Рішення

від 07.05.2018 по справі 741/388/18

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/388/18

Провадження № 2/741/325/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 07 травня 2018 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря Пасіки О.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мринської обвЂ�єднаної територіальної громади в особі Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області про визнання у порядку спадкування права на завершення приватизації земельних ділянок та одержання правовстановлюючих документів,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, мотивуючи його тим, що 9 червня 2016 року померла його мати - ОСОБА_2, яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала разом із ним в АДРЕСА_1. Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2015 року за ОСОБА_2 було визнано право на земельну частку (пай) площею 5,75 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 (Прісці) Семенівні на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 054544, у порядку спадкування після смерті останньої. На підставі зазначеного рішення суду розпорядженням Носівської РДА Чернігівської області № 355 від 17 грудня 2015 року Про передачу у власність земельних ділянок та видачу свідоцтв про право власності ОСОБА_2 передавались у власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площами 3,5318 та 1,3281 га в землях колишнього КСП імені Стратілата с. Селище Носівського району Чернігівської області. ОСОБА_2 виготовила на ці земельні ділянки технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та отримала витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки. За життя ОСОБА_2 право власності на зазначені земельні ділянки в установленому порядку не зареєструвала та правовстановлюючі документи не отримала. Він (позивач) зазначив, що є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом, спадщину прийняв, але нотаріус не може видати йому (позивачу) свідоцтво про право на спадщину на вказані земельні ділянки у зв'язку із відсутністю на них правовстановлюючих документів.

ОСОБА_1 просив суд визнати за ним у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 право на завершення приватизації земельних ділянок площами 3,5318 га, кадастровий номер 7423885000:02:001:0660, та 1,3281 га, кадастровий номер 7423885000:02:001:0170, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території колишньої Селищенської сільської ради Носівського району Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на своє ім'я.

У судове засідання позивач та його представник - адвокат ОСОБА_4 не з'явилися, позивач подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити, розгляд справи проводити без його участі.

У судове засідання представник Мринської сільської ради Носівського району Чернігівської області не з'явився, подав до суду заяву, в якій зазначив, що сільська рада не заперечує проти задоволення позову, просив розгляд справи проводити без участі їх представника.

Суд проводить підготовче засідання у відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2015 року у справі № 741/1434/15, яке набрало законної сили 30 листопада 2015 року, за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано право на земельну частку (пай), площею 5,75 в умовних кадастрових гектарах, яке належало ОСОБА_3 (Прісці) Семенівні на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 054544, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 18 січня 2003 року, що підтверджується його копією (а.с. 10-11).

Розпорядженням Носівської РДА Чернігівської області № 355 від 17 грудня 2015 року (а.с. 13) було вирішено передати у власність ОСОБА_2 земельні ділянки згідно рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 13 листопада 2015 року.

У судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_2 замовила, а ТОВ РайЗем виготовило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок, які передавалися їй у власність, в натурі (на місцевості).

25 лютого 2016 року на заяву ОСОБА_2 було сформовано витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки (а.с. 14-18; 19-23), відповідно до яких земельна ділянка площею 3,5318 га має кадастровий номер 7423885000:02:001:0660, площею 1,3281 га - кадастровий номер 7423885000:02:001:0170. Вказані земельні ділянки розташовані на території колишньої Селищенської сільської ради Носівського району Чернігівської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином, за життя ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства України розпочала процес приватизації вказаних земельних ділянок, але не отримала правовстановлюючі документи на ці земельні ділянки та не зареєструвала за собою право власності на них.

9 червня 2016 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 5).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У судовому засіданні встановлено, що 22 травня 2016 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, а також все те, на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_1, що підтверджується його копією (а.с. 12).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України ОСОБА_1, як особа, визначена у заповіті, має право на спадкування після смерті ОСОБА_2

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2, що підтверджується довідкою комунального підприємства Деснянське № 255/В від 17 лютого 2017 року (а.с. 25) та обставинами, викладеними у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 січня 2017 року (а.с. 29).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. г ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Перехідні положення ЗК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування роз'яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.

У судовому засіданні встановлено, що 13 січня 2017 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 виніс постанову, якою відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 3,5318 га та 1,3281 га у зв'язку із відсутністю державної реєстрації права власності (а.с. 29).

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельних ділянок у власність, яке належало померлій ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті.

Проаналізувавши добуті по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі, а тому підлягають задоволенню.

Ураховуючи те, що відповідач не вчинив жодних дій, які б порушували права позивача, судові витрати по сплаті судового збору необхідно покласти за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1225, 1268 ЦК України, п. г ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст.ст. 200, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, право на завершення приватизації земельних ділянок із земель колишнього КСП ім. Стратілата площами 3,5318 га, кадастровий номер 7423885000:02:001:0660, та 1,3281 га, кадастровий номер 7423885000:02:001:0170, які призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території колишньої Селищенської сільської ради Носівського району Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на ці земельні ділянки на його (ОСОБА_1П.) ім'я, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 9 червня 2016 року.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти за рахунок позивача.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В.Киреєв