Рішення

від 09.05.2018 по справі 809/472/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2018 р. справа № 809/472/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського районного суду Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2018 ОСОБА_1 (надалі, також позивач, ) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Косівського районного суду Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, про визнання протиправною бездіяльність щодо неврахування йому періоду проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан у пільговому обчисленні, тобто 1 місяць служби за 3 місяці, до стажу на посаді судді та зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу на посаді судді, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, а також дає право на відставку, строк проходження строкової служби в Демократичній Республіці Афганістан на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, що в перерахунку складає 3 роки 1 місяць та 27 днів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.13-14).

Позивачем у зазначений строк недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).

Відповідач та третя особа своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися.

У відповідності до вимог ч. 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши у відповідності до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

З 06.12.1986 по 24.12.1987, тобто 1 рік і 19днів, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині (польова пошта НОМЕР_1 ) і приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, що підтверджується довідкою Косівського районного військового комісаріату від 12.01.2018 року №8 та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 (а.с. 7-8).

Указом Президента України "Про призначення суддів" від 16.11.2004 №14189/2004 позивач був призначений на посаду судді Косівського районного суду Івано-Франківської області строком на п`ять років.

Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про обрання суддів" від 09.09.2010 №2512-IV позивач обраний на посаду суддів судді Косівського районного суду Івано-Франківської області безстроково.

15.01.2018 позивач звернувся до Косівського районного суду Івано-Франківської області із заявою щодо зарахування до стажу на посаді судді, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, а також дає право на відставку, період проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан з 06.12.1986 року по 24.12.1987 року у пільговому обчисленні 1 місяць служби за 3 місяці.

06.03.2018 позивач одержав відповідь від Косівського районного суду Івано-Франківської області за результатами розгляду звернення позивача від 15.01.2018, в якому зазначається, що підстав для перерахунку стажу немає, посилаючись на роз`яснення територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області (а.с. 6, 25-26, 10-11).

Не погоджуючись із позицією відповідача зі спірних питань, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законами України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - ЗУ № 2453-VI), "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII (далі - ЗУ № 2862-XII), "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - ЗУ № 1788-XII), "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - ЗУ № 2232-XIІ), "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 pоку № 2262-XII (далі - ЗУ № 2262-XII), "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - ЗУ № 3551-XII), "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (далі - ЗУ №3723-XII), "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - ЗУ №1402-VIII), Положенням про призначення і виплату щомісячного грошового утримання працюючим суддям, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 24 липня 2009 року №81, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 листопада 2009 року за №1065/17081 (далі - Положення), Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року № 1545-XII (далі - Постанова № 1545-XII), Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення стажу державної служби" від 3 травня 1994 року № 283 (далі - Постанова № 283), Постановою Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 8 лютого 1994 року № 63 (далі - Постанова № 63), Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова № 393), Постановою ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР " Про пільги військовослужбовцям, робітникам та службовцям, що знаходяться у складі обмеженого контингенту радянських військ на території Демократичної Республіки Афганістан, та їхнім сім`ям" від 17 січня 1983 року №59-27 (далі - Постанова № 59-27), Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 "Про затвердження Порядку обчислення державної служби".

Згідно ч. 1 ст. 126 Конституції України однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), а в майбутньому - статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.

Статтею 130 Конституції України встановлено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

У відповідності до статті 135 Закону №1402-VIIІ, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до частини п`ятої статті 135 Закону України №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років за наявності відповідного стажу роботи.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЗУ №2453-VI, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Пунктом 11 Розділу ХІІІ ЗУ № 2453-VI передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Так, ч. 6 ст. 44 ЗУ №2862-XII встановлено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Згідно ст. 57 ЗУ №1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Частиною 1 статті 2 ЗУ №2232-XIІ передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх:

- страхового стажу,

- стажу роботи,

- стажу роботи за спеціальністю,

- а також до стажу державної служби.

Також, відповідно до п. 3 Постанови №283, до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Пунктом 2 частини 1 статті 6 ЗУ №3551-XII встановлено, що учасниками бойових дій визнаються, в тому числі, учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Постанови №63, бойові дії в Афганістані, під час яких йому надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього СРСР, проходили в період із квітня 1978 року по грудень 1989 року.

Відповідно до ст. 17-1 ЗУ №2262-XII, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Постанови №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, в тому числі, участь у бойових діях у воєнний час.

Крім того, п. 1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років зараховується, в тому числі, дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до Постанови №1545-ХІІ, до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Згідно з пп. "а" п. 1 Постанови №59-27, передбачено зараховування до вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за три місяці час служби на території Демократичної Республіки Афганістан військовослужбовцям, які прослужили встановлений строк служби в цій країні, а тим, хто отримав поранення, контузії, каліцтво або захворювання, - незалежно від строку служби, і час безперервного перебування у зв`язку із цим на лікуванні в лікувальних закладах.

На підставі встановлених судом обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

1) позивач брав участь в бойових діях в складі діючої армії в Демократичній Республіці Афганістан у період, нормативно визначений періодом бойових дій в Афганістані;

2) позивач призначений на посаду судді до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI;

3) законодавством, що діяло на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", до стажу роботи на посаді судді зараховується час проходження військової служби та визначений порядок та умови його обчислення, в тому числі, передбачено зараховування до вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям одного місяця служби за три місяці часу служби на території Демократичної Республіки Афганістан у період бойових дій;

тому:

4) визначений законодавством, що діяло на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", порядок та умови зарахування до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків військової служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям, - застосовується для обчислення строків військової служби, яка входить до стажу роботи на посаді судді.

Законодавчо визначених обмежень для застосування зазначеного порядку та умов для обчислення строків військової служби, пов`язаних зокрема з тим, що військова служба входить до стажу роботи на посаді судді, не встановлено;

відповідно:

5) позиція відповідача, викладена у листі від 06.03.2018 року № 02-75/1/2018, та позиція третьої особи, викладена у відповідях від 28.12.2017 №03-29/759/17-Вих та від 16.02.2018 №03-29/182/18, про те, що Постанова №283 не передбачає зарахування вислуги років в 3-х кратному обчисленні терміну проходження служби в Демократичній Республіці Афганістан, є необґрунтованим, законодавчо безпідставним, та таким, що звужує зміст ст. 44 ЗУ №2862-XII, додатково тому, що спірні правовідносини, в тому числі зарахування вислуги років в 3-х кратному обчисленні терміну проходження служби в Демократичній Республіці Афганістан, врегульовано іншим, вищенаведеним законодавством, що діяло на день набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів";

6) подання даного позову в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до вислуги років в 3-х кратному обчисленні терміну проходження строкової служби в Демократичній Республіці Афганістан в період з 06.12.1986 року по 24.12.1987 року на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу - є правомірним, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, - доведеними.

У рішеннях Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) та від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV " Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) наголошено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання, і така незалежність судді забезпечується, зокрема, його належним матеріальним та соціальним забезпеченням. Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюється на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.

Конституційний Суд України вказав, що звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Таким чином, зменшення розміру доплати за вислугу років та, відповідно, розміру суддівської винагороди, внаслідок зміни порядку розрахунку стажу роботи судді, необхідного для виплати щомісячної доплати за вислугу років є обмеженням соціальних гарантій суддів, передбачених Конституцією України та Законами України, оскільки зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може бути звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати бездіяльність Косівського районного суду Івано-Франківської області щодо неврахування ОСОБА_1 періоду проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан у пільговому обчисленні, тобто один місяць служби за три місяці, до стажу на посаді судді протиправною.

Зобов`язати Косівський районний суд Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу на посаді судді, що дає право на одержання щомісячної доплати за вислугу років до посадового окладу, а також дає право на відставку, строк проходження військової служби в Демократичній Республіці Афганістан на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, що в перерахунку складає 3 (три) роки 1 (один) місяць та 27 (двадцять сім) днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Косівський районний суд Івано-Франківської області, адреса: вул. Незалежності, буд. 50, м. Косів, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 02891606.

Третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Грюнвальдська, буд. 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 26289647.

Суддя Микитюк Р.В.