не одержав.

Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Позивач в судове засідання не прибула, повідомлялася згідно вимог чинного законодавства (а.с.24). В позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи у її відсутність (а.с.9).

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, діючий за довіреністю (а.с.19) також в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача (а.с.29).

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Болградського району Одеської області до суду також не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.24, 26). Позов визнала, не заперечувала щодо його задоволення, просила справу розглянути без участі їх представника, про що надав заяву до суду (а.с.27).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦПК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

За ч. 2 ст. 182 ЦК України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Судом встановлено, що 23 серпня 2004 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії І-ЖД № 200794, виданим на підставі запису акту про смерть №27, складеним Болградським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.12).

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дружиною померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб І-ЖД № 118050, виданим ОСОБА_2 сільською радою Болградського району Одеської області на підставі актового запису № 1 (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого майна також входить земельна ділянка загальною площею 2.25 га у межах згідно з планом, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, яка належала померлому на підставі державного акту серії ЯА №270499 від 01.04.2006 року (а.с.15).

Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області від 22.03.2018 року за №782 позивач ОСОБА_4 проживавала в одному домоволодінні разом зі спадкодавцем за адресою: вул. Шкільна (колишня назва Радянська), №84, с. Оріхівка, Болградський район, Одеська область (а.с.13).

Державним нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 22.08.2008 року за №5762 в реєстрі гр. ОСОБА_1 було надано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4, померлого 23 серпня 2004 року, на сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Кірова Болградського району, розміром 2.25 в умовних кадастрових гектарах, належного померлому на підставі сертифікату серії ОД №0305217, виданого Болградською районною державною адміністрацією Одеської області 30 вересня 1997 року (а.с.14).

Відділом у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру Одеської області 23.03.2018 року надано лист за № 201/0/196-18 про нормативну грошову оцінку 1 га ріллі по Одеської області станом на 01.01.2018 рік: рілля - 31 167.66 гривен за 1 га ( а.с.17).

Також за повідомленням Відділу у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру Одеської області від 23.03.2018 року за №278/166-18 слідує, що згідно книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року за гр. ОСОБА_1 зареєстровані земельні ділянки на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області:

- площею 0.22 га на підставі державного акту серії ЯА №367213, зареєстрованого за №010751800012 від 14.06.2007 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- площею 1.92 га на підставі державного акту серії ЯА №367213, зареєстрованого за №010751800012 від 14.06.2007 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно наявних книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім'я гр.ОСОБА_4 виписано сертифікат на земельну частку (пай) серії ОД №0305217, розміром 2.25 умовних кадастрових гектарів, реєстр №217 на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області (на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом ВКМ №495236 від 22.08.2008 року право передано ОСОБА_1), сертифікат додано до державного акту серії ЯА №270499, зареєстрованого за №0106518001123, від 01.04.2006 року виданого на гр. ОСОБА_4.

Згідно матеріалів спадкової справи № 665/2008 наданої Одеським державним нотаріальним архівом, щодо майна померлого 23 серпня 2004 року ОСОБА_4 (а.с.30-51), вбачається, що позивач дійсно ще 22.08.2008 року звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті чоловіка, та 22.08.2008 року їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, а саме: на сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім.Кірова Болградського району Одеської області, розміром 2.25 в умовних кадастрових гектарах, належного померлому на підставі сертифікату серії ОД №0305217, виданого Болградською райдержадміністрацією Одеської області 30 вересня 1997 року, хоча на заміну цього сертифікату був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №270499 Болградським районним відділом земельних ресурсів 01.04.2006 року, оригінал якого померлий не одержав (а.с.18).

Постановою приватного нотаріуса від 19.03.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва, в зв'язку з тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я померлого ОСОБА_4, який помер 23 серпня 2004 року, виданий 01 квітня 2006 року, тобто після його смерті.

Таким чином, зазначені обставини свідчать про те, що позивач прийняла спадщину за законом, що відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_4, та фактично успадкувала земельну ділянку належну її чоловіку.

Відповідно до п.3.1 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі (із змінами) видача державних актів на право власності на земельну ділянку покладається на Центри державного земельного кадастру при Держкомземі України, регіональні, районні, та міські центри державного земельного кадастру ті їх структурні підрозділи.

В зв'язку з цим, під час видачі громадянам державних актів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва районними реєстраційними відділами регіональних філій ДП Центр ДЗК у них вилучались належні їм сертифікати.

Однак, державний акт серії ЯА № 270499 на ім'я спадкодавця ОСОБА_4 було виготовлено та зареєстровано після його смерті 01 квітня 2006 року, а тому видати його фізично було неможливо, та відповідно вилучити у нього сертифікат.

Як зазначено в п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Вказані обставини свідчать, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 22.08.2008 року на сертифікат на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу ім. Кірова Болградського району, розміром 2.25 в умовних кадастрових гектарах, належного померлому на підставі сертифікату серії ОД №0305217, виданого Болградською райдержадміністрацією 30 вересня 1997 року - видано неправомірно, тому вимоги позивача в цій частині щодо визнання недійним названого свідоцтва є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Положення ст. 1273 ЦК України визначають, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Приписами ст. 1225 ч.1 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення .

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельні ділянки виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Згідно ст. 126 Земельного Кодексу України (в редакції, що діяла на час оформлення відповідачем права власності на спірну земельну ділянку) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Таким чином, позивач, як спадкоємець за законом, вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого 23 серпня 2004 року. На підставі, що передбачена законом, тобто в порядку спадкування, позивачка набула право на це майно, тобто на земельну ділянку загальною площею 2.14 га у межах згідно з планом, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області.

На підставі ст.ст.125, 152 Земельного Кодексу України, ст.ст.182, 328, 373, 1216-1218, 1225, 1233, 1 ст. 1235, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273, 1297 ЦК України та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-82, 140, 247 п.2, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області про скасування свідоцтва про право на спадщину та про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.02.2008 року нотаріусом Болградської районної державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_3 (спадкова справа № 665/08), зареєстроване в реєстрі за № 5762 на ім'я ОСОБА_1, на спадкове майно, яке складається з сертифікату на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності колгоспу імені Кірова Болградського району, розміром 2.25 в умовних кадастрових гектарах, вартістю 21613.52 гривен, належного померлому на підставі сертифікату серії ОД № 0305217, виданого Болградською районною державною адміністрацією від 30 вересня 1994 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий Болградським РВ ГУМВС України в Одеській області від 22.02.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на земельну ділянку загальною площею 2.14 га у межах згідно з планом, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка складається фактично з двох земельних ділянок з кадастровими номерами: №1 - 5121485700:01:001:0897, №2 - 5121485700:01:002:0373, належну ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 270499, виданого Болградською районною державною адміністрацією 01 квітня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0106518001123, як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_4, померлого 23 серпня 2004 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: