Рішення

від 17.04.2018 по справі 804/1737/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Справа № 804/1737/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

06.03.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення, в якому товариство просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України її №10110/40183037 від 25.01.2018р. та № 427705/40183037 від 15.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 23 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест" (код ЄДРПОУ 40183037).

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест" (КОД ЄДРПОУ 40183037) №4 від 23 листопада 2017 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог товариство зазначило, що вважає необґрунтованим рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15.12.2017 року № 427705/40183037, яким йому було відмовлено у реєстрації податкової накладної №4 від 23.11.2017 року на тій підставі, що надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією Державної фіскальної служби України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Також позивач посилався на те, що по-перше, фіскальна служба невірно обрала спосіб реалізації покладених на неї нормами діючого законодавства завдань та функцій, зокрема функцій податкового контролю, по-друге, механізм зупинення реєстрації ПН/РК знаходиться за межами правового поля та суперечить нормам чинного законодавства, по-третє, відповідачем не було дотримано передбаченого алгоритму блокування та розблокування податкової накладної. На думку позивача, залишається невідомо, що насправді було підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 07.03.2018 року судом було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального провадження.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 квітня 2018 року.

У судове засідання 17 квітня 2018 року представник позивача з'явився. Надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання 17 квітня 2018 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи документами. У встановлений судом строк від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що вважає спірне рішення комісії Державної фіскальної служби України правомірним та обґрунтованим, оскільки воно прийняте виключно в межах діючого законодавства, а тому і дії комісії не суперечать нормам законодавства. З огляду на це, відповідач вважає необґрунтованою і позовну вимогу про зобовязання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 4 від 23.11.2017 року, оскільки на його думку за рахунок таких вимог позивач намагається недобросовісно скористатись належним йому правом на захист.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, проаналізувавши твердження сторін, викладені ними в позові та відзиві на позов, а також норми законодавства та судову практику, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову з огляду на таке.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу правомірності чи протиправності винесення Державною фіскальною службою України оскаржуваного рішення комісії Державної фіскальної служби України (далі ДФС України) №10110/40183037 від 25.01.2018р. та № 427705/40183037 від 15.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 23 листопада 2017 року. Тому предметом судового доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги щодо предмета спору та мають значення для розгляду справи, підлягають встановленню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до приписів п.201.10 ст.201 Товариства з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест" було складено податкову накладну №4 від 23.11.2017 року та направило 07.12.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції №1 від 07.12.2017 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено на тій підставі, що фіскальною службою була виявлена невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (далі ПН/PK) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), відповідно до п. в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

08 грудня 2017 року на виконання пп.201.16.2. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України ТОВ "Махаон-Інвест" та на вимог відповідача товариством були направлені відповідачу Додаток до Критеріїв жінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3), згідно Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F) 1312301. 11.12.2017 року відправлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена №1 в якому надані пояснення, а також приєднано файл зі сканкопіями документів на підтвердження реальності господарської операції.

11.12.2017 отримано квитанцію №1 - документ доставлено до центрального рівня ДПС України.

Однак, незважаючи на це, рішенням комісії ДФС України від 15.12.2017 року 427705/40183037 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 23.11.2017 року, та підставою відмови зазначено, що надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Не погодившись з таким рішенням податкового органу, товариство звернулось до суду з цим адміністративним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Як видно з матеріалів справи, та враховуючи пояснення позивача, судом було встановлено, що ТОВ "Махаон-Інвест" здійснює господарську діяльність з травня 2017 року.

Згідно наданих матеріалів вбачається, що ТОВ Махаон-Інвест реалізувало продукцію насіння соняшника на користь ТОВ Кернел-Трейд по договору №ДН-442/18 від 22.11.17 року в обсязі 300 тонн соняшника, шляхом переписування зазначеної вище продукції на складі зберігання (елеваторі) ТОВ Белгравія , про що свідчить складська квитанція №3039 від 23.11.2017 року, та видаткова накладна №15 від 23.11.2017 року. Окремо надається картка №184 від 23.11.2017 року лабораторного аналізу на переоформлення із вказанням контрагентів угоди. Відповідно до чого 30.11.2017 року ТОВ Кернел-Трейд перерахувало часткову оплату по договору у сумі 15.0000 грн., про що свідчить виписка з банку. Остаточна оплата згідно умов договору сплачується по факту реєстрації податкової накладної.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ Махаон-Інвест уклало з ТОВ Белгравія (енлеватор) договір складського зберігання зерна №50 від 06.10.2017 року, відповідно до попереднього акту-розрахунку №П1700000554 від 23.11.2017 року надійшло 688 250 кг насіння соняшнику, всього до видачі з урахування сушіння та норм сорності насіння підлягає 661 012 кг. Тобто у власності ТОВ Махаон-Інвест на зберігані у ТОВ Белгравія знаходиться товару в кількості 661, 012 тон, з яких 300 тон реалізовано на користь ТОВ Кернел-Трейд згідно договору №ДН-442/18 від 22.11.17 року та складської квитанції №3039 від 23.11.2017 року. Послуги ТОВ Белгравія оплачені згідно акту виконаних робіт.

