Постанова

від 19.06.2007 по справі 16/45-07-852

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/45-07-852

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" червня 2007 р. Справа № 16/45-07-852

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 19.06.07 р.

від позивача: Костилєв І.Г., директор;

 Борисенкова К.І., за  довіреністю  № 14 від 15.02.07;

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Квін+”

на рішення господарського суду Одеської області від 23.03.07 р.

по справі № 16/45-07-852

за позовом Одеського ордена „Знак пошани” заводу продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Квін +”

про стягнення 18 062,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року Одеський ордена „Знак пошани” завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю (далі –завод „Продмаш”) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Квін+” про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 14016,80 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1244,23 грн.

В судовому засіданні від 19.02.2007 р., уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягнути з відповідача борг за договором оренди в сумі 14016,80 грн., 2068,66 грн. нарахованої пені, 1625,94 грн. інфляційних та 351,36 грн. –3% річних.   

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови договору оренди № 1/0806 від 08.06.05 року, укладеного між сторонами, та приписи ст.ст. 612, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 216, 220, 222 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.03.2007 року по справі № 16/45-07-852 (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ „Квін +” на користь позивача 14016,80 грн. основного боргу, 2068,66 грн. пені, 1625,94 грн. збитків від інфляції, 351,36 грн. - 3% річних, 180,63 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю, правомірністю та доведеністю заявлених позовних вимог з посиланням на норми ст. ст.  11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 759, 762, 795 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Не погодившись з рішенням господарського суду від 23.03.2007 року, ТОВ „Квін+” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що суд розглянув справу необ'єктивно, рішення суду вважає незаконним, просить змінити рішення суду від 23.03.2007 р., визнавши договір оренди від 08.06.05 р.  № 01/0806 нечинним; відмовити позивачу у позові до ТОВ „Квін+” про стягнення 18 062,76 грн.

Серед доводів, наведених в апеляційній скарзі, скаржником зазначені наступні: - судове засідання відбулося за відсутності представника відповідача, що позбавило його можливості надати докази, які б спростовували позовні вимоги; - посилання суду на пункт 1.2 договору оренди від 08.06.05 року, відповідно до якого договір вступає в силу з моменту фактичної передачі приміщень, а саме з 10.06.2005 року та діє до 06.06.2006 року, протирічить пункту 2.1 договору від 08.06.05 року. Також скаржник, посилаючись на ст. 795 Цивільного кодексу України, зазначає, що за умовами договору оренди останній вступає в законну силу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди, що закріплено у п. 2.1 договору від 08.06.05 р.; - скаржник не погоджується з висновком суду про дійсність договору № 01/0806 до 06.06.06 р., в зв'язку з чим вважає безпідставним збільшення позивачем позовних вимог, які судом задоволені.

Завод „Продмаш” відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представники в судовому засіданні просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін і оцінивши всі фактичні обставини, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

08.06.2005р. між заводом „Продмаш” (Орендодавець) та ТОВ „Квін +” (Орендар) було укладено договір оренди № 01/0806, відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язувався передати, а Орендар –прийняти в строкове (до 06.06.2006р.) платне користування майно, а саме: колишнє приміщення цеху № 4, загальною площею 440,78 кв.м., розташоване за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога, 253 (п. 1.1 договору № 01/0806 від 08.06.2005 р.). За орендоване приміщення Орендар сплачує договірну ціну по 6,36 грн. за один кв.м. з у тому числі ПДВ (п. 4.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору № 01/0806 від 08.06.2005 р., він вступає в силу з моменту фактичної передачі приміщень в оренду, а саме з 10 червня 2005 року та діє до 06 червня 2006 року.

Сторонами в договорі встановлено, що оплата повинна здійснюватися щомісячно  шляхом передплати до 1 числа кожного наступного місяця протягом строку оренди (п. 4.3 договору № 01/0806 від 08.06.2005 р.).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідач виконував умови договору оренди № 01/0806 та сплачував оренду плату у встановленому договором розмірі лише до грудня 2005 року, з січня 2006 року по травень 2006 року відповідач своє зобов'язання з щомісячного перерахування Орендодавцю орендних платежів не виконував, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 14016,80 грн. Доказів належного виконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання щодо щомісячної сплати орендних платежів у матеріалах справи немає. А відтак суд першої інстанції правомірно стягнув з ТОВ „Квін+” заборгованість по орендній платі в сумі 14016,80 грн.

Відповідно до пункту 4.5. договору сторони узгодили стягнення заборгованості по орендній платі, яке здійснюється  Орендодавцем у встановленому порядку зі стягненням пені у розмірі 0,2% за прострочку платежу більш ніж один місяць.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З урахуванням вимог частин 1, 3 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та п. 4.5 договору № 01/0806 від 08.06.2005 р. місцевий господарський суд дійшов вірного висновку та правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ „Квін+”  пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором оренди № 01/0806 від 08.06.2005 р., яка за обґрунтованим розрахунком позивача складає 2068,66 грн.  

Також оскаржене судове рішення цілком відповідає вимогам чинного цивільного законодавства в частині стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 1625,94 грн. та 3% річних з простроченої суми –351,36 грн., оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з приводу наведених норм та з урахуванням узгоджених сторонами умов договору оренди № 01/0806 від 08.06.2005 р., суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог заводу „Продмаш”.

Щодо доводів скаржника з посиланням на ст. 795 Цивільного кодексу України, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, сторони узгодили дату набрання чинності договором № 01/0806 в самому договорі, а саме з 10.06.2005 р., тому посилання скаржника на обов'язкову наявність акту приймання –передачі наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди не містить будь-якого підґрунтя. Крім того, в засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника не спростовував фактичної передачі Орендодавцем Товариству з обмеженою відповідальністю „Квін+” приміщення саме 10.06.2005 р., в зв'язку з чим відповідачем здійснювалась орендна плата на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджено наявними в матеріалах справи банківськими роздруківками про рух коштів (а.с. 11-15).

Стосовно вимоги скаржника викладеній в апеляційній скарзі, про визнання договору № 01/0806 від 08.06.05 р. таким, що не набрав чинності, судова колегія звертає увагу на те, що предметом розгляду у справі 16/45-07-852 є стягнення заборгованості по орендній платі. Відповідно до ч. 3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України  в апеляційній  інстанції не приймаються  і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому наведена вимога залишається поза увагою суду апеляційної інстанції.

Посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції факту дострокового розірвання заводом „Продмаш” договору оренди № 01/0806 від 08.06.05 р. та обставин невикористання Орендарем орендованого приміщення з грудня 2005 року не заслуговує на увагу, оскільки зазначене не доведено скаржником, а додана до апеляційної скарги копія листа № 134 від 08.11.2006 р. не є доказом на підтвердження розірвання договору 01/0806 від 08.06.05 р.

Доводи скаржника щодо порушення судом норм процесуального права, а саме розгляд справи за відсутності представника відповідача, спростовуються протоколом судового засідання від 13.03.2007 р., в якому приймав участь представник відповідача, та поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції господарського суду.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги, яке подано через канцелярію суду апеляційної інстанції 16.06.07 р. за вхідним № 1474, не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Тобто відповідач не був позбавлений можливості надати повноваження іншій особі на представництво своїх інтересів у суді.  

За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, тому рішення господарського суду Одеської області від 23.03.07 р. по справі № 16/45-07-852 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 23.03.2007 р. по справі № 16/45-07-852 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                                       Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                                             Я.Ф. Савицький

Суддя:                                                                                                О.Т. Лавренюк