Ухвала

від 11.05.2018 по справі 804/2893/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 травня 2018 року Справа № 804/2893/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Грушевської сільської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Грушевської сільської ради Дніпропетровської області, у якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі корпус І, будівлі вугільної котельні за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Грушівка, вул. Садова, 22 будівлі корпус ІІ, будівлі вугільної котельні за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, с. Грушівка, вул. Шкільна, 3 Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Грушевської сільської ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 20291979) до повного усунення порушень шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160,161 КАС України, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року був залишений без руху з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи; документ про сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" на суму 1762грн.; належні докази надіслання копії позовної заяви відповідачу; викладену окремим документом заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху вручена представнику Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області 24.04.2018р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Так, 05.05.2018р. позивачем надано до суду заяву щодо усунення недоліків позовної заяви, у якому позивач просить суд:

- відстрочити сплату судового збору або звільнити позивача від сплати судового збору;

-у разі відмови у відстроченні сплати або звільнення позивача від сплати судового збору - продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №804/2893/18.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною, неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров'я людей, у звязку з чим у заявника відсутні кошти для сплати судового збору. Головному управлінню кошторисом на 2018 рік, видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 "Інші поточні видати" (сплата судового збору) не були передбачені.

При вирішенні зазначеного клопотання позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .

У статті 8 Закону України Про судовий збір зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Суд звертає увагу, що Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року по справі 922/2163/16, від 09.11.2017 року № 826/14844/15, від 27.07.2017 року по справі № 804/2895/16), висловлювалась позиція, що відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що позивач є суб'єктом владних повноважень та фінансується з Державного бюджету, тому відсутність коштів не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проте, продовжений може бути строк, лише в разі наявності для цього поважних підстав.

Суд вважає, що зазначені позивачем підстави не є поважними для задоволення вказаного клопотання, оскільки відсутність асигнувань на 2018 рік не може свідчити про виконання ухвали суду у додатково наданий строк.

Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 7 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторінодин із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків адміністративного позову на доволі великий строк може призвести до порушення процесуальних строків та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - позивача у справі.

Таким чином, станом на 10.05.2018 року позивач не виконав вимоги ухвали суду від 23.04.2018 року, не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк, а саме не надав належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи; документ про сплату судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" на суму 1762грн.; належні докази надіслання копії позовної заяви відповідачу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

В клопотанні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору - відмовити.

В клопотанні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Грушівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Грушевської сільської ради Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка звернулась до суду із позовною заявою, разом із оригіналом позовної заяви й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Неклеса