Позивач на підтвердження наявності товару зазначив, що ТОВ Махаон-Інвест придбало у ДП ДГ Затишне МІП В.М. Ремесла НААНУ посіви сільськогосподарської культури соняшника на площі 1945,6662 та згідно договору №2 від 14.08.2017 року. Так, походження товару підтверджується наступним, ДП ДГ Затишне Миронівського інституту пшениці ім. В.М Ремесла НААН України за основний вид діяльності має вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур КВЕД-01.11. Свою діяльність ДП ДГ Затишне Миронівського інституту пшениці ім.В.М.Ремесла НААН України здійснює на земельних ділянках, що знаходяться в постійному користуванні за кадастровими номерами 1)2082700:01:001:0179; 2)1222082700:01:001:0177; 3)1222082700:01:001:0178; 4)122082700:01:001:0176; про що подано звіт за формою 4-сг до органів статистик, а саме про засіяні площі в 2017 році (звіт додається). Про результати збирання врожаю на належних i;vy площах земельних масивів також подано звіт 29-сг станом на 01.12.2017 року. Таким чином, ДП ДГ Затишне Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН України на законних засадах уклало договори купівлі-продажу посівів насіння соняшнику з земель які закріплені за ним на праві постійного користування у зв'язку з виробничою необхідністю.

Ураховуючи вищезазначені обставини справи, аналіз норм Податкового кодексу України, суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Водночас критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної /розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Після направлення 07.12.2017 року позивачем податкової накладної № 4 від 23.11.2017 року для реєстрації, 07.12.2017 року ДФС України надіслало повідомлення про те, що цю податкову накладну прийнято, але її реєстрація зупинена. Про це було повідомлено позивача квитанцією №1.

При цьому вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно з п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється Державною фіскальною службою за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право субєкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 р. № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації передбачається, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, аналіз вищевикладених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин показує, що контролюючий орган зобов'язаний був у квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567. Крім того, суд зазначає, що такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206, у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений. Тобто на думку суду, при зупиненні реєстрації податкової накладної з визначених у квитанції №1 підстав, відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства та не зазначено конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567, який би свідчив про необхідність зупинення реєстрації податкової накладної. Тим більше, що позивач на вимогу контролюючого органу надав необхідні документи та пояснення для підтвердження реальності здійснення операції по зупиненим ПН/РК.

Так, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. в пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобовязання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу, відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом пяти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні комісії Державної фіскальної служби України № 427705/40183037 від 15.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 23.11.2017 року не зазначено, що саме стало підставою для винесення вказаного рішення, бо платником податків було надано документи, що підтверджують реальність проведених ним господарських операцій.

Однак, відповідач не вказав на те, які з наданих документів складені з порушенням законодавства чи є подані документи недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказав, які саме документи платника податків складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Тому суд бере до уваги повідомлені позивачем обставини та доводи, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги. Проте не бере до уваги твердження відповідача про те, що згідно з документами позивача фіскальним органом цілком обґрунтовано прийняте рішення.

Також, як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обовязком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обовязку відповідає обовязок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розвязанні спорів, повязаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати таке.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобовязань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

У свою чергу суд звертає увагу на посилання позивача на практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), згідно з якою визначається, що закон повинен відповідати мінімальним стандартам якості, таким як ясність, точність і передбачуваність. При цьому, норма вважається передбачуваною, якщо її сформульовано з достатньою точністю, яка дає можливість особі регулювати свою поведінку, за потреби, після відповідної консультації.

Так, у п. 559 Рішення ЄСПЛ по справі ВАТ Нефтяная компанія ЮКОС проти РФ (Заява №14092/04) зазначено, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.

Підпунктом 201.16.4. п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке набрало законної сили, такі податкова накладна/розрахунок коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає рішення комісії Державної фіскальної служби України №427705/40183037 від 15.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 23.11.2017 року протиправним та таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, у звязку з чим підлягає скасуванню. А для поновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобовязати відповідача зареєструвати податкову накладну № 4 від 23.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо позовної вимоги відносно визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг № 10110/40183037 від 25.01.2018 року, суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового акта, так і правового акта індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта (субєктів), дотримання якої забезпечується правовими механізмами.

З наведених процесуальних норм права та положень ч. 2 ст. 9 КАС України вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень та визначає зміст позовних вимог. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин.

Самі по собі рішення за результатами розгляду скарги платника податків не створює для особи обов'язків та наслідків за результатами його прийняття, у звязку з чим позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії ДФС з питань розгляду скарг № 10110/40183037 від 25.01.2018 року задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест" судові витрати з судового збору у розмірі 2349 гривень 30 копійок.

Керуючись ст. ст. 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 427705/40183037 від 15.12.2017 року про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 23 листопада 2017 року в Єдиному реєстрі податкових тадних, поданої Товариства з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест".

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест" (ЄДРПОУ 40183037) №4 від 23 листопада 2017 року №4.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Махаон-Інвест" (ЄДРПОУ 40183037) судові витрати у розмірі 2349,30 грн. (дві тисячі триста сорок дев'ять гривень 30 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України.

У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев