Ухвала

від 10.05.2018 по справі 804/2879/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 травня 2018 року Справа № 804/2879/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Заплавського дошкільного навчального закладу про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Заплавського дошкільного навчального закладу, в якому позивач просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Магдалинівський район, село Заплавка, вул.Шкільна, 20 Заплавського дошкільного навчального закладу (код ЄДРПОУ 36414434) до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року позовну заяву залишено без руху із наданням десятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн.; довіреності, засвідченої у встановленому законом порядку.

Згідно розписки по справі №804/2879/18, позивач ухвалу від 20.04.2018 року отримав 26.04.2018 року.

05.05.2018 року до суду надійшла заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору. У разі відмови прохало продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №804/2879/18.

В обґрунтування поданої заяви, позивачем зазначено, що Головне управління є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Кошторисом на 2018 рік, видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" (сплата судового збору) не були передбачені.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та умов встановлених законом.

Позивач, як суб'єкт владних повноважень, орган державної влади, Законом України "Про судовий збір", відповідно до п.2 частини 1 статті 8, не підпадає під категорію позивачів, яким суд враховуючи майновий стан може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ "Креуз проти Польщі" (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи викладене, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на відстрочення сплати судового збору.

З огляду на зазначене, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати.

Щодо клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Проте, продовжений може бути строк, лише в разі наявності для цього поважних підстав.

Суд вважає, що зазначені позивачем підстави не є поважними для задоволення вказаного клопотання, оскільки відсутність асигнувань на 2018 рік не може свідчити про виконання ухвали суду у додатково наданий строк.

Згідно ст. 129 Конституції України та ст. 7 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків адміністративного позову на доволі великий строк може призвести до порушення процесуальних строків та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - позивача у справі.

Таким чином, станом на 10.05.2018 року позивач не виконав вимоги ухвали суду від 20.04.2018 року, не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк, документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 1762,00 грн. не надав.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк. З огляду на зазначене вище, суд вважає за необхідне повернути позивачу матеріали адміністративного позову разом з доданими до нього документами.

Керуючись п.1 ч.4 ст. 169, ст. 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В клопотанні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору - відмовити.

В клопотанні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.

Повернути адміністративний позов позивачеві з усіма наданими документами.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п.5 ч. 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко